Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №332/1244/26
Суддя: Яцун О. С.
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1244/26
Провадження № 2/332/2153/26
Заочне рішення
Іменем України
12 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
В обґрунтування позову зазначено, що 13.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 102917943, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 2 500,00 грн строком на 25 днів, проценти за користування кредитом – 781,25 грн (1,25% від фактичного залишку кредиту), комісія за надання кредиту – 250,00 грн.
30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договір факторингу № 30-11-65, за яким ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором до відповідача.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений Договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитним договором до відповідача.
28.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та відповідачем укладено договір позики № 3314706105-114214, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 3 500,00 грн строком на 20 днів, реальна річна процентна ставка – 39 882,51%.
21.12.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договір про відступлення прав вимоги № 21-12/21, за яким ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором позики до відповідача.
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений Договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договором позики до відповідача.
Позивач, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України та умови договорів, просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 48 481,25 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явилась, причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подала, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за її відсутності. Крім того, про розгляд справи остання повідомлялась шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, адже адреса її зареєстрованого місця проживання розташована у с. Гуляйпільське Пологівського району Запорізької області, що наразі є тимчасово окупованою територією України, листування з якою не ведеться. Повідомлення про судові засідання розміщувалися в порядку, передбаченому п. 19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 102917943, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 2 500,00 грн строком на 25 днів, проценти за користування кредитом – 781,25 грн (1,25% від фактичного залишку кредиту), комісія за надання кредиту – 250,00 грн (а.с. 23-27).
30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договір факторингу № 30-11-65, за яким ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором до відповідача (а.с. 50-52).
Вказане також підтверджується реєстром боржників до Договору факторингу та Витягом з нього (а.с. 44-46).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений Договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитним договором до відповідача (а.с. 34).
Вказане також підтверджується реєстром боржників до Договору факторингу та Витягом з нього (а.с. 67-69).
28.08.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем укладено договір позики № 3314706105-114214, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 3 500,00 грн строком на 20 днів, реальна річна процентна ставка – 39 882,51% (а.с. 8-13).
21.12.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договір про відступлення прав вимоги № 21-12/21, за яким ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором позики до відповідача (а.с. 42-43).
Вказане також підтверджується реєстром боржників до Договору факторингу та Витягом з нього (а.с. 132-134).
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений Договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договором позики до відповідача (а.с. 70-72).
Вказане також підтверджується реєстром боржників до Договору факторингу та Витягом з нього (а.с. 77-зворот-80).
Кредитодавець та позикодавець зі свого боку надали відповідачеві кредит за двома договорами на загальну суму 6 000,00 грн, що підтверджується довідкою з сервісу онлайн платежів iPay.ua – зарахування суми 3 500,00 грн (а.с. 20-зворот), квитанцією від 13.08.2021 – зарахування суми 2 500,00 грн (а.с. 58-зворот).
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за договором № 102917943 від 13.08.2021 належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на день формування позовної заяви, утворилась заборгованість в розмірі 21 781,25 грн, що складається з наступного: 2 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 19 031,25 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за комісіями – 250,00 грн (а.с. 53-зворот, 55-зворот, 57-зворот-58).
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за договором № 3314706105-114214 від 28.08.2021 належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на день формування позовної заяви, утворилась заборгованість в розмірі 26 700,00 грн, що складається з наступного: 3 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 23 200,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 21-зворот-22, 54-зворот, 56-зворот).
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за двома договорами становить 48 481,25 грн.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Під час розгляду справи встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав, тому суд дійшов висновків про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості в загальному розмірі 48 231,25 грн з вирахуванням суми 250,00 грн – комісії за договором № 102917943 від 13.08.2021.
Щодо комісії за надання кредиту, то суд зазначає наступне.
Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, позивач надав відповідачу кредит з метою задоволення його потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Тобто, кредит виданий на споживчі потреби відповідача, тому особливості регулювання відносин сторін мають визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Банк має право встановлювати комісії та інші платежі за додаткові, супутні послуги, що включаються до загальних витрат за споживчим кредитом, окрім тих, що надаються безкоштовно.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 07.04.2021 в рамках справи № 766/8096/20.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Наведене викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в рамках справи № 363/1834/17.
За приписами ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.02.2019 в рамках справи № 666/4957/15-ц (провадження № 61-43940св18).
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; копія прайс-листа; копія заявки на надання юридичної допомоги № 933 від 01.01.2026 на суму 16 000,00 грн; копія витягу з Акта № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 на суму 16 000,00 грн (а.с. 86-93).
Відповідач не подала жодних заперечень з приводу неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу, а суд, в свою чергу, не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.
Вказане узгоджується з правової позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 13.03.2025 в рамках справи № 275/150/22.
Поряд з цим, оскільки позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають задоволенню частково, на 99,48%, то розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 15 916,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволені частково, на 99,48%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 648,56 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцерозташування: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договорами – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами № 102917943 від 13.08.2021 та № 3314706105-114214 від 28.08.2021 в розмірі 48 231,25 грн, судовий збір в розмірі 2 648,56 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 15 916,80 грн.
У задоволенні інших вимог позову – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя О.С. Яцун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua