Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №201/13150/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/13150/26

Провадження № 2/201/7100/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Коверзай О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 31 серпня 2026 року надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якій позивач просить розірвати шлюб та стягнути аліменти на утримання дітей.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11 вересня 2010 року було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, шлюб зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, за актовим №755.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує на те, що з відповідачем відсутні спільні інтереси. Сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, шлюбні стосунки не підтримують.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О.

Ухвалою судді від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Представник позивача, просив розглядати справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав.

17 вересня 2026 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 вересня 2010 року було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, шлюб зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, за актовим №755.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В матеріалах справи наявні сертифікати про надання дозволу на проживання на підставі статусу тимчасового захисту, на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в Португальській Республіці.

Спільне життя у сторін не склалося, сімейно-шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведуть.

Стосовно питання про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 25 СК України визначено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України унормовано, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аналізуючи правовідносини, що існують між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем та відповідачем висловлено чітке рішення про бажання розірвати шлюбу та неможливості подальшого спільного проживання у поданих до суду документах при пред`явленні позову та розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що шлюб не може бути поновлено, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.

Стосовно питання про стягнення аліментів.

Відповідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ст. 181 СК України обов`язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які окремо проживають від дитини.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 184 СК України передбачено, що cуд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Крім того, частина 2 ст. 184 СК України визначає, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років – 2 817 грн; Для дітей віком від 6 до 18 років прожитковий мінімум становить 3 512 грн.

Тобто мінімальний розмір аліментів на дитину віком до 6 років – 1 408 грн. Діти віком від 6 до 18 років – 1756 грн.

При визначенні розміру аліментів суд враховує положення ст.ст. 182, 184 СК України, а також той факт, що відповідач визнав позовну заяву, суд приходить до висновку, що відповідач у змозі сплачувати на користь позивача на утримання малолітніх дітей аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 6 500 грн. щомісячно на кожного. З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Ураховуючи вимоги ст. 191 СК України суд вважає необхідним стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дітей з 31 серпня 2026 року.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1331,20 грн. та витрати зі сплати судового збору за вимоги про розірвання шлюбу у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, ст. 13, 76-78, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 вересня 2010 року зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, за актовим №755, розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 500 грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи стягнення з 31 серпня 2026 року та до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року

Суддя С.О. Демидова