Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №332/457/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/457/26

Провадження № 2/332/1586/26

Заочне рішення

Іменем України

12 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сідельникова Олена Леонідівна, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

Встановив:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сідельникова О.Л., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2024 з нього утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

За судовим наказом Шаргородського районного суду Вінницької області від 05.01.2026 з нього утримуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно.

Утримуванні аліменти загалом становлять 50 відсотків з його заробітку (доходу), що перевищує встановлену законом частку.

Посилаючись на положення ст. 192 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постанови Верховного Суду України від 05.02.2014 (справа № 6-143цс13), постанови Верховного Суду від 09.09.2021 (справа № 554/3355/20), просив зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2024, до 1/6 частини заробітку, щомісячно.

Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі сторони позивача, на задоволенні позовних вимог наполягають у повному обсязі, не заперечують щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, однак в судове засідання вона повторно не з`явилась, причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву суду не подала.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, за судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2024 з ОСОБА_1 утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (а.с. 5-6).

За судовим наказом Шаргородського районного суду Вінницької області від 05.01.2026 з ОСОБА_1 утримуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно (а.с. 7-8).

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 25.02.2026 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на її утримання до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, в твердій грошовій сумі в розмірі 3 500,00 грн, щомісячно (а.с. 45-47).

Вказані вище обставини, на думку позивача, свідчать про те, що в нього відбулись суттєві, істотні зміни майнового та сімейного стану, що в свою чергу, відповідно до положень ст. 192 СК України, є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання першої дитини ОСОБА_3 з 1/4 частини всіх видів доходу на 1/6 частину всіх видів доходу, щомісячно.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. ст. 182, 183 СК України, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 – відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей. Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України в рамках цивільної справи № 6-143цс13 від 05.02.2014.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан, оскільки у нього народилася ще одна дитина, яка перебуває на його утриманні.

Разом з тим, зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього іншої дитини або дітей, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Такої думки дійшов і Верховний Суд у справі № 565/2071/19 від 16.09.2020 та у справі № 715/2073/20 від 28.05.2021.

Доказів на підтвердження того, що матеріальний стан позивача не дозволяє і надалі сплачувати аліменти в розмірі, визначеному рішеннями суду, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у позовних вимогах, суд вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 191-192, 199, 200 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), інтереси якого представляє адвокат Сідельникова Олена Леонідівна, до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів – залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун