Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №686/27617/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27617/26

Провадження № 3/686/6045/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за місцем проживання у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , фізичної особи-підприємця,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 09 серпня 2026 року о 17 год. 30 хв., перебуваючи в громадському місці – у дворі будинку по АДРЕСА_3 , вчинив дрібне хуліганство: висловлювався нецензурною лайкою, шарпав за одяг ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

В судовому засідання ОСОБА_1 частково підтвердив обставини події. Зазначив, що його падчерка ОСОБА_3 працює в кав`ярні по АДРЕСА_3 . 09.08.2026 близько 11 год. 30 хв. йому зателефонувала його дружина, з якою він перебуває у фактичних шлюбних стосунках та повідомила, що невідома жінка ображала ОСОБА_3 , принижувала її, звинувачувала у тому, що вона не пам`ятає яку каву вона п`є. Указані дії, на скільки йому відомо, носили систематичний характер. Прибувши до указаної кав`ярні, ОСОБА_1 побачив у дворі будинку жінку, в якій упізнав ту, яка ображала його падчерку та схопив її за руку для того, щоб супроводити її до кав`ярні для вибачень перед падчеркою, у якої це перша робота та яку вона довела до сліз. Уважає, що будь-яких протиправних дій не вчиняв та відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 09.08.2026 близько 11 год. 30хв. прийшла в кав`ярню, розташовану у дворі будинку АДРЕСА_3 , щоб випити кави. Цю кав`ярню відвідує періодично. У кав`ярні її попросили зачекати та вона вийшла на вулицю. Після повернення в кав`ярню, бариста поцікавилася у ОСОБА_2 чому вона відвідує кав`ярню, якщо не задоволена якістю кави та обслуговування та відмовилася її обслуговувати. У подальшому ОСОБА_2 зателефонувала власниці кав`ярні ОСОБА_4 та остання їй повідомила, що бариста скаржилася на те, що ОСОБА_2 її ображала, називала образливими словами, зокрема особою легкої поведінки та з низьким рівнем соціальної відповідальності та це підтверджується записами з камери відеоспостереження. ОСОБА_2 ствердила, що таких дій не вчиняла, нікого не ображала та робила зауваження з приводу того, що бариста занадто довго готує каву. Також ОСОБА_2 додала, що одного разу прийшла із своїм чоловіком до кав`ярні та у нього була із собою піца. Разом із цим, жодних протиправних дій чи висловлювань відносно працівниці кав`ярні не здійснювала. У зв`язку із такими безпідставними звинуваченнями ОСОБА_2 викликала поліцію та в цей час у дворі будинку до неї підбіг невідомий їй чоловік, поводив себе дуже агресивно, ображав ненормативною лексикою, шарпав її за одяг та ззаду штовхав в бік кав`ярні, робив це декілька разів. Від таких протиправних дій цього чоловіка її врятував сусід, який проходив повз та припинив ці дії. Потерпіла ОСОБА_2 також повідомила, що ОСОБА_1 після прибуття працівників поліції непомітно покинув місце події та у зв`язку із цим протокол був складений набагато пізніше. ОСОБА_2 зазначила, що декілька разів зверталася до правоохоронного органу, щоб дізнатися про рух її заяви про вчинення правопорушення.

За ініціативою ОСОБА_1 суд допитав в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , яка є власницею кав`ярні та ОСОБА_6 , якає падчеркою ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_2 їй відома та вона її знає як клієнта. ОСОБА_7 зазначила, що 09.08.2026 близько 12 год. їй зателефонувала ОСОБА_8 з агресією та обуренням на те, що їй відмовили у обслуговуванні, оскільки минулого разу вона відмовилася покинути заклад на зауваження про те, що у закладі заборонено вживати принесену із собою їжу та алкоголь. ОСОБА_7 додала, що ОСОБА_2 цікавилася у неї чи не бажає вона найняти на роботу баристою її дочку та чи не має намір її працівниця звільнятися. ОСОБА_7 додала, що їй відомо, що під час відвідувань кав`ярні ОСОБА_2 зневажливо ставилася до баристи ОСОБА_3 . У зв`язку із цим, ОСОБА_7 роз`яснила ОСОБА_6 , що у разі повторних образливих, зневажливих висловлювань з боку відвідувачки кав`ярні ОСОБА_8 , ОСОБА_3 має право відмовити їй в обслуговуванні та одразу ж повідомити про такий випадок.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 пояснила, що 09.08.2026 близько 12 години під час чергового відвідування кав`ярні ОСОБА_2 у них виник конфлікт через попередню ситуацію, за якої вона зробила ОСОБА_2 зауваження про те, що у кав`ярні заборонено вживати принесену із собою їжу та напої. Також ОСОБА_2 конфліктувала із нею, ображала її ненормативною лексикою через те, що ОСОБА_6 не знає яку каву вона любить. Такі конфлікти ОСОБА_2 вчиняла неодноразово.

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, усупереч його позиції про відсутність у його діях будь-яких протиправних дій, повністю доведена у судовому засіданні такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 138342 від 03 вересня 2026 року,

протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинення правопорушення від 09.08.2026 старшим дізнавачем сектору дізнання Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Прокоф`євою О.В.;

зазначеними поясненнями потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні, яка наполягала на притягненні ОСОБА_1 до відповідальності та зазначила, що він як чоловік вчинив неприпустимо по відношенню до неї як до жінки;

частково показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , які підтвердили факт конфлікту, хоча не бачили вчинення ОСОБА_1 протиправних дій відносно ОСОБА_2 ;

відеозаписами з камери відеоспостереження, на яких зафіксовано як ОСОБА_1 штовхав ОСОБА_2 та такі дії були припинені після втручання сторонньої особи.

Хоча ОСОБА_1 заперечив те, що то саме він на відеозаписі, обставини вчинення ним правопорушення частково підтверджуються і його ж поясненнями, у яких він описав свою поведінку як таку, що була спрямована на супроводження ОСОБА_2 за руку до кав`ярні з метою отримання вибачень перед падчеркою. Однак такі пояснення ОСОБА_1 спростовані матеріалами справи.

Пояснення ОСОБА_2 про заподіяння їй тілесних ушкоджень чи побоїв у цій справі не підтвердились. Суд викликав в судове засідання дізнавача ОСОБА_9 для з`ясування можливих розбіжностей у повідомлених ОСОБА_2 та відображених з її слів у протоколі прийняття заяви про вчинення правопорушення обставинах щодо вчинення відносно неї протиправних дій ОСОБА_1 , зокрема щодо нанесення за твердженням потерпілої їй побоїв чи тілесних ушкоджень та надання ОСОБА_2 підтвердних документів. Дізнавач ОСОБА_9 судове засідання не з`явилася, причиною неявки у письмових поясненнях зазначила необхідність виконання службових обов`язків. Крім цього у письмових поясненнях старший дізнавач ОСОБА_9 зазначила, що перебувала у складі слідчо-оперативної групи за повідомленням ОСОБА_2 про конфлікт з батьком продавця у кав`ярні , куди вона прийшла у якості відвідувача. Під час відібрання пояснень ОСОБА_2 повідомила, що після словесної суперечки батько (як з`ясувалось, вітчим) дівчини підійшов до ОСОБА_2 та почав шарпати її і кричати. Про нанесення будь-яких ударів ОСОБА_2 не повідомляла, не втрачала рівновагу та не падала. Всі обставини були відображені у відібраних у неї поясненнях та їй проговорені (зачитані), після складання протоколу про відібрання заяви про вчинення правопорушення дізнавач надала документи на ознайомлення заявниці,вона з ними ознайомилася, після чого покинула приміщення ХРУП ГУНП в Хмельницькій області.

Зважаючи на те, що до цієї справи не долучені відомості про заподіяння ОСОБА_2 побоїв чи тілесних ушкоджень як автором протоколу, так і самою ОСОБА_2 суд розглянув справу межах протоколу та не убачав підстав для передачі матеріалів справи прокурору або органу досудового розслідування.

Статтею 7 встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У розумінні положень ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об`єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

При цьому, визначальним критерієм для усіх цих випадків є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення правопорушника нав`язати свою волю, а точніше свавілля. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, та особа, яка вчинила дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. При цьому, правопорушник усвідомлює, що його дії протиправні, він передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

При цьому дрібне хуліганство відповідно до норм КУпАП суттєво відрізняється від кримінально караного хуліганства, яке полягає у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

У цивільному законодавстві знайшли своє відображення закріплені у Конституції України права людини на повагу до гідності та особисту недоторканність.

Відповідно до ч.1 ст.297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Згідно із ст.289 ЦК України фізична особа має право на особисту недоторканність. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Під час розгляду справи суд дійшов переконання, що дії ОСОБА_1 , який не був знайомий із ОСОБА_2 , були спрямовані на порушення громадського порядку демонстрування власної оцінки ситуації, що склалася та ствердження наслідків, які на його думку мають настати за зневажливе ставлення ОСОБА_2 до його падчерки.

При цьому, ОСОБА_1 , не перебуваючи у будь-яких конфліктних стосунках із ОСОБА_2 та не будучи з нею знайомим, за відсутності будь-якої протиправної спрямованості поведінки ОСОБА_2 відносно нього самого, порушив громадський порядок, оскільки не мав права у спосіб фізичного впливу змушувати потерпілу, яка є особою жіночої статі, фізично за нього слабшою, вибачатися перед падчеркою. ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, не бажаючи звертатися до правоохоронних органів чи у інший правовий спосіб вирішити ситуацію, яка склалася. Невдоволення ОСОБА_1 повідомленими особою, яка перебуває з ним у фактичних шлюбних стосунках, обставинами конфліктної ситуації потерпілої із ОСОБА_6 не надавали йому права демонструвати та стверджувати у такий спосіб власну оцінку та бачення наслідків поведінки невідомої йому особи, яка ображала його падчерку та чинити примусові дії для отримання вибачень ОСОБА_2 перед ОСОБА_6 .

Необхідність на переконання ОСОБА_1 вирішити у такий спосіб конфлікт та захистити інтереси падчерки не слугують підставою для визнання його дій. правомірними. Стверджувати про те, що ситуація, яка склалася була виправданою для такої поведінки ОСОБА_1 , немає підстав.

А тому він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Отже, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто вчинення дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є фізичною особою-підприємцем, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП у середньому розмірі.

На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 та іншими особами. А сам факт притягнення його до відповідальності надасть йому розуміння про утримання у подальшому від подібних дій при вирішенні конфліктних ситуацій.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави. Відомостей про підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 грн. ( шістдесят вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: УПП в Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, штраф по справі 686/27617/26.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5, судовий збір по справі 686/27617/26.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54/e-mail: inbox@kmm.km.court.gov.ua (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/27617/26» ).

Суддя Олександр ДЗЮБАК