Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №317/4009/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/4009/26

Провадження № 3/317/1319/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Качан А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , 1983 року народження, заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області,

за ч.1 ст. 185-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 185-8 КУпАП.

Зі змісту протоколу та доданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується невиконання законних вимог заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області щодо надання документів, витребуваних у зв`язку зі встановленням підстав для представництва інтересів держави в суді.

Підставою для направлення відповідних запитів стало з`ясування обставин нарахування та виплати одноразової грошової допомоги випускникам закладів освіти з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

З матеріалів справи встановлено, що заступником керівника прокуратури здійснювалося листування з Долинською сільською радою з метою з`ясування обставин виплати відповідної допомоги.

Зокрема, 14 травня 2026 року направлено запит № 54-3617вих-26, на який Долинською сільською радою надано відповідь від 28 травня 2026 року № 1410/02-28.

Надалі заступником керівника прокуратури направлено запит від 01 червня 2026 року № 54-4084вих-26 щодо надання документів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

Листом від 22 червня 2026 року № 1697/02-28 за підписом ОСОБА_1 надано відповідь із запереченнями щодо правових підстав витребування документів.

24 червня 2026 року заступником керівника прокуратури направлено повторний запит № 54-4657вих-26.

Листом від 14 липня 2026 року № 1979/02-28 за підписом ОСОБА_1 повторно викладено позицію органу місцевого самоврядування щодо відсутності належних правових підстав для задоволення відповідних вимог.

Ненадання витребуваних документів заступник керівника прокуратури розцінив як невиконання законних вимог прокурора, у зв`язку з чим стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував наявність у своїх діях складу адміністративного правопорушення.

У письмових та додаткових поясненнях зазначав, що право прокурора на витребування документів відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не є необмеженим, а може реалізовуватися лише для встановлення передбачених законом підстав представництва інтересів держави в суді.

На думку ОСОБА_1 , заступником керівника прокуратури не було належним чином обґрунтовано, у чому саме полягає порушення інтересів держави, який компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист та чому для встановлення відповідних обставин необхідно витребувати саме зазначені документи.

Зазначав, що на запити були надані письмові мотивовані відповіді, а тому його дії не можуть оцінюватися як безумовне ухилення від виконання законних вимог прокурора без попереднього встановлення законності таких вимог.

Просив провадження у справі закрити.

У судовому засіданні судом допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 15.07.2026 йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його викликають до Запорізької окружної прокуратури для складання протоколу про адміністративне правопорушення на 15.07.2026 о 16 год. 00 хв., але він з`явитися не може оскільки у нього заплановані робочі наради. Та вони домовилися про те, що ОСОБА_2 зателефонує до прокуратури та домовиться про час для прибуття ОСОБА_1 до прокуратури для складання протоколу. Вподальшому ОСОБА_2 зателефонував до прокурора Ткаченко А.А., яка йому повідомила, що протокол буде складено 15.07.2026.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 14.07.2026 до прокуратури надійшла відповідь на запит. 15.07.2026 до неї зателефонував ОСОБА_1 , який зазначив, що отримав повідомлення (виклик) до прокуратури для складання протоколу про адміністративне правопорушення, проте 15.07.2026 не може з`явитися. Зазначив, що може прибути до прокуратури 16.07.2026. Пізніше приблизно через годину їй зателефонував адвокат Воронов О.О. та сказав, що ОСОБА_1 може з`явитися до прокуратури для складання протоколу 16.07.2026. Зазначила, що згоди про складання протоколу 16.07.2026 не надавала.

Під час розгляду справи судом досліджено:

1.Протокол про адміністративне правопорушення від 15 липня 2026 року, складений стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 185-8 КУпАП.

2.Матеріали попереднього листування заступника керівника прокуратури з Долинською сільською радою щодо забезпечення соціальних гарантій відповідній категорії випускників.

3.Запит від 14 травня 2026 року № 54-3617вих-26.

4.Відповідь Долинської сільської ради від 28 травня 2026 року № 1410/02-28.

5.Запит від 01 червня 2026 року № 54-4084вих-26.

6.Лист Долинської сільської ради від 22 червня 2026 року № 1697/02-28, підписаний ОСОБА_1 .

7.Повторний запит від 24 червня 2026 року № 54-4657вих-26.

8.Лист Долинської сільської ради від 14 липня 2026 року № 1979/02-28, підписаний ОСОБА_1 .

9.Письмові та додаткові пояснення ОСОБА_1 , зокрема подані 19 серпня 2026 року.

10.Матеріали щодо компетенції та повноважень відповідних структурних підрозділів Долинської сільської ради, а також посадових повноважень ОСОБА_1 .

11.Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року у справі № 280/8959/26.

12.Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року у справі № 280/9464/26

13.Інші матеріали справи.

Крім того, судом досліджено показання допитаних у судовому засіданні свідків щодо обставин виклику ОСОБА_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП зазначені докази оцінюються судом у їх сукупності.

Під час судового розгляду свідки підтвердили, що ОСОБА_1 викликався для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

З показань свідків установлено, що під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив про можливість прибуття наступного дня.

Незважаючи на це, протокол про адміністративне правопорушення було складено 15 липня 2026 року за його відсутності.

Копію протоколу ОСОБА_1 вручено 16 липня 2026 року.

Суд ураховує, що показання свідків підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про необхідність прибуття для складення протоколу.

Водночас складення протоколу за відсутності особи, яка повідомила про можливість прибуття наступного дня, саме по собі не свідчить про незаконність протоколу та не є безумовною підставою для закриття провадження.

Суд не встановлює порушення права ОСОБА_1 на захист лише з огляду на зазначені обставини.

Разом із тим показання свідків стосуються порядку складення протоколу та не підтверджують законності вимог заступника керівника прокуратури, невиконання яких інкримінується ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Долинської сільської ради, мав повноваження підписувати відповіді на запити заступника керівника прокуратури.

Таким чином, суд вважає доведеним факт наявності у ОСОБА_1 відповідних посадових повноважень.

Водночас судом установлено, що на момент складення протоколу від 15 липня 2026 року заступник керівника прокуратури не мав документального підтвердження цих повноважень.

Зазначена обставина свідчить про неповноту документального з`ясування посадових повноважень ОСОБА_1 на момент складення протоколу, однак не спростовує факту їх наявності, встановленого під час судового розгляду.

Водночас наявність у ОСОБА_1 повноважень підписувати відповіді не є достатньою для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Повноваження на підписання офіційного листа та обов`язок виконати конкретну законну вимогу прокурора є різними юридичними обставинами.

Тому встановлення першої обставини не звільняє суд від необхідності перевірити другу.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 185-8 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання посадовою особою законних вимог прокурора.

Із диспозиції зазначеної норми випливає, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є невиконання саме законної вимоги прокурора.

Отже, для встановлення складу цього правопорушення необхідно довести: існування конкретної вимоги прокурора; законність цієї вимоги; наявність обов`язку відповідної посадової особи її виконати; факт невиконання; винний характер поведінки особи.

Відсутність доказів хоча б однієї з обов`язкових ознак виключає можливість висновку про доведеність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Правові підстави та порядок здійснення відповідних повноважень визначені статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора отримувати інформацію та витребовувати матеріали для встановлення підстав представництва інтересів держави в суді.

При цьому зазначене повноваження має цільовий характер і не становить загального права прокурора на перевірку діяльності органів місцевого самоврядування.

Закон пов`язує витребування інформації з установленими умовами реалізації представницьких повноважень.

У разі коли захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний суб`єкт владних повноважень, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, та витребовувати від нього відповідні матеріали.

У випадках відсутності компетентного суб`єкта закон передбачає інший порядок витребування інформації.

Отже, для перевірки законності конкретної вимоги необхідно встановити, в межах якого саме передбаченого законом випадку вона була висунута, кому адресована та які обставини мала на меті з`ясувати.

Суд ураховує, що заступник керівника прокуратури до направлення запитів від 01 та 24 червня 2026 року вже володів інформацією про конкретних випускників та компетенцію відповідних структурних підрозділів Долинської сільської ради.

Зазначене підтверджується попереднім листуванням, зокрема відповіддю від 28 травня 2026 року № 1410/02-28.

Крім того, відповідно до повідомлення першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури від 18.05.2026 про початок процедури встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, надісланого начальнику відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству в порядку п. 5 Наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 та наказу Запорізької обласної прокуратури від 27.04.2026 № 45, перший заступник керівника прокуратури зазначив, що вбачаються підстави для вжиття заходів представницького характеру шляхом звернення до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Долинської сільської ради та зазначено, що встановлено те, що за період з 2022 по 2025 роки 5 дітей, які мають статус дітей - сиріт/дітей, позбавленого батьківського піклування, отримали статус випускників, проте не отримали передбачену ст. 8 Закон України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від грошову допомогу. Так, розпорядником бюджетних коштів на здійснення відповідних виплат є Відділ освіти, молоді та спорту Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

З огляду на наведене суд не погоджується з твердженням про те, що витребування документів здійснювалося за повної відсутності будь-якої інформації про можливі порушення.

Наявність попередньої інформації та визначення конкретних осіб, щодо яких перевірялися обставини виплати допомоги, свідчать про предметний характер інформаційної діяльності заступника керівника прокуратури.

Разом із тим наявність такої інформації не є тотожною доведенню законності всіх подальших вимог.

Для встановлення відповідності запитів частині четвертій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» необхідно оцінити не лише їх предмет, а й юридичні передумови застосування конкретного повноваження.

Зокрема, істотне значення має встановлення того, який саме суб`єкт владних повноважень був компетентним здійснювати захист відповідного інтересу держави, чи не здійснював або неналежним чином здійснював такий захист, а також чи належали запитувані документи відповідному суб`єкту на законних підставах.

Суд ураховує, що з матеріалів попереднього листування вбачається розмежування повноважень Долинської сільської ради та її структурних підрозділів щодо здійснення відповідних виплат.

Водночас факт наявності у певного органу або підрозділу повноважень із нарахування та виплати допомоги сам по собі не означає, що саме цей орган є компетентним суб`єктом захисту інтересів держави в суді.

Так само ненадання підтвердних документів не може без додаткової правової оцінки вважатися доказом законності вимоги, якою такі документи витребувано.

Таким чином, суд розмежовує наявність фактичних підстав для перевірки інформації про можливі порушення та наявність юридичних підстав для застосування конкретного способу витребування документів, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Сукупність досліджених доказів підтверджує першу обставину, однак не дає достатніх підстав для безсумнівного висновку про доведеність другої.

Вирішальним є те, чи дотримано передбачених законом умов реалізації відповідного повноваження та чи підтверджено законність конкретної вимоги.

Суд ураховує Рішення Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025.

Зазначеним Рішенням окремі приписи частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визнано неконституційними з відтермінуванням втрати ними чинності до 01 січня 2027 року.

Отже, станом на червень 2026 року відповідні положення закону залишалися чинними.

Тому суд не вважає, що саме по собі ухвалення зазначеного Рішення Конституційного Суду України свідчить про незаконність запитів заступника керівника прокуратури.

Разом із тим конституційні вимоги щодо виключного характеру представництва інтересів держави та визначеності меж повноважень прокурора підлягають урахуванню під час оцінки законності конкретних вимог.

Судом досліджено ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року у справі № 280/8959/26, якою повернуто позовну заяву прокурора.

Матеріали справи не містять доказів скасування зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції.

Суд ураховує, що повернення позовної заяви з мотивів неналежного обґрунтування підстав представництва інтересів держави не є автоматичним підтвердженням незаконності попередніх запитів заступника керівника прокуратури.

Водночас відповідна ухвала має значення для оцінки характеру правовідносин.

Також судом досліджено ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року у справі № 280/9464/26 про відкриття провадження, якою прийнято позовну Служби у справах дітей Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Відділу освіти молоді та спорту Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Зазначені судові рішення оцінюються в сукупності з іншими доказами та свідчать про наявність відповідного органу який здійснює захист прав вказаних у запиті осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав відповіді від 22 червня та 14 липня 2026 року, у яких не було надано всього обсягу витребуваних документів.

Отже, фактична обставина ненадання документів підтверджується матеріалами справи.

Водночас суд наголошує, що відповідальність за частиною першою статті 185-8 КУпАП настає не за будь-яке ненадання інформації на запит прокурора, а за невиконання законної вимоги прокурора.

Тому встановлення факту ненадання документів не є достатнім для притягнення особи до адміністративної відповідальності без доведення законності вимоги.

Суд також ураховує, що ОСОБА_1 не залишив запити без відповіді, а виклав мотивовані заперечення щодо правових підстав витребування документів.

Надання таких відповідей саме по собі не звільняє від відповідальності за невиконання законної вимоги прокурора.

Разом із тим зазначена поведінка має значення для оцінки обставин справи та доводів особи щодо правомірності своїх дій.

За встановлених обставин суд не може визнати достатнім для доведення вини лише факт підписання ОСОБА_1 листів, якими не надано витребувані документи.

Встановлення його посадових повноважень, факту отримання запитів та факту ненадання документів підтверджує окремі обставини, які входять до предмета доказування.

Однак ці обставини не усувають необхідності доведення законності конкретних вимог першого заступника керівника прокуратури.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що він відображає обставини інкримінованого діяння та правову позицію особи, яка його склала, однак не має наперед установленої доказової сили.

Досліджені запити підтверджують факт витребування документів, а відповіді Долинської сільської ради — факт ненадання всього обсягу витребуваної інформації.

Попереднє листування підтверджує наявність у заступника керівника прокуратури конкретної інформації про можливі порушення соціальних гарантій відповідної категорії випускників, розпорядника коштів, тощо.

Матеріали щодо посадових повноважень підтверджують право ОСОБА_1 підписувати відповіді на запити.

Показання свідків підтверджують обставини його повідомлення про складення протоколу.

Водночас наведені докази не підтверджують всіх ознак інкримінованого правопорушення.

Факт ненадання документів не є самостійним доказом того, що їх витребування здійснювалося з дотриманням усіх передбачених законом умов.

За таких обставин суд доходить висновку, що сукупність досліджених доказів не усуває обґрунтованих сумнівів щодо доведеності законності конкретних вимог заступника керівника прокуратури, невиконання яких інкримінується ОСОБА_1 .

Суд ураховує, що саме законність вимоги є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-8 КУпАП.

Відсутність достатніх доказів цієї ознаки виключає можливість висновку про доведеність складу адміністративного правопорушення незалежно від установленого факту ненадання документів.

Для вирішення питання про адміністративну відповідальність достатнім є висновок про те, що наявні докази не забезпечують необхідного рівня доведеності всіх обов`язкових ознак складу правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не вправі ґрунтувати висновок про винуватість особи на припущеннях.

Узагальнюючи встановлені обставини, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено: направлення заступником керівника прокуратури запитів від 01 та 24 червня 2026 року; наявність попередньої інформації про можливі порушення прав відповідної категорії випускників; ненадання всього обсягу витребуваних документів; підписання ОСОБА_1 відповідей від 22 червня та 14 липня 2026 року; наявність у Сергієнка О.О. повноважень на підписання відповідних листів; відсутність у заступника керівника прокуратури документального підтвердження цих повноважень на момент складення протоколу; повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибуття для складення протоколу та його відповідь про можливість прибуття наступного дня.

Водночас установлені обставини не дають достатніх підстав для висновку про доведеність усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-8 КУпАП, зокрема першим заступником керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області за матеріалами справи не доведено законності вимог про надання документів.

Тобто матеріалами справи не усунуто обґрунтованих сумнівів щодо законності конкретних вимог заступника керівника прокуратури в межах установлених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» повноважень.

При цьому суд не покладає в основу рішення самі лише заперечення ОСОБА_1 , обставини складення протоколу за його відсутності, відсутність у заступника керівника прокуратури документів про його посадові повноваження або факт повернення адміністративного позову, а оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

Наведені обставини оцінені в сукупності з усіма іншими доказами.

Підставою для закриття провадження є недоведеність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення — законності конкретних вимог прокурора.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 185-8 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів законності вимог першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 9, 185-8, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 185-8 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя А.В. Качан