Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №682/2053/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №682/2053/26

Суддя: Мотонок Т. Я.

Справа № 682/2053/26

Провадження № 2/682/1636/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/2053/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 16.02.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 490145-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 16.02.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 490145-КС-001 про надання кредиту. 16.02.2024 року відповідач прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 490145-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачеві через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6737, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 16.02.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 490145-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.06.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 490145-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 12900,36 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 8300,36 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 600 грн.

За таких обставин представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 490145-КС-001 про надання кредиту від 16.02.2024, що становить 12 900,36 грн, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 28.07.2026 у провадження у справі відкрито та призначено судове засідання на 12.10.2026 в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

У встановлений судом строк учасники справи не заявили клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Отже, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.02.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 490145-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Тип кредиту - кредит; Строк на який видається кредит - 16 тижнів; Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована; Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15958554, фіксована; Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 600,00 гр.; загальний розмір наданого Кредиту: 4 000,00 грн; строк дії Договору: до 07.06.2024; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 8 400,00 грн; загальні витрати за Кредитом: 4 400,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12126,10 процентів; денна процентна ставка: 0,97 процентів; дата видачі Кредиту 16.02.2024; дата повернення Кредиту 07.06.2024.

Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок Позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.

На створення Особистого кабінету Позичальника в ІТС Кредитодавця та його використання для інформування Позичальника про умови Договору, додаткових угод до Договору (якщо такі укладатимуться), Правил тощо; отримання будь-яких повідомлень (у т.ч. письмових у формі електронних документів) відповідно до вимог законодавства; а також - укладення правочинів (в т.ч. договорів), додаткових угод про зміни Договору у формі електронного документа з використанням електронних підписів (в т.ч. електронних підписів Одноразовим ідентифікатором).

Підписуючи цей Договір, Позичальник підтвердив, що до укладання Договору Позичальник отримав від Кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови Договору і Правила, що розміщені на сайті Кредитодавця.

Технологія (порядок) укладання Договору: Договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та її прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства України.

Порядок створення та накладання електронних підписів Сторонами Договору: спочатку Договір підписує Позичальник одноразовим ідентифікатором, який був згенерований та надісланий Позичальнику узгодженим каналом комунікації, потім Договір підписує уповноважений представник Кредитодавця кваліфікованим електронним підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Спосіб перерахування Позичальнику Кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок Позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.

Невід`ємною частиною цього Договору є Додаток №1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, та Додаток №2 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (графік платежів) розрахований за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом.

Зазначений Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6737, який був відправлений на номер телефону: НОМЕР_1 16.02.2024 о 17:54:34 (а.с. 27-35).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 16.02.2024 направили відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 490145-КС-001 про надання кредиту. 16.02.2024 відповідач прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с. 36-40).

Зазначений документ підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6737.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 , яка Позичальником була вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті (а.с. 13).

Окрім того, із відповіді АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано криту № НОМЕР_2 , на яку 16.02.2024 відбулось зарахування в сумі 4000 грн.

Згідно розрахунку, складеного позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість розмірі 12 900,36 грн, що складається з:

суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 грн;

суми прострочених платежів по процентах - 8 300,36 грн;

суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 0,00 грн;

суми прострочених платежів за комісією - 600 грн. (а.с. 16-22, 23).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач порушує договір та своєчасно не виконує його умови, в результаті чого має заборгованість перед кредитором, а саме: заборгованість за кредитом - 4000 грн.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача суми прострочених платежів за комісією - 600 грн, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

За змістом пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VІІІ, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В силу статті 8 Закону №1734-VІІІ, реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Як передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону №1734-VІІІ, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон №1734-VІІІ визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 9 грудня 2019 року (справа № 524/5152/15-ц), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору № 490145-КС-001 про надання кредиту встановлено зобов`язання сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 600 грн. зі сплатою певними сумами протягом певного терміну, а саме: 354,30 грн - 01.03.2024, 245,70 грн. - 15.03.2024. Водночас у договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умови кредитного договору про сплату ОСОБА_1 на користь кредитодавця комісії є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Тому у стягненні 600 грн заборгованості за комісією слід відмовити.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по процентах в сумі 8 300,36 грн, суд звертає увагу на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,0 %, знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15 %, строк дії договору до 07.06.2024.

Суд звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась кредитором в межах строку дії договору з 16.02.2024 до 07.06.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитом, починаючи із 16.02.2024 до 08.03.2024 включно кредитор здійснював нарахування за ставкою 1,15958554 % в день, що на той момент відповідало нормам закону, отже за цей період сума процентів 1 020,36 грн нарахована правомірно (4000 грн х 1,15958554% = 46,38 грн в день, 22 дні х 46,38 грн = 1 020,36 грн).

Надалі з 09.03.2024 до 21.04.2024 первісний кредитор здійснював нарахування за ставкою 2 % в день, що також на той момент відповідало нормам закону, отже за цей період сума процентів 3 520грн нарахована правомірно (4000 грн х 2 % = 80 грн в день, 44 дні х 80 грн = 3 520 грн).

Однак, з 22.04.2024 денна процентна ставка повинна була становити не більше 1,5%, в той час як кредитор продовжував проводити розрахунок за процентною ставкою 2 %, що перевищувало встановлений законом максимальні 1,5%.

Отже, за період з 22.04.2024 по 07.06.2024 (47 днів) за процентною ставкою 1,5 % розмір процентів становить 2 820 грн (4000 грн х 1,5 % = 60 в день, 47 днів х 60 грн = 2 820 грн).

Таким чином, відповідачу слід нарахувати проценти в загальній сумі 7 360,36 грн (1 020,36 + 3 520 + 2 820).

Отже, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаним Договором, що підлягає стягненню з позичальника, становить 11 360,36 грн (4000 грн + 7 360,36 грн).

Окрім того, відповідно до ч. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, беручи до уваги часткове задоволення позову, оскільки позов заявлено на суму 12 900,36 грн, позов задоволено на суму 11 360,36 грн, тобто на 88,06%, таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2 344,50 грн (2662,40 грн. х 88,06%).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст, 7, 10, 13, 81, 130, 223, 263-265, 274, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов - задовольнити частково.

Cтягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 490145-КС-001 про надання кредиту від 16.02.2024 року, що становить 11 360,36 грн (одинадцять тисяч триста шістдесят гривень тридцять шість копійок), що складається з:

суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 грн;

суми прострочених платежів по процентах - 7 360,36 грн.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2 344,50 грн (дві тисячі триста сорок чотири гривні п`ятдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя Мотонок Т. Я.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua