Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №175/16372/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/16372/26

Провадження № 3/175/6507/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року селище Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-4 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «КРАМАТОРСЬКИЙ ШИФЕР» (код ЄДРПОУ 32879254, адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2-А), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №92/05-99-24-01 від 27.07.2026 головний бухгалтер ТОВ «КРАМАТОРСЬКИЙ ШИФЕР» ОСОБА_1 вчинила правопорушення, а саме несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, а саме подання з порушенням встановлених строків податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за травень 2026 року, граничний термін надання 22.06.2026, фактично подано до органу ДПС 07.07.2026, чим порушено вимоги п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.п. 49.18.2 п.49, п.п. «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, відповідно до акту перевірки №3794/05-99-24-01/32879254 від 14.07.2026, адміністративна відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 163-4 КУпАП.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлена належним чином, однак до суду вона не з`явилася, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надала, тому вважаю за можливе розглянути справу за її відсутності з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

У відповідності до ст. 163-4 КУпАП відповідальність за частиною першою вказаної статті настає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Частина 2 ст. 163-4 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-4 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення №92/05-99-24-01 від 27.07.2026, акт перевірки №3794/05-99-24-01/32879254 від 14.07.2026.

Однак в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою ст. 163-4 КУпАП.

Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 посадова особа не виклала об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-4 КУпАП, а у справах про адміністративні правопорушення суд не вправі самостійно кваліфікувати дії особи, додавати кваліфікуючі ознаки, які не вказані в протоколі.

Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги відсутність доказів щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення за частиною першою ст. 163-4 КУпАП протягом року, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-4 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 163-4, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-4 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О.Заборський