Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №681/1075/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1075/26

Провадження 1-кп/681/82/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань- ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026244000000879 від 14.07.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Куйбишева Ленінградського району Кокчетавської області республіка Казахстан, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, особи з інвалідістю ІІІ групи загального захворювання, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , що проживає у АДРЕСА_2 , засудженого 24.07.2025 Полонським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на 2 роки на підставі статей 75, 76 КК України звільнений від призначеного покарання іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за таких обставин.

Так, постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 17.10.2024 у справі № 681/1255/24, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Крім того, вказаною постановою суду, відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, складено адміністративні стягнення за постановою Полонського районного суду від 17.09.2024 (справа № 681/1055/24) та остаточно позбавлено ОСОБА_5 права керування транспортними засобами на строк 3 роки 11 місяців. Ця постанова суду набрала законної сили 29.10.2024, її копію ОСОБА_5 отримав того ж дня.

Також, вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 24.07.2025 (справа № 681/796/25) ОСОБА_5 визнано винним за ч. 1 ст. 382 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Зазначений вирок суду вручено ОСОБА_5 у день його проголошення, він набрав законної сили 26.08.2025.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однак ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, якою його позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 3 роки 11 місяців, а також вироку Полонського районного суду Хмельницької області від 24.07.2025, яким його засуджено за ч. 1 ст. 382 КК України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів зневаги до судових рішень та ігноруючи їх, маючи реальну можливість їх виконати, продовжував керувати транспортним засобом.

Зокрема, 13.07.2026 приблизно о 16:50 год ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, керував автомобілем марки та моделі «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись дорогою по вул. Майданська у селищі Понінка Шепетівського району Хмельницької області, у зв`язку із чим був зупинений працівниками поліції Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області.

Своїми діями, що виразилися в умисному невиконанні постанови суду, яка набрала законної сили, будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 вину не визнав. Вказав, що був обізнаний із наявністю постанови суду про позбавлення його права керування транспортними засобами та вироку суду, яким його засуджено за ч. 1 ст. 382 КК України. Під час допиту підтвердив факт керування транспортним засобом 13.07.2026 о 16:50 год, однак пояснив, що це було викликано крайньою необхідністю, оскільки він вважав, що у нього міг статися серцевий напад, і йому було необхідно придбати ліки. Зазначив, що на той момент у нього розрядився телефон, тому він не міг зателефонувати будь-кому з проханням придбати ліки.

Попри невизнання вини обвинуваченим, вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Факт обізнаності обвинуваченого про позбавлення його права керування транспортними засобами та притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України підтверджено такими матеріалами.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 681/1055/24 від 17.09.2024 встановлено, що Полонським районним судом Хмельницької області ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. У тексті постанови зафіксовано, що ОСОБА_5 був присутній у судовому засіданні 17.09.2024 (а.с. 55-56).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600964736470, обвинувачений отримав цю постанову особисто 25.09.2024 (а.с. 57).

Відповідно до платіжних інструкцій від 02.10.2024, обвинувачений через АТ КБ «ПриватБанк» сплатив штраф за постановою суду в сумі 17000,00 грн та судовий збір у сумі 605,60 грн (а.с. 58).

Крім того, постановою у справі про адміністративне правопорушення № 681/1255/24 від 17.10.2024 Полонським районним судом Хмельницької області ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки 11 місяців. У постанові зазначено, що ОСОБА_5 не був присутній у судовому засіданні 17.10.2024 (а.с. 59-60). У рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600975082749 зафіксовано, що цю постанову 29.10.2024 вручено члену родини (а.с. 61).

Згідно з платіжними інструкціями від 01.11.2024, обвинувачений через АТ «Ощадбанк» сплатив штраф у сумі 34000,00 грн та судовий збір у сумі 605,60 грн (а.с. 62).

Вироком Полонського районного суду від 24.07.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України (а.с. 63). Відповідно до розписки, обвинувачений отримав копію цього вироку 24.07.2025 (а.с. 64).

Факт керування автомобілем марки «ВАЗ 2108», р.н.з. НОМЕР_1 , 13.07.2026 ОСОБА_5 , а також законність дій поліцейських, підтверджено наступними доказами.

Законність перебування ПОГ СВГ ВП Шепетівського РУП ОСОБА_6 та інспектора СРПП ВПД № 1 Шепетівського РУП ОСОБА_7 на території Понінківської ТГ підтверджено дорученням начальника ВПД № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 13.07.2026 (а.с. 66-67).

Згідно з даними протоколу огляду від 16.07.2026, на оптичному диску формату DVD-R містяться три відеофайли з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського офіцера громади. На записах зафіксовано обставини переслідування автомобіля та подальше спілкування поліцейських із обвинуваченим 13.07.2026 в селищі Понінка (а.с. 72-74). Цей диск долучено до матеріалів справи за заявою ПОГ СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП ОСОБА_6 (а.с. 71).

У відеофайлі «REC_260713-154803F» зафіксовано обстановку поблизу АЗС в селищі Понінка по вул. Героїв Майдану. На екрані зазначено час «15:48», коли поліцейський ОСОБА_8 перевіряє особу по планшету та повідомляє колезі, що ця особа позбавлена права керування транспортними засобами. О 15:52 у напрямку селища Порцелянове повз поліцейських проїжджає автомобіль «ВАЗ 2108» темного кольору, за яким службовий автомобіль одразу розпочинає переслідування. Автомобіль «ВАЗ» пришвидшує рух, повертає праворуч на другорядну дорогу перед кладовищем та ігнорує увімкнений поліцейськими звуковий спецсигнал. Продовжуючи рух, о 15:53 автомобіль «ВАЗ 2108» наїжджає на електроопору лівою стороною та зупиняється.

На відеофайлі «PSS-20260713-165204UTC+0300» з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що за кермом зупиненого автомобіля «ВАЗ 2108» (р.н.з. НОМЕР_1 ) перебуває ОСОБА_5 . Він виходить із транспортного засобу, тримаючи в руці ключ від замка запалення. Поліцейський попереджає про ведення відеофіксації та запитує ОСОБА_5 , чому він продовжує керувати автомобілем після заборони. ОСОБА_5 стає на коліна та просить вибачення за свої дії. Свою втечу він пояснює тим, що поставив удома чайник і поїхав до магазину, а повертаючись, дуже поспішав додому, тому й не зупинився на вимогу працівників поліції. У цей час поліцейський ОСОБА_6 через спецлінію «102» повідомляє про встановлений факт та викликає слідчо-оперативну групу.

На третьому відеофайлі «PSS-20260713-170205UTC+0300» зафіксовано період очікування слідчо-оперативної групи. Поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебувають поруч, а водій ОСОБА_5 оглядає пошкодження свого автомобіля, отримані внаслідок наїзду на електроопору.

Оглядом у судовому засіданні DVD-R диска, визнаного речовим доказом, підтверджено зазначені вище обставини, зафіксовані слідчим у протоколі огляду (а.с. 75). Під час огляду відеофайлів додатково встановлено, що ОСОБА_5 не повідомляв поліцейських про погане самопочуття, необхідність придбання ліків або інші обставини крайньої необхідності. На відеозаписі (файл «PSS-20260713-165204UTC+0300») зафіксовано, що ОСОБА_5 усвідомлював наявність судимості та перебування на іспитовому строкові, неодноразово просив поліцейських не повідомляти про цей факт та не розпочинати процедуру перевірки.

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 382 КК України повністю підтверджується дослідженою сукупністю доказів. Об`єктивна сторона кримінального правопорушення доводиться протоколом огляду речей від 16.07.2026 та відеозаписами, які беззаперечно фіксують факт керування транспортним засобом 13.07.2026 всупереч заборонам суду. Суб`єктивна сторона, що полягає у прямому умислі, підтверджується обізнаністю обвинуваченого щодо накладених стягнень та судимості: він був присутній у судовому засіданні 17.09.2024, отримав копію постанови 25.09.2024, добровільно сплатив штрафи (квитанції від 02.10.2024 та 01.11.2024) та отримав копію вироку 24.07.2025. Обвинувачений достовірно знав про обмеження, усвідомлював протиправність своїх дій і свідомо їх вчинив.

Доводи ОСОБА_5 про крайню необхідність (через серцевий напад, потребу в ліках та розряджений телефон) суд оцінює критично, розцінюючи їх виключно як спосіб захисту для уникнення кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 39 КК України, не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності - для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі, якщо цю небезпеку не можна було усунути іншими засобами. Небезпека має бути дійсною, а не гіпотетичною.

Версія обвинуваченого спростовується відеозаписом із нагрудної камери (файл «PSS-20260713-165204UTC+0300»). Після ДТП ОСОБА_5 не повідомляв про погане самопочуття чи потребу в лікарях. Свої дії він пояснив побутовими причинами (залишеним на плиті чайником). Поведінка обвинуваченого (втеча від поліції, ігнорування спецсигналів, подальші прохання не оформлювати правопорушення) свідчить про намагання уникнути відповідальності за порушення заборони суду, а не про дії, спрямовані на порятунок власного життя. Сторона захисту не надала медичних довідок, листів швидкої допомоги чи інших доказів різкого погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 13.07.2026. Будь-яких ознак перебування обвинуваченого у стані крайньої необхідності судом не встановлено.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 382 КК України є правильною. Будучи раніше судимим за цією статтею, він умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, згідно з якою був зобов`язаний утриматись від керування транспортними засобами.

При призначенні покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання відповідно до ст. 66 та ст. 67 КК України.

Оцінюючи сукупність обставин, суд враховує дані про особу винного, а саме ОСОБА_5 характеризується позитивно за місцем проживання (а.с. 104), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 103), є пенсіонером (а.с. 98) та особою з інвалідністю ІІІ групи (а.с. 97). Згідно з досудовою доповіддю органу пробації (а.с. 34-37), ризик вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства є середнім, що вказує на можливість виправлення без ізоляції від суспільства.

Однак суд критично оцінює висновок органу пробації та вважає необхідним призначити покарання у виді реального позбавлення волі. Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Обвинувачений раніше судимий вироком від 24.07.2025 за аналогічне кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 382 КК України) (а.с. 99), проте на шлях виправлення не став і вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти правосуддя в період іспитового строку. Крім того, обвинувачений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (зокрема, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння) (а.с. 55-56, 59-60), що свідчить про систематичне ігнорування рішень суду та норм поведінки.

Призначення більш м`якого покарання не забезпечить досягнення мети покарання згідно зі ст. 50 КК України. Виправлення ОСОБА_5 неможливе без ізоляції від суспільства. Водночас враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, вік, його стан здоров`я (а.с. 96, 124-125) та статус пенсіонера, суд призначає основне покарання у мінімальній межі санкції ч. 3 ст. 382 КК України - 3 роки позбавлення волі.

З огляду на положення ст. 55 КК України та характер кримінального правопорушення, суд призначає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, у максимальному розмірі - строком на 3 роки.

Оскільки ОСОБА_5 вчинив нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком суду від 24.07.2025, остаточне покарання призначається за правилами ст. 71 КК України. Суд частково приєднує невідбуту частину покарання (2 роки позбавлення волі) до покарання за новим вироком (3 роки позбавлення волі). Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, суд визначає остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Кримінальним правопорушенням не завдано матеріальної шкоди, цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд враховує вік обвинуваченого, інвалідність III групи, наявність захворювання серця, а також оперативне втручання 24.09.2026 (діагноз «правобічна коса пахова грижа»). З огляду на стан здоров`я, суд не вбачає підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою. Тому строк дії процесуальних обов`язків, покладених ухвалою від 18.09.2026, підлягає продовженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 24.07.2025 та визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбуття основного покарання обчислювати з моменту фактичного затримання під час приведення вироку до виконання.

Початок строку відбування додаткового покарання обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

До вступу вироку в законну силу продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 дію процесуальних обов`язків, передбачених ухвалою суду від 18.09.2026, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, за винятком відвідування закладів охорони здоров`я;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/чи роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України й в`їзд в Україну.

Речові докази: DVD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9