Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №0514/59/2012 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 0514/59/2012

(1-в/199/177/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

09.10.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду в місті Дніпрі клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_2 в інтересах володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 , засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_2 ,

УСТАНВИВ:

До суду надійшло клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_2 в інтересах володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 , засудженого вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.05.2013 за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, на підставі ст. 69 КК України, до 5 років позбавлення волі без застосування конфіскації майна, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із визначенням 3 років іспитового строку. Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.01.2014 з вироку виключено кваліфікуючу ознаку - вимагання, в іншій частині залишено без змін (справа № 0514/59/2012).

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області набрав законної сили 14.01.2014.

ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , місце державної реєстрації Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було складено відповідний актовий запис № 477.

Заявник - ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_4 . Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноамрійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, номер запису 143.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

У встановлений законодавством строк заявник звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Після спливу шестимісячного строку заявник звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріус не має можливості видати таке свідоцтво, оскільки наявні заборони в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 469091976 від 20.03.2026 за життя ОСОБА_4 на праві власності перебував будинок (реєстраційний номер майна 10818524), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,3 кв.м. Підставою виникнення права власності на зазначений будинок є договір купівлі-продажу, ВЕО №150842 від 13.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу Донецької області, реєстр 2700. А також у власності померлого перебував транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Однак, відповідно до постанови від 26.07.2011 Генеральної прокуратури України (на теперішній час Офіс Генерального прокурора), на зазначене нерухоме майно було накладено арешт у межах кримінальної справи № 493250, у якій померлий ОСОБА_4 мав статус підозрюваного, обвинуваченого та засудженого.

У відповідності до відомостей з Реєстру нерухомого майна арешт накладено на невизначене майно, на все майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 .

З огляду на вказане обтяження - накладення арешту на невизначене майно, все нерухоме майно померлого, син ОСОБА_3 не має можливості реалізувати права, пов`язані з прийняттям спадщини.

Водночас, відповідно до вказаного вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_4 було призначено покарання без конфіскації майна.

27.03.2026 від Офісу Генерального прокурора надійшла відповідь за № 22/226789-26 на запит адвоката, згідно якого арешт на майно ОСОБА_4 накладено під час дії КПК України в редакції 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом. Згідно з п. 9 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності Кодексом, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно до п. 8) ч. 1 ст. 324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, саме суд вирішує, що зробити з майном, описаним для забезпечення можливої конфіскації майна.

Проте, як вбачається із вказаного вище вироку, арешт з будинку ОСОБА_4 судом скасований не був. З огляду на викладене арешт, накладений на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_4 у 2011 році в межах кримінальної справи, продовжує існувати тривалий час після завершення кримінального провадження та набрання вироком законної сили, при цьому питання про його скасування компетентними органами вирішено не було. Фактично зазначений арешт втратив свою правову природу, як захід забезпечення кримінального провадження, оскільки відпали обставини, що обумовлювали його застосування, зокрема відсутні підстави для конфіскації майна, а вирок суду виконано.

На підставі викладеного представник володільця майна просила суд скасувати арешт, накладений постановою Генеральної прокуратури України від 26.07.2011 у межах кримінальної справи № 49-3250 на все нерухоме та рухоме майно, що належало ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 01.08.2011 за реєстраційним номером обтяження № 11453364.

У судовому засіданні представник володільця майна - адвокат ОСОБА_2 підтримала подане клопотання, прокурор ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши подане клопотання з додатками, вважає, що клопотання про скасування арешту майна, є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9. Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року) запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто в порядку КПК України (в редакції 1960 року).

Постановою уповноваженої службової особи Генеральної прокуратури України від 26.07.2011 у межах кримінальної справи № 49-3250 накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Дана постанова зареєстрована 01.08.2011 за реєстраційним номером обтяження № 11453364.

Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.05.2013 ОСОБА_4 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, на підставі ст. 69 КК України, до 5 років позбавлення волі без застосування конфіскації майна, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із визначенням 3 років іспитового строку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.01.2014 з вироку виключено кваліфікуючу ознаку - вимагання, в іншій частині залишено без змін (справа № 0514/59/2012).

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області набрав законної сили 14.01.2014.

Під час ухвалення вироку арешт майна, належного ОСОБА_4 , судом скасований не був.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , місце державної реєстрації Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було складено відповідний актовий запис № 477.

Викладені обставини свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування арешту майна ОСОБА_4 та його не скасування судом, відпали, враховуючи факт смерті ОСОБА_4 .

За таких обставин суд, приймаючи до уваги приписи ст. 321, 391 ЦК України, вважає необхідним скасувати арешт, накладений постановою уповноваженої службової особи Генеральної прокуратури України від 26.07.2011 у межах кримінальної справи № 49-3250 на все нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), яка зареєстрована 01.08.2011 за реєстраційним номером обтяження № 11453364.

Керуючись ст. 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), п. 9), 11) Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Скасувати арешт, накладений постановою уповноваженої службової особи Генеральної прокуратури України від 26.07.2011 у межах кримінальної справи № 49-3250 на все нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), яка зареєстрована 01.08.2011 за реєстраційним номером обтяження № 11453364.

Постанова набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1