Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №601/1181/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1181/26Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М.

Провадження № 22-ц/817/1071/26Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №601/1181/26 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2026 року, ухвалене суддею Шульгач Н.М., дати складення повного тексту не зазначено, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 05.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1376-2222, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором С0020. Відповідно до умов кредитного договору за №1376-2222, Товариство взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб. Умовами кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 2500 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена процентна ставка 2.50% в день, стандартна процентна ставка 2.50% в день. Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору.

Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, не повернув в повному обсязі кредит та не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим станом на 27.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача становить 20000 грн. Водночас, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 8487.50 грн, за умови погашення Позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 11512.50 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1376-2222 від 05.04.2024 в розмірі 11512.50 грн, з яких: 2500 грн прострочена заборгованість за кредитом та 9012.50 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 15.06.2026 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що кредитний договір укладено між сторонами у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Ідентифікацію відповідач пройшов за допомогою системи BankID НБУ.

Вказує, суд дійшов помилкового висновку, що позивачем не надано належних доказів перерахування грошових коштів за кредитним договором, оскільки не врахував, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською становою, тому не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Відтак, видача кредитних коштів може підтверджуватися будь-якими документами зі здійснення господарської операції.

Вказує, що створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме НОМЕР_1 , при цьому відповідачем не спростовано, що даний платіжний засіб йому не належить.

Також вказує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки довідці LiqPay від 05.04.2024, яка, на думку апелянта, є належним доказом перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

З урахуванням вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено наступні обставини.

05.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, шляхом підписання договору про відкриття кредитної лінії за №1376-2222 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором номер пароля С0020.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору, кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та інші платежі передбачені цим договору (п.п.2.1, 2.2).

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту становить 2500 грн, дата надання/видачі кредиту: 05.04.2024 (п.п.4.1, 4.2 Договору).

Базовий період складає 14 календарних днів з дня надання кредиту (п.4.8 Договору).

Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 29.01.2025. Строк договору є рівним строку кредитування (п.4.12 Договору).

Відповідно до п.4.10 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми Кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2.50% за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.4.13 Договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 290158.11 процентів.

Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 21250 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.14 Договору).

05.04.2024 ОСОБА_2 шляхом накладення електронного підпису, підписав паспорт споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит».

Умовами пунктів 3, 4 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що тип кредиту - кредитна лінія; сума/розмір кредитного ліміту - 2500 грн; строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків (визначається Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника) - 14 календарних днів.

Стандартна ставка 912.50% (2.50% в день); знижена ставка 912.50% (2.50% в день). Тип процентної ставки фіксована; реальна річна процентна ставка (реальна річна процентна ставка, відсотків річних розрахована за умови, що Базовий період сплати відсотків складає 14 днів і відсоткова ставка є незмінною з моменту видачі кредиту, становить 290158.11%.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1376-2222 (Графік платежів за договором), згідно з методикою Національного банку України, яка містить розрахунок суми кредиту та процентів за користування кредитом із зазначенням термінів платежу, загальна вартість кредиту становить 21250 грн, сума кредиту 2500 грн; проценти за користування кредитом становлять 18750 грн.

З довідки про перерахування суми кредиту №1376-2222 від 05.04.2024 вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 05.04.2024 перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 2500 грн за допомогою системи LiqPay платіж 2445951134, платіжна картка № НОМЕР_1 .

Як слідує з квитанції «LiqPay», 05.04.2024 через платіжну систему було перераховано кошти в розмірі 2500 грн, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 1376-2222, номер платіжного інструменту: 414943*84.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором за №1376-2222 від 05.04.2024 станом на 27.03.2026 становить 20000 грн, в тому числі: 2500 грн прострочена заборгованість за кредитом, 17500 грн залишок нарахованих та непогашених відсотків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду жодних доказів на підтвердження належності рахунку 414943*84 саме відповідачу та надходження на його рахунок грошових коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1376-2222 від 05.04.2024. Також вказав, що суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листівках, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується в апеляційній скарзі, між сторонами укладено кредитний договір №1376-2222 від 05.04.2024 в електронній формі та погоджено усі його істотні умови.

На підтвердження надання відповідачу ОСОБА_2 кредитних коштів на підставі вказаного кредитного договору, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало лист АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів через систему платежів LiqPaу. Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів, вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які створені безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів. У них не зазначені повні дані щодо рахунку, на який здійснювався переказ коштів.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку проте, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

В листі АТ КБ «ПриватБанк» про здійснення перерахування коштів через систему «LiqPay» зазначено про переказ 05.04.2024 на рахунок НОМЕР_2 коштів в розмірі 2500 грн.

Разом з тим, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду жодних доказів на підтвердження належності зазначеного рахунку саме відповідачу, враховуючи також і те, що в призначенні платежу не вказано, кому саме направлено ці кошти, відсутній ідентифікаційний код отримувача.

Клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картку, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ні в суді першої інстанції, ні апеляційної не заявляло.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду першої інстанції і доказів існування правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк» та їх змісту, яке, згідно доводів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.

До апеляційної скарги представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» долучив копію укладеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк» договору від 02 грудня 2019 року № 4010 про надання послуг в системі LiqPay. Копія вказаного договору не надавалася суду першої інстанції. При цьому, долучаючи вказаний документ до апеляційної скарги, представник позивача не навів жодних аргументів щодо наявності у нього поважних причин ненадання цього доказу суду першої інстанції. З урахуванням положень 367 ЦПК України, копія вказаного договору не підлягає прийняттю апеляційним судом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено принцип диспозитивної цивільного судочинства.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивача з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов`язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним у справі доказам.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.

Керуючись статтями 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді