Суд: Хорольський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №548/1087/26
Суддя: Лідовець Т. М.
Справа № 548/1087/26
Провадження № 2/548/661/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повний текст)
29.09.2026 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Лідовець Т. М.,
з участю cекретаря судового засідання — Манжос Т. В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Хорольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування вимог зазначила, що проживала з 1987 року та зареєстрована з 31.03.1992 і по даний час у квартирі, загальною площею 39,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . З того моменту вона добросовісно, відкрито, безперешкодно та безперервно користується квартирою. Квартира була надана ОСОБА_1 як працівнику підприємства "Хорольська ПМК-71", однак ніяких документів не збереглось. На підставі цього просила визнати за нею право власності на нерухоме майно: квартиру загальною площею 39,7 кв. м., житловою площею 22,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 11.05.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
22.06.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . Прожили з нею по сусідству 35 років. У ОСОБА_3 квартира була її свекрухи, яку вона отримала від ПМК-71, тому що вона там працювала. Зі слів свекрухи знає, що ОСОБА_1 теж там працювала. Крім неї, в квартирі проживав чоловік та дитина. У всьому будинку проживали лише працівники ПМК.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав суду, що з 1986 року його мати проживала по сусідству з ОСОБА_1 . У тому будинку жили сім`ї, в яких хтось працював у ПМК. Його мати була вахтером в гуртожитку ПМК, їй квартиру дали в 1982 році. ОСОБА_1 отримала квартиру десь у 1987 році.
Заслухавши думку сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності їх достатності, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 працювала на підприємстві "Хорольська ПМК-71" з 25.05.1987 до 07.03.1991, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а. с. 6-7).
Відповідно до розпорядження Хорольської міської ради від 18.01.2016 № 5-р Про перейменування вулиць міста, стара назва вулиця Дзержинського була перейменована на вулицю Петро-Павлівська (а. с. 10).
Згідно із Витягом з реєстру територіальної громади від 02.10.2025 № 2025/014433567 ОСОБА_1 зареєстрована з 30.11.1999 за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 31).
Згідно із копією паспорта ОСОБА_1 з 31.03.1992 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 30).
На підставі укладених договорів по наданню комунальних послуг з електропостачання, газу, води та водовідведення, вивезення сміття з ОСОБА_1 , остання здійснює їх оплату (а. с.11-16).
Згідно із технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_5 . Від 10.09.2025 на замовлення ОСОБА_1 , квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: літера А-1 коридор (3,0 м).
У довідці, виданій комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 11.09.2025 № 1596, зазначено, що квартира АДРЕСА_2 , в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстрована (а. с. 27).
Відповідно до Звіту про оцінку майна об`єкта житлової нерухомості (квартира), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ "Альбатрос", ринкова вартість об`єкта оцінки склала 236500 грн( а. с.17-24).
Згідно із копією домової книги для прописки громадян, які проживають у буд АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переїхала із с. Шишаки Хорольського району у 1983 році (а. с. 29).
Архівним відділом Лубенської районної військової адміністрації Полтавської області у листі № 07-02-Х/146 від 29.09.2026 повідомлено, що установа «Хорольська пересувна механізована колона-71» (ЄРДПОУ 01351262) не входить до списку № 1 юридичних осіб — джерел формування Національного архівного фонду, які передають документи до архівного відділу районної державної адміністрації (списку джерел комплектування архівного відділу) на території району. Відповідно до цього документи постійного терміну зберігання в установі не створюються та на зберігання до архівного відділу Лубенської районної державної адміністрації не передавалися.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Статтями 16, 328ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно зі статтею 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно з Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови).
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року (справа №910/17274/17) зазначається, що аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном. Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).
Отже, враховуючи, що позивачка добросовісно, відкрито, безперервно понад 20 років користується квартирою, дана квартира не знаходиться у власності іншої особи, позивач є добросовісним набувачем, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на квартиру за позивачем за набувальною давністю підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивачку за її згодою.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 259, 263-268, 274 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
позов ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на нерухоме майно: квартиру загальною площею 39,7 кв. м., житловою площею 22,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Хорольська міська рада Лубенського району, адреса: вул. Соборності, 4, м. Хорол, Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22528612.
Повний текст рішення укладений 09.10.2026.
Суддя Т. М. Лідовець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua