Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №464/8943/25
Суддя: Мичка Б. Р.
Справа № 464/8943/25
пр.№ 2/464/745/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.10.2026 м. Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Мички Б.Р., розглянувши цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
встановив:
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (далі ПАТ «СК «УСГ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13349, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 07.05.2023 о 15:27 год. на вул. Пасічна, 104 у м. Львові, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та транспортного засобу марки «Lexus GS 350», н.з. НОМЕР_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 30.06.2023 у справі № 464/3285/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «СК «УСГ» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211188880. На підставі заяви потерпілого, ПАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13349, 00 грн. Позивач вказує, що має право на стягнення суми сплаченого страхового відшкодування з відповідача, який є відповідальним за завданий збиток, а тому позовні вимоги просить задовольнити.
Суддя ухвалою від 09 січня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у зв`язку із малозначністю справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Заперечень проти такого письмового провадження не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється, як це передбачено ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін. Водночас, незважаючи на належне повідомлення, відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, жодних клопотань не заявлено.
Вирішуючи цивільно-правовий спір між сторонами, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями частин 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.06.2023 у справі № 464/3285/23, що набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.
Зі змістом вказаної постанови встановлено, що 07.05.2023 о 15:27 год. на вул. Пасічна, 104 у м. Львові, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та транспортного засобу марки «Lexus GS 350», н.з. НОМЕР_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
Окрім цього, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, не повідомивши орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги пункту 2.10 а, д Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди з огляду на наведене є встановленою та не підлягає доказуванню.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «СК «УСГ» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211188880.
Згідно рахунку оплати №238 від 29.07.2023 року вбачається, що оплата за ремонт автомобіля «Lexus GS 350», н.з. НОМЕР_2 становить 13349, 00 грн.
Відповідно до страхового акту №ПСЦВ -4279 та розрахунку страхового відшкодування вбачається, що сума страхового відшкодування становить 13349, 00 грн.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виданого ПАТ «СК «УСГ».
ПАТ «СК «УСГ», на підставі заяви на виплату страхового відшкодування здійснило виплату в розмірі 13349, 00 грн. на рахунок ФОП " ОСОБА_3 ", що підтверджується платіжною інструкцією № 69928 від 01.08.2023.
Беручи до уваги вищевикладене в сукупності та те, що відповідачем не подано будь-яких доказів, які б доводили необґрунтованість вимог позивача, а судом встановлено, що ПАТ «СК «УСГ» відшкодувало виплату страхового відшкодування, а також беручи до уваги набуття позивачем ПАТ «СК «УСГ» права на стягнення з відповідача як особи, винної за завдані збитки, суми страхового відшкодування у розмірі 13349, 00 грн., суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 13349, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» 3028,00 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядкуст.273 ЦПК України.
Інформація про учасників справи:
позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», код за ЄДРПОУ 30859524, м.Київ, вул.І.Федорова, 32, літ.А;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 12 жовтня 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5ст.268 ЦПК України.
Суддя Мичка Б.Р.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua