Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №331/2410/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 331/2410/26

Провадження № 2/314/1700/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.10.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Капітонова Є.М.,

секретар Сидорова Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу № 331/2410/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

За підсудністю із Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа № 331/2410/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що сторони перебували у відносинах, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.01.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Сторонами 09.01.2025 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 09.01.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено актовий запис № 22. Позивачка стверджує, що сторони припинили шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе. Просить шлюб розірвати, стягнути з відповідача аліменти на утримання сина до досягнення дитиною повноліття, аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку, судовий збір.

Ухвалою суду від 17.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.07.2026 представником позивачки подано заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, на позовних вимогах наполягають, з приводу заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач відзиву на позов не подав.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.01.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 09.01.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено актовий запис № 22.

Встановлено, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подружні відносини не підтримують.

За приписами ст. ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Згідно зі ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, зважаючи, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, а тому вони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому суд вважає, що збереження сім`ї сторін є неможливим, а шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Позивачка у позовній заяві просила відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Позивачка бажає стягувати з відповідача аліменти на утримання сина та своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку.

Із матеріалів справи встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.01.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), батьком якого вказаний « ОСОБА_2 », матір`ю вказана « ОСОБА_1 ».

Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).

Як встановлено судом, дитина проживає разом із позивачкою, активно розвивається та потребує належного утримання. Позивачка потребує матеріальної допомоги на дитину від відповідача на теперішній час. При визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги стан здоров`я та матеріальне становище дитини, а також відсутність інформації, що відповідач є непрацездатним та має на утриманні інших осіб.

За приписами ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.

За приписами ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини-права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає. Із матеріалів справи вбачається, що домовленості між сторонами щодо утримання малолітнього сина, та утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років не досягнуто, а отже аліменти на утримання дитини та позивачки у відповідності до вимог Глав 9 та 15 СК України підлягають стягненню за рішенням суду.

За приписами ч. ч. 1,4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз наведених положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання дружини, та стягнути з відповідача аліменти на утримання позивачки в твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи із дня подання позову у до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, із ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Оскільки позивачка за категорією справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України із відповідача в дохід держави за вимогами про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини необхідно стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн. (1331,20+1331,20).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 09.01.2025, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 09.01.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 22.

Після розірвання шлюбу позивачці відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на її утримання, в твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 18.03.2026 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Допустити негайне виконання в межах суми за один місяць відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, які починають відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду -якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

День складення повного судового рішення - 13.10.2026.

Суддя Євген Миколайович Капітонов

13.10.2026