Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №681/1125/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1125/26

Провадження 2/681/1120/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши в м. Полонному за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В серпні 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Товариство) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 021,19 грн, а також судові витрати по справі.

В обґрунтування вимог вказано, що 03.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено кредитний договір № 211884, за умовами якого позичальник отримав кредит на суму 29 412,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Надалі право вимоги до боржника від ТОВ «ФК «Кредіплюс» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу № 03042026 від 03.04.2026.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 та акту приймання передачі вказаного реєстру до договору факторингу № 03042026 від 03.04.2026 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31 221,19 грн, з яких: 29 412,00 заборгованість за тілом, 8,19 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом, 601,00 - заборгованість за комісією, 1200,00 грн - штрафні санкції (пеня, штраф).

Всупереч умовам зазначеного кредитного договору відповідач не виконала свої зобов`язання з повернення коштів.

Зважаючи на викладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за цим договором в сумі 30 021,19 грн, яка складається: 29 412,00 грн - заборгованість за тілом, 8,19 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 601,00 - заборгованість за комісією. Позивач не заявляє до стягнення штрафні санкції в сумі 1200,00 грн.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з доданими до неї документами отримала в її електронний кабінет 12.08.2026 та 30.07.2026 відповідно, про що свідчать дані довідки та квитанції про доставку електронних документів (а.с.89, 80-81).

Крім того, копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилались судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача та отримана ОСОБА_1 22.08.2026, про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.93).

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

03.08.2026 позивач звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області (а.с.2).

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за клопотанням позивача витребувано докази з АТ «Універсал Банк» (а.с. 86-87).

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем 30.07.2026 (а.с. 80-81).

20.08.2026 надійшли витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 03.12.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 211884 (далі - Договір) в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений та розміщений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний через вебсайт кредитодавця http://finx.com.ua, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачки «xrkcbuh5» (а.с.44-64).

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на вебсайті кредитодавця за посиланням http://finx.com.ua/docs (п.1.1.Договору).

За умовами Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 29412,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 24991,26 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №191277 від 09.07.2025 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 8,94 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 4411,80 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п.2.2.1 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки може змінюватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди(п.2.3 договору).

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. розмір комісії не може бути змінено (п.2.4.Договору).

Комісія за надання кредиту складає 4 411,80 грн, що нараховується та підлягає оплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії не може бути змінено (п.2.5. Договору).

Загальний строк кредитування складає 274 днів з 03.12.2025 по 03.09.2026 (п.2.6 Договору).

Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів. Періодичність виплати кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів ( п.2.6.1 договору).

ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, надало грошові кошти, що підтверджується довідкою від 05.06.2026 вих. №2808/05-06 про проведення платежу від 03.12.2025 в сумі 8 грн 94 коп. на картку НОМЕР_2 (65-67), довідкою про проведення взаємозаліку № 28100/05-06 від 05.06.2026 (а.с.36-38).

20.08.2026 до суду надійшли витребувані докази, з яких вбачається, що АТ «Універсал Банк» випущено платіжну картку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 . З даних руху коштів по картці від 19.08.2026, за період 03.12.2025 по 08.12.2025 вбачається, що 03.12.2025 на вищевказану картку зараховано переказ на загальну суму 8,94 грн (а.с.91-92).

З даних картки обліку виконання договору та виписки з особового рахунку за договором про споживчий кредит №211884 від 03.12.2025 слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.06.2026 становить в розмірі 31 221 грн 19 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 29 412 грн 00 коп., заборгованість по відсотках в розмірі 8 грн 19 коп., заборгованість по комісії 601 грн, штраф у розмірі 1 200 грн (а.с.23-27).

03.04.2026 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №03042026, відповідно до умов якого ТОВ«ФК «Кредіплюс» за плату відступило ТОВ «Юніт Капітал», а останнє прийняло та оплатило права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і до ОСОБА_2 за договором про споживчий кредит № 211884 від 03.12.2025 у розмірі заборгованості 31 221,19 грн, що складається з: 29 412,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 8,19 грн - заборгованість по процентах, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 1 200,00 грн заборгованість по штрафах/пені, що підтверджується даними акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №1 до договору факторингу від 03.04.2026, витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 03.04.2026, платіжною інструкцією № 1105 від 09.04.2026 (а.с.17-21, 69-73).

11.06.2026 позивачем надіслано для відповідача досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за Договором (а.с.40-43).

Доказів сплати заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За положеннями статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції на час укладення вище вказаного договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір № 211884, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, кредитодавець виконав умови договору та надав позичальнику кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Відповідач свої обов`язки за договором не виконала, у встановлений договором строк кредит не повернула, відсотків за користування кредитними коштами та комісії не сплатила.

Судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором підтверджується даними копій договору факторингу № 03042026 від 03.04.2026, акту приймання-передачі реєстру прав вимог № 1 та витягу з вказаного реєстру до зазначеного договору факторингу.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування ним.

Станом на час розгляду справи відповідач не надала жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та сплати ним тіла кредиту та процентів за користування ним, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала власного розрахунку заборгованості.

Таким чином, суд доходить до висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи доказів підтверджує заявлений Товариством розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 29 412,00 грн та за відсотками у сумі 8,19 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 601 грн суд зазначає наступне.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Як зазначалось вище, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування)та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 2.4. Договору передбачено стягнення комісії, пов`язаної з управлінням та обслуговуванням кредиту, така комісія нарахована відповідачу у загальній сумі 601 грн, що підтверджується карткою обліку виконання договору, яку Товариство просить стягнути з відповідача.

Водночас позивач не надав переліку додаткових та супутніх послуг, які надаються позичальнику у зв`язку з управлінням та обслуговуванням кредиту та за які встановлена вказана комісія. Крім того, на відповідача не може бути покладено обов`язок зі сплати платежів за послуги, за отриманням яких він фактично до кредитодавця не звертався.

За таких обставин нарахована комісія за управління та обслуговування кредиту у сумі 601 грн не підлягає стягненню.

Позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідачки штрафних санкцій.

У зв`язку з вищевикладеним з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договором №211884 від 03.12.2025 в розмірі 29 420,19 грн.

5. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 98%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2609,15 грн, що становить 98 % від сплаченого позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн, що документально підтверджено (а.с.1).

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно п. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як встановлено з матеріалів справи позивач разом з позовною заявою надав договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт капітал», додаткову угоду до вказаного договору №25771563203 від 25.05.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О., довіреність, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 (а.с.28-35), з яких вбачається, що позивачем у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 211884 від 03.12.2025 з ОСОБА_2 понесено витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

При розв`язанні цього питання суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідач заперечень щодо співмірності витрат не надала.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 98% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 6 860,00 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу

Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 211884 від 03.12.2025 в сумі 29 420 (двадцять дев`ять тисяч чотириста двадцять) грн 19 коп., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 29 412,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 8,19 грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 609 (дві тисячі шістсот дев`ять) грн 15 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 860 (шість тисяч вісімсот шістдесят) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Київ, поштовий індекс 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК