Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №681/1138/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1138/26

Провадження 2/681/1128/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 27200,00 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 20.06.2025 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9167218 на суму 3 800,00 гривень. Надалі суму кредиту, яку отримав ОСОБА_1 , збільшено до 10 000 грн.

Згідно з умовами даного договору відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки й на умовах, передбачених цим договором.

Проте, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вказаним вище договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 32200,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту, 17200,00 гривень заборгованість за відсотками, 5000,00 гривень заборгованість за штрафними санкціями.

Товариство уклало 03.03.2026 договір факторингу № 03032026 з ТОВ «Авентус Україна», за умовами якого позивач набув права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі за договором укладеним з відповідачем.

Позивач просить стягнути з відповідача 27200,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 17200,00 гривень заборгованість за відсотками. Вимогу про стягнення штрафних санкцій не заявляє.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження та пам`ятка про права та обов`язки надсилались судом за його зареєстрованим місцем проживання. Поштовий конверт повернувся на адресу суду з довідкою відділення АТ «Укрпошта» від 19.08.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

03.08.2026 позивач звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за клопотанням позивача витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк». (а.с. 87-88).

02.09.2026 до суду надійшли витребувані докази.

Відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 20.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9167218 (далі - Договір), за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3800,00 гривень строком на 352 дні до 07.06.2026 з періодичністю платежів кожні 22 дні та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % в день від суми кредиту за кожен день користування за стандартною процентною ставкою, яка застосовується в межах строку кредиту. Окрім того, договір передбачає застосування зниженої процентної ставки 0,90% (а.с. 33-43).

Вказаний договір та графік платежів до нього (додаток № 1) підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6010.

До укладення договору про споживчий кредит відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту, умови кредитування в якому відповідають умовам кредитування, узгодженим сторонами в кредитному договорі, про що свідчить його електронний підпис (а.с. 28-32).

За умовами кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .

Також відповідно до умов цього договору відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених цим договором.

02.07.2025 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 9167218 про надання споживчого кредиту від 20.06.2025, за умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 6200,00 грн та виклали п.1.3.Договору в новій редакції: «1.3.Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000,00 грн. тип кредиту - кредит.». Вказана додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7498 (а.с.44 зворот-45).

Відповідно до довідок про перерахування коштів ТОВ "ФК «Контрактовий Дім» № 21123 від 04.03.2026 та ТОВ «Універсальні платіжні товариства» № 250 від 04.03.2026 вказані товариства здійснили успішні операції з перерахування коштів від ТОВ «Авентус Україна» в сумі 3800,00 грн 20.06.2025 та 6200,00 грн 02.07.2025 на рахунок позичальника маска картки № НОМЕР_2 , загальна сума перерахованих позичальнику коштів склала 10000,00 грн (а.с. 57-63).

Факт належності банківської карти НОМЕР_3 відповідачу та отримання останнім на неї кредитних коштів за Договором та Додатковою угодою до нього підтверджено інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 21.08.2026 та виписками по рахунку (а.с. 94-95).

03.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 03032026, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» за плату відступило для Товариства Право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений в Реєстрі Боржників (а.с. 68-73).

Відповідно до даних Акту прийому-передачі Реєстру боржників за вище вказаним договором факторингу та Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу, платіжної інструкції № 1031 від 16.03.2026 позивач за плату набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9167218 в загальній сумі 32200,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 14200,00 гривень заборгованість за відсотками, 5000,00 гривень заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 11, 12, 78-80).

Таким чином, відповідно до умов зазначеного договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» за плату прийняло належні клієнту права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідача за вище зазначеним кредитним договором.

Згідно з даними картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) та виписки з особового рахунку за кредитним договором №9167218 від 20.06.2025 станом на 01.06.2026 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 32200,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту, 17200,00 гривень заборгованість за відсотками, що нараховані у період з 20.06.2025 по 02.03.2026 за зниженою та стандартною процентними ставками, 5000,00 гривень заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 13-19). З цього розрахунку вбачається, що відповідач 12.07.2025 сплатив 1310,40 грн процентів за користування кредитом, які враховані при визначенні заборгованості.

4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За положеннями статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції на час укладення вище вказаного договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір № 9167218 та додаткова угода до нього, підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеними, кредитодавець виконав умови договору та додаткової угоди і надав позичальнику кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Відповідач свої обов`язки за договором не виконав, у встановлений договором строк кредит не повернув, відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплатив.

Судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором підтверджується даними копій договору факторингу № 03032026 від 03.03.2026, акту приймання-передачі реєстру боржників та витягу з вказаного реєстру до зазначеного договору факторингу.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, додаткову угоду до нього та договір факторингу, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування ним.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та сплати ним тіла кредиту та процентів за користування ним, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, не надав власного розрахунку заборгованості.

Таким чином, суд доходить до висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи доказів підтверджує заявлений Товариством розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000,00 грн та за відсотками у сумі 17 200,00 грн, які нараховані згідно умов Договору протягом строку кредитування.

Тому суд знаходить підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 27 200,00 грн заборгованості за кредитним договором № 9167218.

5.Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн, що документально підтверджено (а.с.1).

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с. 20-21), додаткову угоду № 25771567936 від 25.05.2026 (а.с. 22), акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 на суму 7000,00 грн (а.с. 23), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 24), довіреність (а.с. 25), з яких вбачається, що позивачем у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9167218 від 20.06.2025 з ОСОБА_1 понесено витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

При розв`язанні цього питання суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідач заперечень щодо співмірності витрат на правничу допомогу не надав.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позову, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 7000,00 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9167218 від 20.06.2025 у сумі 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка складається з: 10000,00 гривень заборгованість за основним боргом, 17200,00 гривень заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК