Суд: Жовківський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Побої і мордування
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №444/4588/26
Суддя: Олещук М. М.
Справа № 444/4588/26
Провадження № 1-кп/444/520/2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Жовква в порядку спрощеного провадження у відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026142400000141 відомості про яке внесені 02.10.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Гійче Жовківського району, Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українка, громадянин України, раніше не судима, освіта середня, не працює, не є депутатом, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 ,
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачена ОСОБА_3 02 жовтня 2026 року, близько 00 години 30 хвилин, знаходячись на території спортивного майданчику, розташованого по вулиці Донцова, 115, що у с.Шабельня, Львівського району Львівського області, під час раптово виниклого конфлікту із потерпілою ОСОБА_6 , маючи умисел на завдання фізичного болю, нанесла один удар долонею правої руки в обличчя потерпілої ОСОБА_6 , чим завдала останній фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Частиною 2 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурор просить про розгляд цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України вона беззаперечно визнає, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Крім того, у цій заяві захисником обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_6 , в якій потерпіла зазначила, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Ураховуючи зазначене, суд розглядає обвинувальний акт щодо обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом, та які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування такі встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 своїми діями потерпілій ОСОБА_6 умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України. Дії обвинуваченої ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.126 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченої, а саме те, що обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, не працює, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп. в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua