Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №442/6305/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6305/26

Провадження №3-в/442/21/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Дрогобич

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2026 року,

встановив:

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Цією ж постановою з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

23.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить розстрочити сплату штрафу в розмірі 34 000 грн та судового збору в розмірі 665 грн 60 коп. строком на один рік у зв`язку з важким матеріальним становищем так як є пенсіонером.

Дослідивши заяву, долучені до неї документи та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до статті 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

За змістом статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною першою статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 301 КУпАП відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, крім стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом або посадовою особою, який виніс постанову.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема хвороби сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійного лиха тощо, сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення. Рішення про розстрочення виконується в частинах та у строки, встановлені цим рішенням.

Наведений у частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» перелік обставин не є вичерпним, про що свідчить використання законодавцем слова «тощо». Тому в кожному конкретному випадку суд повинен з`ясувати, чи існують об`єктивні обставини, які не звільняють особу від виконання рішення, але істотно ускладнюють його негайне або одноразове виконання.

Розстрочення виконання постанови не є звільненням особи від адміністративного стягнення, не зменшує розміру накладеного штрафу та не змінює змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Воно стосується виключно способу та строків виконання визначеного постановою грошового обов`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення, та впливає лише на порядок його примусового виконання, не змінюючи суті встановленого рішенням зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі № 914/1663/23 наголосив, що, вирішуючи питання про зміну строків виконання рішення, суд повинен установити, чи зумовлена затримка особливими обставинами, чи не є запропонований період надмірно тривалим і чи дотримано принципів співмірності та пропорційності.

Незважаючи на те, що зазначені висновки Верховного Суду сформульовані під час застосування норм господарського процесуального законодавства, викладені у них критерії стосуються загальної правової природи розстрочення виконання судового рішення та можуть бути враховані під час вирішення питання про порядок виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, суд ураховує, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває у важкому матеріальному становищі. Заяву про розстрочення подано невдовзі після винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Суд також ураховує розмір накладеного штрафу, визнання ОСОБА_1 обов`язку зі сплати штрафу та відсутність у його діях ознак наміру ухилитися від виконання постанови.

Застосоване до ОСОБА_1 стягнення має каральну та превентивну мету. Водночас спосіб виконання постанови повинен бути не лише формально обов`язковим, але й реальним та ефективним. Звернення постанови до примусового виконання зі стягненням наслідків, передбачених статтею 308 КУпАП, за обставин, коли особа заявляє про готовність добровільно сплатити весь штраф протягом короткого строку, не сприятиме більш ефективному виконанню постанови.

Розстрочення штрафу на кілька місяців не є надмірним, не змінює його розміру, не скасовує та не пом`якшує накладеного адміністративного стягнення, не створює для ОСОБА_1 невиправданих переваг і водночас забезпечує реальну можливість добровільного виконання постанови.

Отже, суд доходить висновку, що встановлені обставини є достатніми для часткового задоволення заяви та розстрочення сплати адміністративного штрафу в розмірі 34 000 грн на десять місяців.

Щодо вимоги про розстрочення сплати судового збору суд зазначає таке.

Положення частини другої статті 301 КУпАП регулюють порядок виконання адміністративного стягнення у виді штрафу та не поширюються на судовий збір, який за своєю правовою природою є судовими витратами, а не адміністративним стягненням.

Спеціальні підстави відстрочення або розстрочення сплати судового збору визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір». За змістом цієї норми суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, з урахуванням майнового стану особи та за наявності встановлених законом умов.

Постанова, якою з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір, уже ухвалена. Крім того, заявником не подано окремих доказів, які свідчили б про неможливість сплати судового збору в розмірі 665 грн 60 коп. одним платежем.

Ураховуючи розмір судового збору, відсутність належного обґрунтування неможливості його одноразової сплати та спеціальне правове регулювання цього питання, суд не знаходить підстав для розстрочення виконання постанови в частині стягнення судового збору.

Таким чином, заява підлягає частковому задоволенню — у частині розстрочення сплати адміністративного штрафу на десять місяців. У розстроченні сплати судового збору необхідно відмовити.

Керуючись статтями 129-1 Конституції України, 23, 245, 298, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 8 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Заяву задоволити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2026 року у справі №442/6305/26 у частині сплати накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, строком на десять місяців, зі сплатою штрафу рівними частинами: по 3400 (три тисячі чотириста) гривень, щомісяця, із сплатою кожного платежу до 20 числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2026 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

У разі несплати чергового платежу у визначений цією постановою строк постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2026 року в невиконаній частині підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому статтею 308 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.П. Хомик