Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №605/304/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/304/26

Провадження №2/605/251/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Кравчук В. М.,

за участі секретаря судового засідання Костенюк М.Я.,

представника позивачки, адвоката Строценя Т.О.,

представниці відповідача, адвокатки Баган О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі ВКЗ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

Суть справи

03.08.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник, адвокат Строцень Тарас Олегович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР№000207 від 30.06.2017, ордер на надання правничої допомоги серії ВО№1147358 від 29.07.2026), до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду i до досягнення дитиною повноліття. Також позивачка клопоче стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати - витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 05.10.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Підгаєцького районного управління юстиції у Тернопільський області між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб.

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка - ОСОБА_3 .

Рішенням Підгаєцького районного суд Тернопільської області від 13.01.2020 (справа №605/473/19), шлюб між позивачкою та відповідачем розірваний. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо.

Позивачка звертає увагу на те, що з моменту припинення відносин із відповідачем їхня спільна дитина залишилась проживати з нею. З тих пір вона фактично здійснює щоденний догляд та виховання їхньої доньки, забезпечує належні умови проживання, організовує навчальний процес, займається питаннями стану здоров`я, розвитку та дозвілля дитини. На даний час вона, як матір дитини, самостійно забезпечує всі щоденні потреби ОСОБА_3 , пов`язані із придбанням продуктів харчування, одягу, взуття, засобів особистої гігієни, шкільного приладдя, оплатою необхідних послуг, придбанням медикаментів у разі потреби, а також інші витрати, які є невід`ємною частиною належного утримання та виховання дитини.

Враховуючи вік дитини, її потреби постійно змінюються та збільшуються. Для забезпечення повноцінного розвитку дитини необхідні не лише витрати на базові потреби, а й належне харчування, забезпечення сезонним одягом та взуттям, можливість отримання додаткового розвитку, участі у навчальних, культурних та інших заходах, необхідних для формування особистості дитини. Перебуваючи у фактичному становищі особи, яка самостійно здійснює утримання та виховання доньки, вона докладає усіх можливих зусиль для забезпечення її потреб, однак самостійно забезпечити весь необхідний обсяг витрат, пов`язаних із утриманням дитини складно.

При цьому позивачка зазначає, що відповідач, як батько дитини, проживає окремо від доньки та не бере належної участі у забезпеченні її матеріальних потреб. Відсутність належної матеріальної участі відповідача у забезпеченні потреб доньки фактично призводить до того, що весь тягар утримання покладається на матір, яка самостійно забезпечує дитині необхідні умови проживання та розвитку.

З огляду на викладене, в позивачки виникла необхідність у стягненні з відповідача аліментів на утримання доньки, оскільки участь батька у матеріальному забезпеченні дитини є необхідною для забезпечення належного рівня життя та задоволення її щоденних потреб.

Процесуальні дії у справі, заяви по суті справи та клопотання сторін

Ухвалою від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 15 вересня 2026 року на 11 год. 30 хв.

15.09.2026 в призначене судове засідання позивачка не з`явилася, її інтереси представляв адвокат Строцень Т.О.

Відповідач та його представниця в судове засідання не з`явилися.

18.08.2026 через систему «Електронний суд» від представниці відповідача, адвокатки Баган О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №000291 від 27.04.2018, ордер на надання правничої допомоги серії ВО№1149141 від 17.08.2026) до суду надійшов відзив на позовну заяву та заява про відкладення розгляду справи. У поданому відзиві відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів у розмірі, зазначеному в позовній заяві. Зазначає, що постійно піклується про свою дочку, в тому числі допомагає їй матеріально. Також, відповідач звертає увагу на те, що з вересня 2024 року тимчасово проживає за межами України, після подання ним позовної заяви про надання дозволу його дочці ОСОБА_4 на виїзд за кордон для побачення та спільного відпочинку, позивачка налаштовує дочку проти нього, заблокувала його номер телефону, забороняє дочці навідувати бабусю й дідуся (його батьків), маніпулює нею, тобто чинить різні перешкоди у можливості реалізації ним його батьківських прав та обов`язків. На неодноразові спроби дійти згоди щодо його участі, як батька, у вихованні своєї дочки, ОСОБА_1 категорично негативно налаштована та на компроміс не іде.

Крім того, відповідач не погоджується із заявленими позивачкою судовими витратами на правничу допомогу, у сумі 15000,00 грн, вважає що вони нічим не обґрунтовані та є завищеними щодо складності справи.

У заяві про відкладення розгляду справи, представниця відповідача просить відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки у зв`язку з запланованою поїздкою в Німеччину та перебуванням в цей день в дорозі, адвокатка не матиме можливості взяти участь в судовому засіданні. Відповідач ОСОБА_2 у зазначений день перебуватиме на роботі та не матиме можливості отримати вихідний, тому не зможе взяти участь в судовому засіданні у визначену дату. Проти проведення судового засідання без участі його представниці, відповідач категорично заперечує.

З огляду на першу неявку відповідача та наявність клопотання про відкладення судового засідання, суд відклав розгляд справи на 07.10.2026 на 15 год. 00 хв. про що повідомив сторони.

07.10.2026 у судове засідання позивачка не з`явилися, її інтереси представляв адвокат Строцень Т.О. Відповідач також не з`явився, його інтереси представляла адвокатка Баган О.В.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, які брали участь в судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі ВКЗ, з`ясувавши обставини справи і дослідивши докази, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення і визначив час його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

05.10.2013 позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Підгаєцького районного управління юстиції у Тернопільській області (актовий запис №31).

У шлюбі в подружжя народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 27.10.2015 в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис №45 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Підгаєцького районного управління юстиції у Тернопільській області 27.10.2015 (арк.спр.10).

Рішенням Підгаєцького районного суд Тернопільської області від 13 січня 2020 року у цивільній справі № 605/473/19, шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Після розірвання шлюбу малолітня донька ОСОБА_4 залишилась проживати разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 і на даний час проживає з нею в АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (вих.№ 270 від 24.07.2026), виданими начальником відділу «Центру надання адміністративних послуг» Підгаєцької міської ради (арк.спр.11).

Батько малолітньої ОСОБА_3 з вересня 2024 року тимчасово проживає та працює в будівельній галузі за межами України, а саме в Сполученому Королівстві Великої Британії. Факт перебування та працевлаштування ОСОБА_2 закордоном підтверджується документами про продовження візи (арк.спр.12-31), договором орендаря (арк.спр.38-39) та щомісячним звітом субпідрядника (арк.спр.32-33).

Майновий стан відповідача підтверджується довідками з його місця роботи про здійснення транзакцій за травень 2026 року, з яких вбачається здійснення щотижневих переказів коштів ОСОБА_5 у розмірі 900 фунтів, зокрема 05.05.2025, 11.05.2026, 18.05.2026, 26.05.2026 (арк.спр.34-37). Аналіз зазначених довідок про транзакції свідчить, що дохід відповідача у травні 2026 року склав 3600 фунтів.

Відповідач у відзиві на позов, вказує про те, що здійснює піклування та бере участь у забезпеченні матеріального утримання ОСОБА_3 , на підтвердження чого ним подано скріншоти виписок про перекази коштів ОСОБА_6 , при цьому в коментарях до відповідних платежів вказане їх призначення, зокрема: 05.07.2026 - 5527,64 грн «ОСОБА_4 за червень місяць» (арк.спр.54), 21.06.2026 - 2010,05 грн «ОСОБА_4 на форму і взуття» (арк.спр.54), 04.05.2026 - 3015,08 грн «для ОСОБА_4» (арк.спр.54зв.), 20.03.2026 - 2512,56 грн «ОСОБА_4 на лікарство» (арк.спр.54зв.). Ці платежі не є регулярними (на думку сторони позивачки здійснюються, щоб скласти враження з огляду на те, що у провадженні суду є справа за позовом ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу матері, у супроводі третіх осіб). Втім, очевидно що ці перекази коштів обумовлені потребами дитини.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Згідно з приписом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері/батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що дитина на даний час проживає з матір`ю. Відповідно до ч.3 ст.199 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син.

Вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини позивачка обґрунтувала тим, що відповідач офіційно працює за кордоном, має постійний дохід, в нього відсутні інші утриманці. Отже відповідач має об`єктивну можливість брати участь у матеріальному забезпеченні дитини шляхом сплати аліментів.

Відповідач не заперечував факту батьківства, не відмовлявся утримувати та виховувати спільну дитину, погодився сплачувати аліменти.

Відтак з урахуванням встановлених судом обставин на підставі наявних у справі доказів, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду i до досягнення дитиною повноліття.

Водночас суд роз`яснює, що індексації відповідно до закону щорічно підлягає розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стосовно стягнення судових витрат

За ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, то судовий збір у сумі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Сторона відповідача у відзиві на позов не погодилася із заявленими позивачкою судовими витратами на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн, звернула увагу, що вони нічим не обґрунтовані та є завищеними щодо складності справи. В судовому засіданні представниця відповідача зазначила, що вважає достатньою сумою 2000,00 грн.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн дійсно є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих послуг. Разом з тим, суд вважає, що гонорар адвоката у сумі 2000,00 грн є не достатнім для повноцінного ведення справи у суді та комплексного захисту інтересів позивачки.

З огляду на вказане, оскільки ця справа є типовою і не складною, суд вважає обґрунтованими і співмірними зі складністю справи витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі ст.ст.79, 80, 180-186, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 10, 19, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.08.2026 i до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.)

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Підгайці/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA848999980313171206000019765, Код класифікації доходів бюджету 22030101)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , моб. ном. тел.: НОМЕР_3 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5 оm

Представник позивача: адвокат Строцень Тарас Олегович, РНОКПП: НОМЕР_4 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6 , тел.: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , моб. ном. тел.: НОМЕР_7 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_7

Представник відповідача: Баган Оксана Василівна , РНОКПП: НОМЕР_8 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_8 , тел.: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення суду складено і підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя: Валентина КРАВЧУК