Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №299/1737/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 299/1737/24

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

13.10.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ч.2 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 29.02.2024 року, близько 19.00 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ображала нецензурними словами свого колишнього чоловіка - потерпілого ОСОБА_4 , словесно погрожувала йому фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 01.10.2026 року подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову суду від 07 січня 2025 року у даній справі і винести нову постанову, якою справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАПзакрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Одночасно ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду, мотивуючи тим, що раніше про оскаржувану постанову суду вона не знала. Протягом 2024 -2025 років вона довгий час перебувала за кордоном на заробітках, а у вересні 2026 року вирішила працевлаштуватися в ювелірний магазин в м.Виноградів. Під час працевлаштування безпека компанії провела перевірку щодо фактів притягнення її до кримінальної чи адміністративної відповідальності, за результатами якої було виявлено, що вона притягувалася до адміністративної відповідальності в січні 2025 року. Про існування такої справи вона не знала, з постановою у справі не згідна, тому вважає, що строк на оскарження постанови суду пропущено нею з поважних причин і просить його поновити.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Постанова Виноградівського районного суду Закарпатської області прийнята 07.01.2025, тобто строк апеляційного оскарження постанови суду закінчується 17.01.2025 року.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 01.10.2026 року, тобто майже через 1 рік і 10 місяців з часу винесення постанови, а саме з пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

У якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що про існування справи і прийняте в ній рішення вона не знала, а тому не могла вчасно оскаржити судове рішення.

Проте, з такими доводами ОСОБА_1 апеляційний суд не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП 01.03.2024 року, з таким протоколом вона була ознайомлена, поставила на ньому свій підпис і в графі «пояснення» зазначила, що вину визнає.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 неодноразово викликалася в судове засіданні і згідно матеріалів справи вона отримувала повістку до суду 24.06.2024 року, 29.06.2024 року та 14.12.2024 року.

Відповідно, про існування справи відносно себе, яка перебувала в суді, ОСОБА_1 була проінформованою, належним чином викликалася до суду, про повадність причин неявки не вказувала.

Відповідно, знаючи про розгляд справи в суді, ОСОБА_5 в розумні інтервали часу мала вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

ОСОБА_1 за період з 07.01.2025 по день звернення до суду з апеляційною скаргою, не здійснювала дій, спрямованих на оскарження постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.01.2025, що свідчить про її пасивну поведінку та не зацікавленість у апеляційному перегляді судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine) наголосив на тому, що зацікавлені сторони зобов`язані проявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів для того, щоб бути в курсі подій у провадженні.

У справі «Крупник проти України» (Krupnyk v. Ukraine) від 20 березня 2025 року, Європейський суд з прав людини вказав, що сторонам провадження необхідно проявляти цікавість до своєї судової справи.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено нею з поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Сукупність указаних обставин свідчать про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, ОСОБА_1 не навела поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надала доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами заявнику.

Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КупАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

Апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2025 року, повернути апелянту з усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що їх подала, а також надіслати їй копію постанови.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Іван КОТУБЕЙ