Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №188/4366/25 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 188/4366/25

Провадження № 2/673/701/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"05" жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання - Капітана В.А.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» правонаступник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

13 травня 2026 року за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором Ф-943 від 21.08.2008, що утворилась у розмірі 3052,46 доларів США, а також понесені витрати по справі на сплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.08.2008 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Ф-943, відповідно до якого позичальнику були надані кредитні кошти в розмірі 6200,00 доларів США на строк з 21.08.2008 по 20.02.2015 зі сплатою процентів виходячи з 14,4% річних. За умовами пункту 1.5 кредитного договору, кредит надавався на задоволення споживчих потреб.

Додатковою угодою №1 від 21.08.2008 до вказаного кредитного договору сторони внесли зміни, зокрема змінили процентну ставку за користування кредитними коштами за період з 01.03.2009 по 20.02.2015 та встановили її в розмірі 15,4%.

Відповідно до пункту 3.3.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.

Згідно до пункту 3.3.3. кредитного договору, позичальник зобов`язався здійснювати повернення суми кредиту щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/78 від суми отриманого кредиту, що становить 79,27 доларів США. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 21.08.2008 розмір платежів по поверненню заборгованості починаючи з 01.03.2010 встановлювався в сумі 95,38 доларів США, останній платіж - 95,64 доларів США.

За умовами пункту 3.3.4. позичальник зобов`язався здійснювати щомісячно, один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом (окрім останнього місяця користування кредитом) та в день його закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1 та/або п.1.6. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, в тому числі, у зв`язку з порушенням виконання умов цього договору, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п.4.1. цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1. цього договору.

У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором позичальник зобов`язався сплачувати процентів за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.9 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення.

Пунктом 3.1.7. кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються за зобов`язаннями позичальника за період з дня одержання кредиту до дня його погашення, враховуючи перший день кредиту та не враховуючи останній день користування кредитом. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, який посвідчено нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області Осадчою Т.Л. 21 серпня 2008 року, зареєстровано у реєстрі за №933.

Предметом іпотеки за вказаним договором іпотеки є нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 50,50 кв.м., житловою площею - 28,20 кв.м. та належить іпотекодавцю на праві власності.

Позивачка належним чином свої зобов`язання по сплаті процентів та поверненню кредиту не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 03.02.2021 становила 7 303,94 долари США, з яких: заборгованість по кредиту прострочена - 2 666,89 доларів США, заборгованість по процентах прострочена - 4 637,05 доларів США.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань у неї перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3052,46 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 2666,89 доларів США, заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту (3 % річних) за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 в загальному розмірі 385,57 доларів США.

В подальшому відповідно до результатів електронних торгів, оформлених Протоколом електронного аукціону № NLD001-UA-20251217-75760 від 25.12.2025, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» 14.01.2026 було укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, відповідно до якого ПАТ АБ «Укргазбанк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № Ф-943 від 21.08.2008, укладеним між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , у тому числі за Договором поруки № Ф-943/П від 21.08.2008, укладеним між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 ..

Ухвалою судді від 15.05.2026 у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23.06.2026 залучено ТОВ «Брайт Інвестмент» до участі у справі в якості правонаступника ПАТ АБ «Укргазбанк».

Представник позивача заявив клопотання, згідно з яким просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем її проживання внутрішньо переміщеної особи, та розміщенням на офіційному вебпорталі судової влади України оголошення про виклик. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили. За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 279 ЦПК України.

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно з ст. 281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.08.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір № Ф-943, відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 6200,00 доларів США. Кредит надається на строк з 21.08.2008 по 20.02.2015 або по день, визначений в п. 1.6 та/або в п. 3.3.11 цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 14,4% річних.

Як вбачається з наданої позивачем виписки за договором, відповідач отримала кредитні кошти та здійснювала часткове погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного ПАТ АБ «Укргазбанк», заборгованість відповідача перед позивачем станом на поточниймомент становить 3052,46 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 2666,89 доларів США, заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту (3 % річних) за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 385,57 доларів США.

Відповідно до результатів електронних торгів, оформлених Протоколом електронного аукціону № NLD001-UA-20251217-75760 від 25.12.2025, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» 14.01.2026 укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, відповідно до якого ПАТ АБ «Укргазбанк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги до боржників. Згідно з Реєстром прав вимоги до вказаного договору, ПАТ АБ «Укргазбанк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Ф-943 від 21.08.2008 та до ОСОБА_1 за Договором поруки № Ф-943/П від 21.08.2008.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

У постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на такі особливості виконання грошового зобов`язання: «Грошовою одиницею України є гривня (частина перша статті 99 Конституції України). Але Основний Закон не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю (частина перша статті 192 ЦК України), тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України (п. 70).

Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов`язання (частина перша статті 192, частина перша статті 524, частина перша статті 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов`язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов`язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України щодо іноземної валюти (п. 71).

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (частина друга статі 524 ЦК України). Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України) (п. 72).

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань, зокрема позики, виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику (частина перша статті 1046, частина перша статті 1049 ЦК України; див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16) (п. 73)».

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд вважає доведеним, що 21.08.2008 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір кредиту № Ф-943, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит та зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитним коштами.

Виконання зобов`язань за кредитним договором були забезпечені договором поруки № Ф-943/П від 21.08.2008, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 ..

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконала, у зв`язку з чим у них утворилась заборгованість, яка складає 3052,46 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 2666,89 доларів США, заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту (3 % річних) період з 01.05.2017 по 23.02.2022 385,57 доларів США.

Право вимоги до відповідача за кредитним договором та договором поруки перейшло від ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Брайт Інвестмент» на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 14.01.2026.

Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентами, у зв`язку з чим задовольняє позов у повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» правонаступник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3052,46 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» понесені останнім судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників:

Позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (адреса: м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280)

Правонаступник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (адреса: м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 9, код ЄДРПОУ 43115064).

Відповідач ОСОБА_1 (адреса місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк