Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №176/3073/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3073/26

провадження №2/176/2361/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколенко М.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Кузнєцову Оксану Петрівну звернувся до суду з позовом до Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті його батька – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшов житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач посилається на те, що 15 жовтня 2012 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений Шевченківською сільською радою та зареєстрований за № 342, відповідно до якого все належне йому майно заповідано позивачу. Після смерті спадкодавця позивач у встановлений законом строк звернувся до Великоновосілківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 14 грудня 2016 року було заведено спадкову справу № 395/2016. Дружина спадкодавця – ОСОБА_2 у встановлений законом строк подала заяву про відмову від прийняття спадщини.

28 березня 2017 року Великоновосілківською державною нотаріальною конторою позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 226 та № 227 на земельну ділянку та грошові кошти, що знаходилися на банківському рахунку. Питання оформлення права на житловий будинок на той час не було вирішено.

Позивач зазначає, що Великоновосілківська державна нотаріальна контора з 10 березня 2022 року припинила свою діяльність, а її нотаріальні документи, у тому числі спадкова справа, залишилися на тимчасово окупованій території та не були евакуйовані. У зв`язку з цим отримати матеріали спадкової справи та продовжити її оформлення в нотаріальному порядку не виявилося можливим.

Крім того, позивач посилається на те, що житловий будинок, який належав спадкодавцю, був побудований у 1971 році. Відповідно до даних погосподарського обліку, житловий будинок загальною площею 70,0 кв. м, житловою площею 52,0 кв. м, складався з чотирьох кімнат та з 1971 року по 08 вересня 2016 року обліковувався за ОСОБА_3 як головою господарства. Право власності на будинок за спадкодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.

На підтвердження належності будинку спадкодавцю позивач посилається також на рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки для будівництва, свідоцтво на право забудови індивідуального домоволодіння, довідку про повне погашення позики на будівництво, відомості погосподарського обліку, технічний паспорт на житловий будинок та інші документи.

Позивач вказує, що через відсутність зареєстрованого права власності спадкодавця на житловий будинок та неможливість отримання матеріалів спадкової справи нотаріальне оформлення спадкових прав на зазначене нерухоме майно є неможливим, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду за захистом свого права.

З огляду на викладене позивач просить визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача – адвокат Кузнєцова О.П. подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, додаткових заяв та клопотань не має.

Комарська сільська військова адміністрація Волноваського району Донецької області про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами та зазначив, що вимоги, викладені у позовній заяві, підтримує в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила про відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 21 від 12 вересня 2016 року.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило, зокрема, нерухоме майно – житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2012 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений Шевченківською сільською радою та зареєстрований за № 342, відповідно до якого все належне йому майно заповідав своєму сину ОСОБА_1 .

Після смерті спадкодавця позивач у встановлений законом строк звернувся до Великоновосілківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим 14 грудня 2016 року було заведено спадкову справу № 395/2016. Інших заяв про прийняття спадщини за матеріалами справи не встановлено. Дружина спадкодавця ОСОБА_2 у встановлений законом строк подала заяву про відмову від прийняття спадщини.

28 березня 2017 року Великоновосілківською державною нотаріальною конторою позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 226 та № 227 на інше спадкове майно, а саме на земельну ділянку та грошові кошти, що знаходилися на банківському рахунку.

Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та набув статусу спадкоємця за заповітом.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що спірний житловий будинок був побудований у 1971 році ОСОБА_3 .

Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування у 1971 році ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку. Свідоцтво на право забудови індивідуального домоволодіння видане на його ім`я та зареєстроване за № 97 від 15 липня 1971 року. Довідкою від 04 березня 1972 року підтверджується повне погашення ним позики, отриманої на будівництво будинку.

Відповідно до довідки Комарської сільської військової адміністрації № 151 від 10 липня 2026 року, за даними погосподарського обліку, житловий будинок, побудований у 1971 році, загальною площею 70,0 кв. м, житловою площею 52,0 кв. м, який складається з чотирьох кімнат, з 1971 року по 08 вересня 2016 року обліковувався за ОСОБА_3 як головою господарства.

Довідкою № 152 від 10 липня 2026 року також підтверджується, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був побудований у 1971 році ОСОБА_3 .

Технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим станом на 14 листопада 2019 року, підтверджується наявність за вказаною адресою житлового будинку літ. А, побудованого у 1971 році, загальною площею 74,3 кв. м, житловою площею 38,1 кв. м, а також господарських будівель та споруд.

Отже, сукупністю досліджених доказів підтверджується факт будівництва спірного житлового будинку ОСОБА_3 та належність цього майна йому за життя.

Водночас, як убачається з інформації Департаменту містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Великоновосілківської селищної ради № 08-28/481 від 22 червня 2026 року, право власності на вказаний житловий будинок станом на 31 грудня 2012 року не було зареєстровано. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 482815306 від 22 червня 2026 року відомості про зареєстроване право власності на спірний будинок також відсутні.

Саме відсутність належним чином оформленого та зареєстрованого права власності спадкодавця на житловий будинок унеможливила оформлення позивачем спадкових прав на це майно в нотаріальному порядку.

При цьому суд бере до уваги, що спірний будинок був збудований у 1971 році, тобто задовго до запровадження сучасної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а його будівництво та належність спадкодавцю підтверджуються первинними документами на будівництво, даними погосподарського обліку та технічною документацією.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У даному випадку позивач звернувся до суду не з метою набуття нового майна, а для підтвердження та оформлення права на спадкове майно, яке належало спадкодавцю та перейшло до позивача в порядку спадкування.

Суд також враховує об`єктивні обставини, які перешкоджають позивачу завершити оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Так, Великоновосілківська державна нотаріальна контора з 10 березня 2022 року припинила діяльність, а її нотаріальні документи, у тому числі матеріали спадкових справ, не були евакуйовані з території Донецької області. Згідно з листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 8106/8675-26-25/15.1 від 06 березня 2025 року нотаріальні справи та архівні документи Великоновосілківської державної нотаріальної контори не передавалися та місце їх знаходження і стан збереження встановити неможливо.

Крім того, відповідно до листа Комарської сільської військової адміністрації № 02/1-29/1098 від 10 липня 2026 року частина архівних документів, у тому числі нотаріальних справ, була знищена внаслідок ракетного обстрілу 05 липня 2024 року, у зв`язку з чим надати копію заповіту від 15 жовтня 2012 року неможливо.

Разом з тим факт існування заповіту та належність позивачу спадкових прав підтверджуються матеріалами спадкової справи та відомостями зі Спадкового реєстру. Витяг зі Спадкового реєстру № 85717139 від 22 червня 2026 року підтверджує відомості про видані позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та відсутність інших свідоцтв про право на спадщину.

Судом також встановлено, що позивач звертався до приватного нотаріуса із питанням щодо можливості продовження оформлення спадкової справи, однак листом приватного нотаріуса № 213/01-16 від 23 червня 2026 року йому повідомлено, що спадкова справа вважається закінченою у зв`язку з видачею свідоцтв про право на спадщину, а тому її продовження в порядку, передбаченому пунктом 2.8 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, є неможливим.

Отже, позивач позбавлений можливості оформити право на спірне нерухоме майно у нотаріальному порядку з причин, які не залежать від його волі, що зумовлює необхідність судового захисту його спадкових прав.

Відповідно до статей 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець має право прийняти спадщину, а особа, яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину, якщо протягом установленого законом строку не заявила про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати відповідну заяву, а строк для її подання становить шість місяців з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, позивач своєчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим його спадкові права були визнані нотаріусом та реалізовані шляхом видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна.

Згідно зі статтею 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність такого свідоцтва на окреме нерухоме майно не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняв у встановленому законом порядку, а спірний житловий будинок входив до складу спадщини.

При цьому відсутність державної реєстрації права власності на будинок за спадкодавцем сама по собі не свідчить про відсутність у нього права власності на це майно, оскільки належність будинку ОСОБА_3 підтверджена сукупністю належних та допустимих доказів: документами щодо надання права на забудову, документами щодо будівництва, даними погосподарського обліку, довідками органу місцевого самоврядування та технічним паспортом.

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які посилається позивач, а його позовні вимоги – обґрунтованими.

З огляду на те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, третя особа також не має заперечень щодо задоволення позовних вимог, а встановлені судом обставини підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 328, 392, 1216-1218, 1223, 1268-1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА