Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №208/5372/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/5372/26

провадження № 2/208/4818/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кісілевич Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування заборгованості за послуги з постачання теплової енергії щодо квартири АДРЕСА_1 , виключити з обліку за особовим рахунком № НОМЕР_1 заборгованість, яка обліковується станом на 31.03.2026, а саме заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 51 190,14 грн., заборгованість, що виникла до 2007 року, у сумі 3 477,52 грн., та заборгованість за абонентське обслуговування у сумі 1 524,34 грн., а також припинити подальше нарахування за вказаним особовим рахунком та закрити його.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 .

На момент придбання квартири вона не була підключена до системи централізованого опалення, оскільки попередньою власницею ОСОБА_2 було здійснено відключення квартири від системи централізованого теплопостачання та встановлено індивідуальне електричне опалення.

У листопаді 2024 року позивачка звернулася до АТ «Дніпровська ТЕЦ» з питання правових підстав нарахування плати за теплопостачання.

Відповідач повідомив позивачку, що на підставі поданих нею документів припинено нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Разом з тим відповідач продовжував обліковувати за вказаним особовим рахунком заборгованість, у тому числі за період після набуття позивачкою права власності на квартиру.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» Кісілевич Є.Є. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У відзиві відповідач послався на те, що будинок АДРЕСА_2 обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, а теплоносій до будинку подавався. На думку відповідача, розрахунок вартості послуги здійснюється відповідно до показань вузла комерційного обліку пропорційно опалювальній площі, у зв`язку з чим підстав для перерахунку відповідач не вбачає.

Також відповідач зазначив, що квартира позивачки перебуває на автономному опаленні, однак вважав, що ця обставина не звільняє позивачку від відповідних нарахувань.

Вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01.12.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу, Моісєєнко Д.О., зареєстрований в реєстрі за №1214.

Згідно із витягом №234956824 з Державного реєстру речових прав від 01.12.2020 року вбачається, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 зареєстроване за ОСОБА_1 з 01.12.2020 року.

Рішенням Кам?янської міської ради від 30.03.2018 №1063-23/VII «Про децентралізацію системи теплопостачання правобережної частини міста Кам?янське» затверджена Програма децентралізації системи теплопостачання правобережної частини міста Кам?янське. Згідно ці програми централізоване оплалення багатоквартирних будинків, до списку який віднесено буд. АДРЕСА_2 ?янське Дніпропетровської області, в якому розташована кв. АДРЕСА_4 здійснюватися не буде, мешканці у своїх квартирах мають встановити індивідуальне електричне опалення за свій рахунок (див. п. 977 Додатку 2 до рішення міської ради в 30.03.2018 №1063-23/VII «Перелік багатоквартирних житлових будинків»).

Також рішенням Виконавчого комітету Кам?янської міської ради №455 від 18.12.2019 року визначено, що акт обстеження будинків та приміщень, оформлений представниками КМР «Центральні тепломережі», є підставою для внесення змін до абонентського рахунку що: відключення споживача від системи централізованого опалення. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов ас розірвання договору про надання послуги.

Актом виконаних робіт від 26.10.2018 підтверджено факт відключення від системи централізованого теплопостачання та встановлення приладів індивідуального електричного опалення. Акт підписано виконавцем послуг ДП «Теплотехнік» КП КМР «Тепломережі» підрядною організацією з демонтажу труб централізованого теплопостачання ТОВ «Тепло Плюс» на замовлення ОСОБА_2

11.11.2024 року КП КМР «Центральні тепломерекі», правонаступником КП КМР «Тепломережі», надано відповідь № П-499, в якій зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , відключена від центрального опалення та переведена на індивідуальне опалення з 01.11.2018 року.

З наданих суду документів вбачається, що ще до набуття позивачкою права власності на квартиру попередньою власницею було здійснено її відключення від системи централізованого опалення та встановлено індивідуальне електричне опалення.

Зазначена обставина фактично не заперечується відповідачем.

Навпаки, у листі від 27.11.2024 № П-388/24 АТ «Дніпровська ТЕЦ» зазначило, що на підставі наданих позивачкою документів щодо відключення квартири від централізованого опалення припинено нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Отже, факт наявності у квартирі індивідуального електричного опалення та відсутності централізованого опалення відповідачем по суті визнається.

Водночас відповідач обґрунтовує правомірність нарахувань тим, що будинок у цілому підключений до системи централізованого теплопостачання, теплоносій подавався до будинку, а будинок обладнаний вузлом комерційного обліку.

Однак сам по собі факт подачі теплоносія до будинку та наявність у ньому вузла комерційного обліку не свідчить про фактичне отримання конкретною квартирою послуги з постачання теплової енергії у заявленому відповідачем обсязі.

Зміст правовідносин між сторонами має визначатися з урахуванням фактичного стану квартири, документів щодо її відключення від системи централізованого опалення, а також правового режиму нарахування плати за теплову енергію у відповідний період.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, які ним отримуються, відповідно до законодавства та умов договору.

Разом з тим обов`язок споживача щодо оплати не може розглядатися як безумовний обов`язок сплачувати будь-які суми, визначені виконавцем послуги, без встановлення факту та правових підстав їх нарахування.

У даній справі відповідач не надав суду належних та достатніх доказів того, що після набуття позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_4 відповідач мав правові підстави нараховувати саме на цю квартиру плату за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 51 190,14 грн.

Посилання відповідача на показання загальнобудинкового вузла комерційного обліку не спростовує встановленої судом обставини, що квартира позивачки була відключена від системи централізованого опалення.

Наявність вузла комерційного обліку забезпечує визначення загального обсягу теплової енергії, спожитої будинком, однак не звільняє виконавця послуги від обов`язку здійснювати нарахування відповідно до встановлених законодавством правил та з урахуванням правового статусу конкретного приміщення.

Суд також враховує, що відповідачем не наведено належного обґрунтування періоду, за який виникла заявлена до стягнення та облікована за позивачкою заборгованість, а також не доведено, що така заборгованість виникла саме у позивачки.

Щодо суми 3 477,52 грн., яка, за твердженням відповідача, виникла до 2007 року, суд зазначає наступне.

Позивачка набула право власності на квартиру лише 01.12.2020 року.

Відповідач не надав суду доказів укладення з позивачкою правочину щодо переведення на неї боргу, який виник до набуття нею права власності на квартиру, а також не навів норми закону, яка б передбачала автоматичний перехід такого грошового зобов`язання від попереднього власника до нового власника.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не встановлено законом.

Сам факт набуття права власності на квартиру не є достатньою правовою підставою для покладення на нового власника особистої відповідальності за грошові зобов`язання попереднього власника, якщо інше прямо не передбачено законом.

Так само посилання відповідача на статтю 666 ЦК України не свідчить про виникнення у позивачки обов`язку сплатити заборгованість попереднього власника перед виконавцем житлово-комунальної послуги.

Обов`язки продавця щодо передачі покупцеві документів, які стосуються товару, не є тотожними переведенню на покупця боргу продавця перед третьою особою.

Отже, відповідачем не доведено правових підстав для обліку за позивачкою заборгованості, яка виникла до набуття нею права власності на квартиру.

Щодо абонентської плати у розмірі 1 524,34 грн. суд зазначає, що її нарахування також має здійснюватися відповідно до встановлених законом та договором підстав, а відповідач повинен довести правомірність відповідних нарахувань саме позивачці за конкретний період.

Відповідач не надав суду достатніх доказів, які б підтверджували виникнення у позивачки обов`язку сплатити заявлену суму абонентської плати за період, за який така сума була нарахована, з урахуванням фактичного статусу квартири та припинення нарахувань після подання документів про її відключення.

Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту права.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права або інтересу способом, встановленим законом або договором, а також іншим способом, що не суперечить закону.

Позовні вимоги позивачки фактично спрямовані на усунення наслідків, які, на її думку, виникли внаслідок неправомірного нарахування відповідачем плати за житлово-комунальні послуги.

Встановивши відсутність належних правових підстав для відповідних нарахувань, суд вважає, що вимога про виключення відповідних сум із обліку за особовим рахунком є належним способом відновлення порушеного права позивачки у конкретних правовідносинах.

При цьому посилання відповідача на відсутність порушення прав позивачки спростовується самим фактом обліку за нею значної суми заборгованості та нарахування плати за послугу, щодо якої позивачка стверджує про відсутність підстав для її нарахування.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними нарахувань та виключення відповідної заборгованості з особового рахунку є обґрунтованими.

Разом з тим вимога про повне закриття особового рахунку № НОМЕР_1 підлягає оцінці з урахуванням того, що особовий рахунок як обліковий інструмент сам по собі не є самостійним цивільним правовідношенням, у зв`язку із чим зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини, належним способом захисту є припинення неправомірного нарахування за послугу та виключення з обліку безпідставно нарахованої заборгованості.

Оцінивши докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачкою доведено обставини, на які вона посилалася як на підставу позову, тоді як відповідачем не доведено правомірність спірних нарахувань у заявленому розмірі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 322, 509, 520, 901 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 76, 77, 79-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» щодо нарахування ОСОБА_1 плати за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Зобов`язати Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» виключити з обліку за особовим рахунком № НОМЕР_1 заборгованість, яка обліковується станом на 31.03.2026, а саме:

- за послуги з постачання теплової енергії — 51 190 (П`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто) грн. 14 коп.;

- заборгованість, яка виникла до 2007 року, — 3 477 (Три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 52 коп.;

- за абонентське обслуговування — 1 524 (Одна тисяча п`ятсот двадцять чотири) грн. 34 коп.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» припинити здійснення нарахувань ОСОБА_1 за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» судовий збір в розмірі 1331 (Одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. на користь держави.

В іншій частині вимоги — відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 00130820, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Заводська, буд.2.

Суддя Похваліта С. М.