Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №601/1092/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1092/26Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М.

Провадження № 22-ц/817/1115/26Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №601/1092/26 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року, ухвалене суддею Мочальською В.М., повний текст якого складено 22 червня 2026 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором надання позики.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 17 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1588-3207.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність.

Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

ОСОБА_2 надано одноразовий ідентифікатор А4286 для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 1.00 % в день.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс`свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Товариства, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору станом на 02.03.2026, становить 17809.00 грн, що складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 5000.00 грн,

- заборгованість за нарахованими процентами - 9559.00 грн,

- заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, - 2500.00 грн,

- заборгованість по комісії - 750.00 грн.

Вказував, що відповідач не повернув в повному обсязі кредит ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за Кредитним договором після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, а також стягнути з відповідача понесені апелянтом судові витрати.

Зокрема зазначає, що пунктом 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Пунктом 64 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164 передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити.

Таким чином, вказує, що Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу Відповідача), але відповідно до вищенаведених Положень Позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача.

Зазначає, що на підтвердження перерахування Відповідачу коштів, до суду надано Довідку про перерахування суми кредиту №1588-3207 від 17 серпня 2025 року, а також квитанцію від ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», які містять номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_2 , які апелянт вважає належними доказами, оскільки вони містять усі необхідні реквізити для підтвердження направлення коштів на виконання умов договору.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

З урахуванням вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено наступні обставини.

17 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1588-3207.

На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А4286, для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту - 5000.00 грн;

- строк кредитування - 365 днів;

- базовий період - 14 днів;

- комісія за видачу кредиту 15.00 % від суми кредиту;

- знижена % ставка - 1.00% в день;

- стандартна відсоткова ставка 1.00% в день, яка застосовується в перших 180 календарних днів та 0.74% - за кожен день користування у період, починаючи з 181-го дня і до закінчення строку дії договору.

Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у Договорі і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт кредитодавця.

Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Відповідно до норм ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

На підтвердження факту укладення кредитного договору, позивачем надано копію Договору про відкриття кредитної лінії від 17 серпня 2025 року, копію Довідки про перерахування суми кредиту №1588-3207 від 17 серпня 2025 року, копію довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 17 березня 2026 року про перерахунок на номер картки № НОМЕР_3 коштів в сумі 5000.00 грн, копію Правил надання споживчих кредитів, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, витяг з реєстру банків,

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 02 березня 2026 року становить 17809.00 грн, що складається з наступного:

- прострочена заборгованість за кредитом - 5000.00 грн;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 9559.00 грн;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 2500.00 грн;

- заборгованість по комісії - 750.00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахунку відповідачці кредитних коштів.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України, електронний документ прирівнюється до письмової форми правочину. Спеціальне законодавство у сфері електронної комерції (Закони України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг») не заперечує юридичної сили електронних документів та договорів, укладених шляхом обміну електронними повідомленнями. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає можливість підписання електронного правочину, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовим ідентифікатором, як визначено ч.1 ст.3 цього ж Закону, є алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що приймає оферту, шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Таким чином, використання відповідачем логіну та паролю для входу в особистий кабінет та/або введення одноразового ідентифікатора, надісланого на його контактний номер телефону, є належним способом ідентифікації та підписання електронного договору, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12 січня 2021 року зазначено: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як встановлено судом першої інстанції, кредитний договір №1588-3207 від 17 серпня 2025 року укладений із зазначенням усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця реєстрації та проживання, так і додатки до договору про надання кредиту, а також інформація щодо умов кредитування, підписані електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора отже вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Дані обставини встановлені судом першої інстанції та не заперечуються апелянтом.

Що стосується переказу відповідачу коштів на виконання позивачем умов кредитного договору, то колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність належних доказів на підтвердження зазначеного.

Так, на підтвердження перерахування коштів ОСОБА_2 та наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором позивачем надано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №1588-3207 від 17 серпня 2025 року у розмірі 5000.00 грн, платіж №1658647659, на картковий рахунок № НОМЕР_2 , а також інформацію від ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 17 березня 2026 року, відповідно до якої через систему EasyPay 17 серпня 2025 року здійснено переказ коштів на номер картки № НОМЕР_3 в сумі 5000.00 грн за номером договору №1084-7832, на номер картки НОМЕР_4 , призначення платежу: «видача кредитних коштів за договором 1588-3207, 2025-08-17, ОСОБА_2 ІПН: НОМЕР_5 ».

Зазначений вище номер картки вказаний в п.13 укладеного між сторонами спірного договору, у розділі «Реквізити Сторін».

Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)», затвердженого постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі № НОМЕР_4 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Тобто, зазначення повного номеру платіжної картки відповідача в кредитному договорі є неможливим, у зв`язку з чим з боку позивача порушень не допущено та з урахуванням вимог Закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.

Дані докази в сукупності підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки і сума отриманих коштів, і дата їх отримання відповідають умовам кредитного договору, укладеного між сторонами.

Також відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером, яка вказана ним в договорі, йому не належить.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним факт укладення між сторонами спірного кредитного договору та здійснення позивачем переказу коштів в передбаченій договором сумі на зазначену у підписаному відповідачем договорі №1588-3207 від 17 серпня 2025 року платіжну картку.

Щодо суми стягнення за кредитним договором, то колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом вище та вбачається з умов кредитного договору, строк кредитування становить 365 днів, базовий період -14 днів, протягом якого діє відсоткова ставка 0.90%, комісія за видачу кредиту 15.00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1.00% в день; стандартна відсоткова ставка 1% в день, яка застосовується в перших 180 календарних днів та 0.74% - за кожен день користування у період, починаючи з 181-го дня і до закінчення строку дії договору.

Відповідно до зазначених відсоткових ставок, заборгованість за кредитом станом на 02 березня 2026 року становить 17809.00 грн, що складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 5 000.00 грн,

- заборгованість за нарахованими процентами - 9559.00 грн,

- заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, - 2500.00 грн,

- заборгованість по комісії - 750.00 грн.

Проаналізувавши вказані умови договору та наданий позивачем розрахунок заборгованості, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 5000.00 грн та заборгованості за нарахованими процентами в сумі 9559.00 грн в загальній сумі 14559 грн, оскільки така заборгованість доведена належними доказами, відповідає умовам договору та діючому законодавству.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України в сумі 2500.00 грн та заборгованості по комісії в сумі 750.00 грн, то в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція є сталою та закріплена у постановах Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23, від 31 січня 2024 року № 183/7850/22.

Договір про відкриття кредитної лінії 17 серпня 2025 року № 1588-3207 укладено під час дії воєнного стану, а тому на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, нарахування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відсотків по ст. 625 ЦК України є неправомірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 2500 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України задоволенню не підлягають оскільки, суперечать вимогам закону.

Це ж стосується і позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту.

Так, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає положення кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту таким, що суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги дійшов висновку про її часткове задоволення, то у відповідності до ст.141 ЦПК України слід здійснити розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позивач сплатив за подачу позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір у загальному розмірі 6656 грн (2662.40 + 3993.60), то з відповідача на корить позивача слід стягнути суму судового збору пропорційно до задоволених позовних та апеляційних вимог 81.75%, що в загальній сумі становить 5441.28 грн.

Керуючись ст.ст.141, 367, 368, 371, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ:38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1588-3207 від 17 серпня 2025 року в сумі 14559 гривень, з яких: 5000 гривень - заборгованість за кредитом та 9559 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками, а також судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в загальній сумі 5441.28 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді