Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №593/1233/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1233/26

Провадження № 3/593/431/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"05" жовтня 2026 р.

У складі:

Головуючої судді Німко Н.П.

При секретарі судового засідання Олексів О.Б.

З участю:

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

представника (адвоката) особи,

яка притягується до адміністративної відповідальності Мартищук Л.П.

розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,-

ВСТАНОВИВ :

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №783956 від 09 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 08 липня 2026 року о 21 год. 00 хв., перебуваючи у громадському місці на вул.Серединка с.Нараїв Нараївської СТГ, висловлювалася нецензурними словами в адресу ОСОБА_2 , тим самим порушила громадський порядок, чим вчинила дрібне хуліганство.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Мартищук Л.П. подали клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтувала таким: ОСОБА_2 у поясненні від 09 липня 2026 року зазначає, що зробила ОСОБА_1 зауваження стосовно поведінки її малолітніх дітей щодо свого сина, після чого ОСОБА_1 почала її ображати. ОСОБА_1 у своєму поясненні також описує зауваження ОСОБА_2 щодо її дітей та сім`ї, як причину подальшої сварки. Як вважає адвокат, пояснення обох учасниць свідчать про конкретний особистий привід конфлікту, який необхідно врахувати при оцінці його характеру. У протоколі висновок про порушення громадського порядку та спокою громадян наведено без розкриття конкретних обставин такого порушення. Не описано тривалість конфлікту, інтенсивність поведінки, реакцію присутніх чи інші факти, які дозволяли б відмежувати особисту словесну сварку від дрібного хуліганства. Письмові пояснення учасниць також не містять достатньої конкретизації цих обставин. У графах протоколу щодо свідків відомості відсутні. У поясненнях обох учасниць згадується син ОСОБА_2 , однак серед наявних письмових матеріалів його пояснень немає. Остання сторінка протоколу прийняття заяви також не містить заповнених відомостей про очевидців. Таким чином, обставини перебігу сварки та її впливу на спокій інших осіб у цих матеріалах не перевірено поясненнями осіб, які могли безпосередньо спостерігати подію. Пояснення потерпілої є передбаченим законом джерелом доказів, і сам факт її участі в конфлікті не робить їх недопустимими. З огляду на викладене захист вважає недоведеним, що дії ОСОБА_1 за встановлених обставин утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, що є підставою для закриття провадження за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала клопотання захисника, ствердила, що хуліганських дій не було, мала місце проста сварка з приводу зауважень ОСОБА_2 у її сторону.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, взявши до уваги подане клопотання, дослідивши та перевіривши докази надані по справі на їх належність, допустимість й достатність у їх логічному взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з такого.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Положеннями ст.173 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.

Зі змісту п. 16 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 слідує, що при накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відсутність у діях особи прояву явної неповаги до суспільства виключає склад правопорушення дрібного хуліганства.

Як вбачається із письмових пояснень, конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник ситуаивно, у зв`язку із висловленими ОСОБА_2 зауваженнями щодо ОСОБА_1 та мав особистий характер.

Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.

У матеріалах справи відсутні докази у діях ОСОБА_1 , як умислу, так і мотиву явної неповаги до суспільства, тобто прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, як і самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим, суспільству, державі.

З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги загальний правовий принцип, закріплений вст.62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутність переконливих доказів вини, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, ст.173, 221, 247, 283, 284, КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу такого адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32 1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко