Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №462/6376/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6376/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., розглянувши матеріали адміністративних справ, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних протоколу серії ЕПР1 № 717991 від 13.07.2026 року та протоколу серії ЕПР1 № 717970 від 13.07.2026 року),

за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

установив:

Опис обставин, установлених в ході розгляду справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717991 від 13.07.2026 року, ОСОБА_1 , 12.07.2026 року о 23 год 15 хв, за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 200-А (кільце вул. Виговського-Кульпарківська), керуючи транспортним засобом марки «Тігуан 1», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, під час зміни напрямку руху здійснив наїзд на бордюр, внаслідок чого транспортний засіб і бордюр отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3.б та 10.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717970 від 13.07.2026 року, ОСОБА_1 , 12.07.2026 року о 23 год 15 хв, за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 200-А, керуючи транспортним засобом марки «Вольсваген Тігуан», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколу.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2026 року справи про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП № 462/6354/26 (провадження № 3/462/2322/26) та за ч. 1 ст. 130 КУпАП № 462/6376/26 (провадження № 3/462/2331/26) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – об`єднано та постановлено розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі єдиний унікальний номер 462/6376/26 (провадження № 3/462/2331/26).

Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення та повідомив, що 12.07.2026 року, він в якості пасажир, виїхав у власному автомобілі з паркінгу ТЦ «ВАМ» зі свідком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Автомобилем керував ОСОБА_2 , який на кільці вул. Виговського-Кульпарківська наїхав на бордюр. В машині було пошкоджено колесо і ОСОБА_2 пішов за евакуатором. Тому коли на місце ДТП приїхали поліцейські водія не було, він підійшов трохи пізніше.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Приступа Л. Л. у судовому засіданні надав пояснення та просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 , попереджений про кримінальну відповідальніть за дачу завідомо неправдивих показів, у судовому засіданні повідомив, що 12.07.2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ще до того вживали алкольні напої, попросили його сісти за кермо автомобіля, власником якого є ОСОБА_1 . На кільці вул. Виговського-Кульпарківська він наїхав на бордюр. В машині було пошкоджено колесо і останній пішов за евакуатором. Окрім цього, як зазначає свідок, коли приїхали працівники поліції, то він неодноразово наголошував останнім на тому, що саме він був за кермом автомобіля.

Застосоване судом законодавство при розгляді справи.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого ст. 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Оцінка та висновки суду.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під випливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 2.3.б. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 ПДР встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, які досліджені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені усіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника та свідка, дослідивши відеозапис бодікамер поліцкейських, який не спростовує пояснень останніх, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд надає віри поясненням ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , наданими в суді. Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягають закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП не вбачається підстав для стягнення судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 124, 130, 247, 276-285, 294 КУпАП, суд

ухвалив:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: