Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №160/16871/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/16871/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Керівника Шахтарської окружної прокуратури Бєлянського Володимира Володимировича до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 Керівник Шахтарської окружної прокуратури Бєлянський Володимир Володимирович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах держави до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі – відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо незавершення процедури взяття на облік та набуття у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна - будівлі за адресою: вул. Центральна, буд. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область;

- зобов`язати Українську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області завершити процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна шляхом опублікування в засобах масової інформації оголошення про взяття на облік як безхазяйного нерухомого майна будівлі, в якій розміщено фельдшерський пункт, за адресою: вул. Центральна, буд. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території Української громади Синельниківського району Дніпропетровської області розташована будівля за адресою: вул. Суворова, б. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, яка використовується під розміщення Вереміївського фельдшерського пункту. Встановлено, що стосовно зазначеного приміщення органами місцевого самоврядування розпочато процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, яка з 2014 року по теперішній час не завершена. Перебування на території Української сільської ради майна, яке має ознаки безхазяйного, відсутність у органу місцевого самоврядування юридично закріпленого права на розпорядження таким об`єктом та не передача його у власність територіальної громади призводить до того, що орган місцевого самоврядування фактично позбавлений можливості реалізувати свої повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». У даному випадку порушення допущено самою Українською сільською радою, що є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а тому прокурор звертається до суду самостійно, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 22.06.2026 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 18.06.2026 та 22.06.2026 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами ч.ч. 3-5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Так прокурор в адміністративному позові, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення із цим позовом зазначив, що бездіяльність відповідача - Української сільської ради виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на безхазяйне майно – фельдшерський пункт, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади та, тим самим, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності. Відсутність власника зазначеного приміщення свідчить про відсутність особи, яка зобов`язана підтримувати його належний стан, що призведе до руйнування. У даному випадку порушення допущено Українською сільською радою, а тому прокурор звертається до суду як самостійний позивач відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, орган, до компетенції якого належить захист законних інтересів держави з цього питання, відсутній.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).

Частиною 2 ст. 2 зазначеного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 10 Закону №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно приписів ст. 25 Закону №280/97-ВРсільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом ст. 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина друга).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина восьма).

З огляду на системний зміст вищенаведених норм, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.

На території Української громади Синельниківського району Дніпропетровської області розташована будівля, яка відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерхоме майно з 2014 року обліковується як безхазяйне майно будівля за адресою: вул. Суворова, б. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район Дніпропетровська область.

Вказана будівля використовується під розміщення Вереміївського фельдшерського пункту.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Української сільської ради від 30.05.2014 №27 «Про присвоєння поштової адреси» у зв`язку з оформленням права власності на нерухоме майно присвоїти поштову адресу будівлі Вереміївського ФП №36 по вулиці Суворова в с. Вереміївка.

Рішенням Української сільської ради №284 від 27.11.2014 «Про взяття на баланс Української сільської ради приміщення Вереміївського ФПУ» вказане приміщення взято на баланс Української сільської ради.

З технічного паспорту на громадський будинок – фельдшерський пункт с. Вереміївка, складений 17.10.2014, РКГП «Проектно виробничим архітектурним бюро» на замовлення Української сільської ради, встановлено, що дана будівля має адресу: вул. Суворова, 36-А, с. Вереміївка.

Листом від 05.09.2024 вих. №01-20-1114 Українська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області повідомила керівника Першотравенської окружної прокуратури, що Українською сільською радою у 2015 році вживались заходи щодо визнання права власності на зазначене безхазяйне майно, подавалась позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно за адресою: с. Вереміївка, вул. Суворова, буд. 36а, але ухвалою Петропавлівського районного суду від 16.03.2015 у відкритті провадження у справі було відмовлено. Також, на даний час є певні розбіжності в документах щодо правильної поштової адреси вищезгаданого об`єкта. В деяких документах зазначена адреса: с. Вереміївка, вул. Суворова, буд. 36, в інших, вул. Суворова, буд. 36а. Для уточнення правильної адреси виконавчий комітет Української сільської ради має намір найближчим часом звернутись до архівних установ та до Бюро технічної інвентаризації. З огляду на вищезазначене, після отримання відповідної інформації з Бюро технічної інвентаризації та архівних установ, Українською сільською радою буде вирішуватись питання щодо взяття на облік зазначеного безхазяйного майна та подальшого його оформлення у комунальну власність згідно ст. 335 Цивільного кодексу України.

Відповідно до довідки КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 27.09.2024 №46/154 право власності на об`єкти нерухомого майна за адресами: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вереміївка, вул. Суворова №36, №36а не зареєстровано. Технічна інвентаризація вищезазначених об`єктів нерухомого майна в КП Павлоградське МБТІ не замовлялася, технічна документація не виготовлялася.

Архівним управлінням Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області повідомлено керівника Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури Володимира Бєлянського листом від 20.05.2025 №04.07-05/9, що в архівних документах Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2014-2015 роки, які надійшли на державне зберігання, а саме в розпорядженнях сільського голови з основної діяльності, протоколах засідань сесій та виконавчих комітетів Української сільської ради акт обстеження (опис) нежитлової будівлі за адресою ; вул. Суворова, 36 а (36) с. Вереміївка Синельниківського (Петропавлівського) району відсутній.

На запит Шахтарської окружної прокуратури, Українська сільська рада листом від 19.12.2025 №01-20-1725 повідомила, що рішенням виконавчого комітету Української сільської ради від 30.05.2014 №27 будівлі Вереміївського ФПУ було присвоєно адресу: вул. Суворова (після перейменування Центральна), №36, с. Вереміївка. Тобто будівля Вереміївського ФПУ за адресою: вул. Суворова, буд. 36, Синельниківського району Дніпропетровської області є саме тим об`єктом, який взято на облік, як безхазяйне майно 18.07.2014. Акти обстеження (опису) нежитлової будівлі за адресою: вул. Суворова (Центральна), буд. 36, Синельниківського (Петропавлівського) району не складалися. Виконавчий комітет Української сільської ради вивчає питання щодо можливості складання акту обстеження нежитлової будівлі, публікації оголошення про взяття на облік безхазяйного майна в друкованих медіа та в подальшому звернення до суду із заявою про передачу вищезазначеного майна у комунальну власність Української сільської ради, в порядку, визначеному ст. 335 Цивільного кодексу України.

У той же час, органом місцевого самоврядування, всупереч вимогам ст. 329 Цивільного процесуального кодексу України, після спливу понад 11 років з моменту взяття на облік нерухомого безхазяйного майна – будівлі фельдшерського пункту, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вереміївка, вул. Суворова, буд. 36, жодних дій, спрямованих на завершення процедури взяття на облік безхазяйного нерухомого майна шляхом опублікування в засобах масової інформації оголошення про взяття на облік як безхазяйного нерухомого майна будівлі не вжито.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 ЦК України).

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону).

Частиною 1 ст. 5 Закону №1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Відповідно до ч. 14 ст. 18 Закону №1952-IV взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень ст. 335 Цивільного кодексу України свідчить, що законодавцем визначено послідовний механізм набуття територіальною громадою права власності на безхазяйне нерухоме майно, який передбачає взяття такого майна на облік органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за заявою органу місцевого самоврядування, опублікування оголошення про взяття нерухомої речі на облік у друкованих медіа та можливість її подальшої передачі у комунальну власність за рішенням суду після спливу одного року з дня взяття на облік.

При цьому опублікування оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік є передбаченим законом елементом відповідної процедури, спрямованим на забезпечення публічності відомостей про таке майно та створення умов для виявлення осіб, які можуть заявити про наявність у них речових прав на відповідний об`єкт.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2026 у справі №160/29737/24 зазначив, що процедура, передбачена ст. 335 ЦК України, спрямована на усунення невизначеності правового режиму нерухомої речі. При цьому звернення органу місцевого самоврядування із заявою про взяття нерухомої речі на облік як безхазяйного майна не є передачею такого майна у комунальну власність та не породжує речових прав територіальної громади на нього.

У пункті 76 зазначеної постанови Верховний Суд наголосив, що вимога ч. 2 ст. 335 ЦК України про публікацію оголошення у друкованих медіа реалізується вже після взяття безхазяйної речі на облік, тобто таке оголошення є наслідком здійснення відповідної реєстраційної дії.

Отже, взяття нерухомої речі на облік як безхазяйного майна та опублікування відповідного оголошення є взаємопов`язаними, проте самостійними за своїм змістом діями, виконання яких забезпечує реалізацію визначеного законом механізму встановлення правового режиму такого майна.

Судом встановлено, що будівлю Вереміївського фельдшерського пункту, розташовану в с. Вереміївка Синельниківського району Дніпропетровської області, 18.07.2014 взято на облік як безхазяйне нерухоме майно, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, початковий етап процедури, передбаченої ч. 2 ст. 335 ЦК України, щодо спірного об`єкта нерухомості фактично здійснено.

Водночас матеріали справи не містять доказів опублікування у друкованих медіа оголошення про взяття зазначеної будівлі на облік як безхазяйного нерухомого майна.

Більше того, листом від 19.12.2025 №01-20-1725 Українська сільська рада повідомила Шахтарську окружну прокуратуру про те, що виконавчий комітет сільської ради лише вивчає питання щодо можливості складання акта обстеження нежитлової будівлі, публікації оголошення про взяття безхазяйного майна на облік у друкованих медіа та подальшого звернення до суду із заявою про передачу майна у комунальну власність.

Зміст зазначеного листа підтверджує, що станом на 19.12.2025 передбачені ч. 2 ст. 335 ЦК України заходи щодо опублікування оголошення відповідачем не були здійснені, незважаючи на те, що з моменту взяття об`єкта нерухомості на облік як безхазяйного минуло понад одинадцять років.

Суд враховує, що у листі від 05.09.2024 №01-20-1114 відповідач посилався на наявність розбіжностей у документах щодо поштової адреси спірної будівлі, зокрема зазначення адреси як вул. Суворова, буд. 36 та вул. Суворова, буд. 36-А, у зв`язку з чим повідомляв про намір звернутися до архівних установ та бюро технічної інвентаризації для уточнення відповідних відомостей.

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Української сільської ради від 30.05.2014 №27 «Про присвоєння поштової адреси» будівлі Вереміївського фельдшерського пункту присвоєно поштову адресу: вул. Суворова, буд. 36, с. Вереміївка.

Рішенням Української сільської ради від 27.11.2014 №284 зазначену будівлю взято на баланс сільської ради.

У листі від 19.12.2025 №01-20-1725 відповідач підтвердив, що будівля Вереміївського фельдшерського пункту за адресою: вул. Суворова, буд. 36, с. Вереміївка, є саме тим об`єктом нерухомості, який 18.07.2014 взято на облік як безхазяйне майно. При цьому відповідач зазначив, що після перейменування вулиці Суворова її назвою є вулиця Центральна.

Отже, наявні у матеріалах справи документи дозволяють ідентифікувати нерухоме майно, щодо якого заявлено позовні вимоги, як будівлю Вереміївського фельдшерського пункту, розташовану за адресою: вул. Центральна, буд. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

Сама по собі наявність розбіжностей у зазначенні поштової адреси в окремих документах, за умови підтвердження відповідачем тотожності відповідного об`єкта нерухомого майна об`єкту, взятому на облік 18.07.2014, не спростовує наявності визначеного ч. 2 ст. 335 ЦК України обов`язку щодо опублікування оголошення.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали б вчинення відповідних дій протягом тривалого часу, а також доказів здійснення після отримання відомостей від архівних установ та бюро технічної інвентаризації заходів, спрямованих на опублікування оголошення.

Зокрема, лист КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 27.09.2024 №46/154 підтверджує відсутність зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресами: вул. Суворова, буд. 36 та буд. 36-А, с. Вереміївка.

Відсутність у архівних документах акта обстеження відповідної нежитлової будівлі, про що повідомлено листом архівного управління Синельниківської районної державної адміністрації від 20.05.2025 №04.07-05/9, також не свідчить про припинення або відсутність обов`язку відповідача щодо опублікування оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 335 ЦК України не ставить виконання обов`язку щодо опублікування відповідного оголошення у залежність від попереднього виготовлення акта обстеження нерухомої речі, якщо така річ уже взята на облік у визначеному законодавством порядку.

Наведене свідчить про відсутність належного правового обґрунтування подальшого невиконання відповідачем передбачених законом дій щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Суд також враховує, що перебування будівлі фельдшерського пункту на балансі Української сільської ради не є тотожним набуттю територіальною громадою права комунальної власності на цей об`єкт.

Балансовий облік відображає факт обліку майна відповідним суб`єктом, однак сам по собі не є правовстановлюючою підставою для виникнення права власності.

Відтак рішення Української сільської ради від 27.11.2014 №284 про взяття приміщення Вереміївського фельдшерського пункту на баланс не замінює передбаченої ст. 335 ЦК України процедури набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно.

Суд зазначає, що обов`язок органу місцевого самоврядування діяти відповідно до вимог законодавства не припиняється внаслідок тривалого невчинення ним відповідних дій.

З огляду на це обставина спливу понад 11 років з моменту взяття нерухомого майна на облік не звільняє відповідача від необхідності виконання вимог ч. 2 ст. 335 ЦК України щодо опублікування оголошення.

Водночас сам по собі сплив одного року з дня взяття нерухомої речі на облік не зумовлює автоматичного виникнення права комунальної власності на відповідне майно, оскільки його передача у комунальну власність здійснюється на підставі судового рішення за заявою уповноваженого органу.

Таким чином, завершення передбаченого законом етапу оприлюднення відомостей про взяття нерухомої речі на облік має самостійне правове значення та спрямоване на забезпечення правової визначеності щодо її статусу.

У спірних правовідносинах відповідач є органом місцевого самоврядування, на території якого розташований відповідний об`єкт нерухомого майна, та саме на нього покладається обов`язок забезпечити виконання визначених законодавством заходів щодо безхазяйного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене відповідач не наділений повноваженнями на власний розсуд відмовитися від виконання передбаченого законом обов`язку щодо опублікування оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік, якщо відповідна реєстраційна дія вже здійснена та відсутні встановлені законом перешкоди для оприлюднення таких відомостей.

Як встановлено судом, Українська сільська рада була обізнана про перебування будівлі Вереміївського фельдшерського пункту на обліку як безхазяйного нерухомого майна, підтверджувала необхідність подальшого здійснення передбачених законодавством дій, однак протягом тривалого часу не забезпечила опублікування відповідного оголошення.

Наведені обставини у сукупності підтверджують невиконання відповідачем покладеного на нього законом обов`язку та свідчать про протиправний характер допущеної бездіяльності.

Оцінюючи підстави звернення прокурора до суду, суд враховує, що бездіяльність відповідача стосується нерухомого майна, яке використовується для розміщення фельдшерського пункту, тобто об`єкта, функціональне призначення якого пов`язане із забезпеченням потреб населення у сфері охорони здоров`я.

Тривала правова невизначеність щодо належності такого майна створює перешкоди для належного врегулювання майнових відносин, пов`язаних із його подальшим утриманням, використанням та управлінням.

У постанові від 14.05.2026 у справі №160/29737/24 Верховний Суд наголосив, що обов`язок органу місцевого самоврядування щодо вчинення передбачених ст. 335 ЦК України дій має триваючий характер, а відповідна процедура спрямована на усунення невизначеності правового режиму нерухомого майна.

Крім того, суд враховує, що порушення інтересів держави у спірних правовідносинах пов`язане саме з невиконанням Українською сільською радою визначеного законом обов`язку, а тому звернення прокурора з відповідним позовом спрямоване на відновлення законності у сфері здійснення повноважень місцевого самоврядування.

Оскільки суб`єктом, бездіяльність якого оскаржується, є безпосередньо орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати відповідні дії, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності підстав для самостійного звернення до адміністративного суду на захист інтересів держави.

Враховуючи встановлені обставини справи, зміст спірних правовідносин та наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що Українською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення передбаченого ч. 2 ст. 335 ЦК України опублікування оголошення про взяття на облік як безхазяйного нерухомого майна будівлі Вереміївського фельдшерського пункту.

Оскільки спірне нерухоме майно вже взято на облік як безхазяйне 18.07.2014, а предметом оскарження є невчинення подальшої дії щодо опублікування оголошення, належним способом захисту є зобов`язання відповідача завершити процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна шляхом опублікування в засобах масової інформації оголошення про взяття на облік як безхазяйного нерухомого майна будівлі, в якій розміщено фельдшерський пункт, за адресою: вул. Центральна, буд. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги, заявлені Керівником Шахтарської окружної прокуратури Бєлянським Володимиром Володимировичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені прокурором доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність витрат на залучення свідків та проведення експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Шахтарської окружної прокуратури Бєлянського Володимира Володимировича (вул. Шахтарської Слави, буд. 16, м. Шахтарське, Дніпропетровська область, 52803, код ЄДРПОУ 02909938) до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (вул. Миру, буд. 22, с-ще Українське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52720, код ЄДРПОУ 04339126) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо незавершення процедури взяття на облік та набуття у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна - будівлі за адресою: вул. Центральна, буд. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

Зобов`язати Українську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області завершити процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна шляхом опублікування в засобах масової інформації оголошення про взяття на облік як безхазяйного нерухомого майна будівлі, в якій розміщено фельдшерський пункт, за адресою: вул. Центральна, буд. 36, с. Вереміївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський