Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №676/5999/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/5999/26

Номер провадження 2/676/4721/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Михайловської І.А.

розглянувши у спрощеному провадження в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є батьком відповідача ОСОБА_2 . Позивач є пенсіонером та особою з інвалідністю III групи (встановлено безстроково). Розмір його щомісячної пенсії по інвалідності з березня 2026 року становить 3 406,00 грн. Позивач зазначив, що має низку хронічних захворювань (гастродуоденіт, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, остеохондроз хребта, початкова стареча катаракта), які потребують постійного лікування та витрат на медикаменти на суму близько 2 000,00 грн щомісячно. Позивач проживає у будинку в с. Нігин, самостійно оплачує комунальні послуги, купує продукти харчування та речі першої необхідності, не має інших джерел доходу, а тому потребує матеріальної допомоги. Вказував, що відповідач є особою молодого працездатного віку, займається будівельними та ремонтними роботами і має змогу надавати матеріальну допомогу. Позивач просив стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 5 000,00 грн щомісячно довічно.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін згідно ст. 277 ЦПК України.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник подала заяву про слухання справи у їх відсутності позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином у відповідності до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позов не подав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Шлюб між позивачем та матір`ю відповідача розірвано 10 вересня 1991 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи (загальне захворювання), інвалідність встановлена довічно згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 035358 від 08 лютого 2022 року та пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою про доходи № 1339 3732 8936 2371 від 16 липня 2026 року, виданою ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої з березня 2026 року становить 3 406,00 грн на місяць.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків № 2222-26-06101 від 16 липня 2026 року, інші джерела доходів у позивача за період з січня 2025 року по травень 2026 року відсутні.

З наданих позивачем медичних документів (виписка з медичної карти № 027/о від 16 липня 2026 року, консультаційний висновок спеціаліста від 08 лютого 2025 року, протоколи КТ та УЗД, чеки на придбання ліків) вбачається, що позивач має захворювання судин, хребта, шлунково-кишкового тракту та органів зору, у зв`язку з чим потребує періодичного лікування та медикаментозного забезпечення.

Позивач у в`язку з віком та станом здоров`я потребує матеріальну допомогу.

Норми права, застосовані судом, мотиви суду.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц дійшов висновку, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.

Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Разом з тим, факт непрацездатності сам по собі не є достатньою підставою для стягнення аліментів, оскільки обов`язковою умовою є також наявність потреби у матеріальній допомозі.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум є вартісною величиною, достатньою для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров`я, набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг.

Суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 301/160/17 (провадження № 61-28415св18), де зазначено, що право на утримання (аліменти) за ст. 202 СК України має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом. Сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов`язку їх утримання та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги, якщо розмір отримуваної батьком пенсії перевищує законодавчо встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Зазначений правовий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2026 року установлено у розмірі 2 595,00 грн.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3 406,00 грн на місяць, що повністю покриває та суттєво перевищує встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (2 595,00 грн).

Доводи позивача про те, що він потребує додаткових коштів на придбання лікарських засобів та медичне обслуговування, суд відхиляє як підставу для стягнення щомісячних аліментів на утримання за ст. 202 СК України. Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 301/160/17 роз`яснив, що витрати на лікування та медичні препарати не є підставою для покладення на дітей аліментних зобов`язань щодо щомісячного утримання за ст. 202 СК України, оскільки відповідно до ст. 206 СК України позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення коштів на покриття конкретних додаткових витрат, пов`язаних з лікуванням.

Висновки суду.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач забезпечений доходом у формі пенсії, розмір якої перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розумінні ст. 202 СК України, а тому підстави для стягнення з відповідача аліментів на його утримання відсутні.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 202, 205, 206 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.