Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №598/1701/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1701/26

провадження № 1-кп/598/198/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області в складі : головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 потерпілої ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданнів залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12026211030000065 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тараканів Дубенського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 286-1 КК України,

встановив :

14 червня 2026 року, приблизно о 16 год. 00 хв., водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (2,53 проміле), керував технічно справним автомобілем «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без вантажу, яким рухався автомобільною дорогою Р-43/М-19/-Ланівці-/H-02/ в частині 15 км, в напрямку від м.Ланівці до м.Збараж, неподалік с.Синява Тернопільського району з трьома пасажирами: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Під час здійснення руху водій ОСОБА_5 в порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою та умовами і відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5, 1.10 ПДР (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», «безпечна швидкість», «обгін» «перешкода для руху» і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) ПДР, а також вимоги, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», які зобов`язували його, рухаючись вищевказаною ділянкою автодороги, не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, не загрожувати життю чи здоров`ю громадян та не завдавати матеріальних збитків.

Так, водій ОСОБА_5 , рухаючись на ділянці автомобільної дороги Р-43/М-19/-Ланівці-/H-02/ в частині 15 км, що поза межами населених пунктів, неподалік с.Синява Тернопільського району Тернопільської області, рухаючись прямою ділянкою автодороги із сухим асфальтобетонним покриттям, попереду себе помітив попутний невстановлений автомобіль, що рухається із значно меншою швидкістю.

Надалі, водій ОСОБА_5 , помітивши попереду себе перешкоду для руху, тобто автомобіль, що рухається попутно в межах своєї смуги руху, не вжив заходів для зменшення швидкості або його безпечного об`їзду, прийняв рішення про здійснення випередження вказаного попутного транспортного засобу, та виїхав на смугу зустрічного руху, змінивши таким чином напрямок свого руху ліворуч.

Під час здійснення обгону попутного транспортного засобу зустрічною смугою в частині 14 км + 800м водій ОСОБА_5 , в порушення п. 10.1 ПДР, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при цьому не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах та обстановці, унаслідок алкогольного сп`яніння, в установлених межах не обрав безпечної швидкості руху, не врахував стан керованості транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР, та допустив зміну напрямку руху свого автомобіля ліворуч, унаслідок якого, виїхав на конструктивно виділений елемент автомобільної дороги, який прилягає до зовнішнього краю проїзної частини, що не призначений для руху транспортних засобів – ліве узбіччя за напрямком свого руху, де втратив поперечну стійкість керованого автомобіля, а далі допустив розворот керованого транспортного засобу за рухом годинникової стрілки та в стані заносу, перетнувши обидві смуги проїзної частини дороги, виїхав на праве узбіччя та правий кювет, де проконтактував з насадженнями ґрунтів та трав`яного покриття та зупинився.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: переломів правих поперечних відростків першого та другого поперекових хребців, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_5 п.10.1 та 12.1 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 ..

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

До розгляду справи по суті, а саме, 13 жовтня 2026 року, між обвинуваченим та потерпілою в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання примирення.

Згідно даної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке слід йому призначити за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді 3 років пробаційного нагляду з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. При цьому ОСОБА_5 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз`яснено обвинуваченому.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода може бути затверджена з таких мотивів.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченим. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, внаслідок якого шкоду завдано потерпілій ОСОБА_4 , правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про примирення укладено до розгляду справи по суті, узгоджена сторонами міра покарання відповідає вимогам КК України, зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст.471 КПК України, а її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, судом встановлено не було, що не заперечували у судовому засіданні потерпіла і обвинувачений.

Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження вищевказаної угоди про примирення і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 94, 314, 369-371, 373-374, 471, 473-475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення укладену 13 жовтня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 12026211090000065.

Визнати винуватим ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286-1 КК України, призначивши йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 (трьох) років апробаційного нагляду з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні оов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази по справі, а саме автомобіль марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні на арешт майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Тернопільській області, що в м.Тернопіль по вул.Микулинецька, 6А – повернути ОСОБА_5 , як власнику.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави 5776,32 грн. (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень тридцять дві копійки) вартості проведеної судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/120-26/8256-ІТ від 16.07.2026р., 2888,16 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень шістнадцять копійок) вартості проведеної судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/120-26/8257-ІТ від 16.07.2026р., 7701,76 грн. (сім тисяч сімсот одну гривню сімдесят шість копійок) вартості проведеної судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/120-26/9357-ІТ від 20.07.2026р., 3850,88 грн. (три тисячі вісімсот п`ятдесят гривень вісімдесят вісім копійок) вартості проведеної судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/120-26/10172-ІТ від 12.08.2026 р..

Скасувати арешт автомобіля «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 та повернути його власнику ОСОБА_5 .

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_8