Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №297/3582/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3582/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК Єврокредит», в інтересах якого діє адвокат Журавльов С.Г., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 33 139,10 грн., що складається з: 9 997 грн. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 23 142,10 грн. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена), а також судові витрати: судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн.

Позов мотивовано тим, що 29 червня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір №?TDB.2021.0022.18258 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Кредитний договір складається з публічної частини - договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщеного у місцях інформування клієнта та на сайтах АТ «Мегабанк» (www.megabank.ua) і www.todobank.com, та індивідуальної частини - зазначеної заяви-договору. У сукупності ці документи становлять договірну основу, яка відповідно до ст. 634 ЦК України є договором приєднання, укладеним шляхом прийняття клієнтом пропозиції банку згідно зі ст.ст. 641, 644 ЦК України.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту на поточний рахунок клієнта та надавши йому можливість користуватися кредитними коштами.

Відповідач користувався кредитними коштами, однак свої зобов`язання щодо повернення заборгованості та сплати процентів не виконав.

Станом на 03 вересня 2024 року за даними виписок по рахунку сформувалася заборгованість у розмірі 33?139,10 грн., з яких: 9?997 грн. - заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена); 23?142,10 грн. - заборгованість зі сплати процентів (у тому числі прострочена).

03 вересня 2024 року за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №?GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір №?GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Надалі, 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» договір №?1/12 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Всі нарахування, здійснені до моменту відступлення права вимоги 03.09.2024 року, проводилися безпосередньо АТ «Мегабанк». ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» додаткових нарахувань не здійснювали та умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

Ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області Гецка Ю.Ю. від 14.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 131-132).

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 року справу передано для повторного автоматизованого розподілу у зв`язку з перебуванням судді Гецка Ю.Ю. на тривалому лікарняному (а.с. 147).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року головуючим у справі визначено суддю Гал Л.Л. (а.с. 148).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2026 року справу повторно призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 151).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29 червня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір №?TDB.2021.0022.18258 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (а.с. 90-93, 94, 127-128).

Таким чином, підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

За умовами п. 8 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, він набирає чинності з моменту підписання заяви-договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмежною.

Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, банк на підставі отриманої від клієнта заяви, відкрив клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та поточні рахунки у доларах США та у євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи.

На поточний рахунок у гривні банк надав клієнту кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п.4. розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору.

03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги №?GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й до відповідача (а.с. 32, 62-67).

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» укладено договір відступлення прав вимоги №?1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Єврокредит» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й до відповідача (а.с. 58-61, 105).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, свої зобов`язання за договором первісний кредитор виконав у повному обсязі, однак відповідач належним чином їх не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 33?139,10 грн., з яких: 9?997 грн. - заборгованість за основним боргом; 23?142,10 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості та витягом з реєстру боржників (а.с. 118, 119).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.

Так, первісний кредитор свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов договору.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн. суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Судом досліджено акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12111472 від 14.08.2025 року (а.с. 31), ордер на надання правничої допомоги (а.с. 73), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 76), договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року (а.с. 77-84), додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року (а.с. 86).

Отже, проаналізувавши надані документи та вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, є співмірним із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «ФК Єврокредит» витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 611, 612, 629, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», розташованого за адресою: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411, заборгованість в розмірі 33 139 (тридцять три тисячі сто тридцять дев`ять) гривень 10 копійок, що складається з: 9 997 грн. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 23 142,10 грн. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ