Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №548/1728/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1728/26

Провадження № 2/548/911/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

29.09.2026 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Лідовець Т. М.,

за участю секретаря судового засідання – Манжос Т. В.,

представника позивача та законного представника- адвоката Чубенко Ж. А.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 , представник позивача та законного представника позивача - адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_2 - адвокат Чубенко Ж. А. звернулася з позовом до Хорольської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування. В обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Останнім місце проживання померлої ОСОБА_3 була АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті була зареєстрована та проживала її донька ОСОБА_1 . Згідно із рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2014 року, справа № 548/1610/14-ц, позивачку ОСОБА_1 визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено її опікуном ОСОБА_4 . Відповідно до рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 лютого 2025 року ОСОБА_4 , звільнено від повноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_1 та призначено ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на усе належне їй майно, в тому числі на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка загальною площею 0,51 га: для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства 0,26 га. З метою оформлення спадщини позивачка звернулася до Хорольської державної нотаріальної контори, де їй було відмовлено та запропонованоу звернутися до суду. У зв`язку із вищевикладеним представник позивача просила визнати за ОСОБА_1 право власності на вказаний житловий будинок та право на заверешення приватизації в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та одержання правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 13.07.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_2 - адвокат Чубенко Ж. А. позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належно був повідомлений про дату, час, місце розгляду справи. У відзиві відповідач зазначив що, не заперечує проти задоволення позовних вимог, просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності їх достатності, суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 22 квітня 2014 року виконавчим комітетом Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, актовий запис в Книзі реєстрації смертей № 09 (а. с. 16).

Останнім місцем проживання померлої ОСОБА_3 було АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті була зареєстрована та проживала її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене доводиться копією довідки, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради №09-08/4/2 від 05 січня 2026 року (а. с. 17).

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого (повторно) 12 травня 2026 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №72(а. с. 18).

Згідно із рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2014 року, справа № 548/1610/14-ц, позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано недієздатною. Встановлено над нею опіку та призначено її опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с.19-23).

Відповідно до рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 лютого 2025 року, справа № 548/1610/14-ц, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звільнено від повноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном недієздатної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 24-26).

Відповідно до виписки з погосподарської книги, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради №09-08/4/257 від 19 грудня 2025 року, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, побудований у 1927 році, номер об`єкта погосподарського обліку 0433-1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 (а. с. 27).

Згідно із копією Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 01 квітня 1989 року, державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Безкоровайною К.О., ОСОБА_3 прийняла спадщину після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а. с. 28).

Згідно з архівним витягом від 03.02.2022 № 07-02/J-17, наданого архівним відділом Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_3 на підставі рішення тринадцятої сесії двадцять першого скликання Петракіївської сільської Ради народних депутатів Хорольського району Полтавської області від 28.03.1994 року «Про безоплатну передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок» передано у приватну власність одну ділянку, площею 0,51 га, що знаходиться в с. Куторжиха, та буде використана для ведення особистого підсобного господарства (а. с. 29).

На замовлення ОСОБА_1 Лубенським МБТІ виготовлено технічну документацію щодо об`єкта: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 32-43).

Нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рештою С. М. відмовлено ОСОБА_6 опікуну недієздатної ОСОБА_1 яка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , в оформленні спадкових прав на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності документів, що підтверджують право власності на це нерухоме майно (а. с. 31).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з вимогами частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (стаття 1299 ЦК України).

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону України права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Міністерстві Юстиції України від 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. У вказаних роз`ясненнях зазначається, що спадкоємець повинен звернутися до суду у порядку позовного провадження з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Відповідно до пункту 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" у період чинності Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського РСР 31 січня 1966 року, державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

При цьому виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985- 1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрований в КП «Лубенське МБТІ», лише у погосподарскій книзі зазначається, що ОСОБА_3 до дня смерті 19.042014 була головою домогосподарства. Отже, за наведених вище обставин, суд вважає підтвердженим право власності спадкодавця на спірний будинок.

Оскільки іншим чином, ніж в судовому порядку, визнати право власності на спадкове нерухоме майно позивач не може в зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні вказаної нотаріальної дії, визнання права власності на спадкове майно є законним та справедливим інтересом позивача. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У пункті «г» частини 1 статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до частини другої статті 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За змістом положень статті 182 ЦК України, до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Частиною першою статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року по справі № 350/67/15-ц, провадження № 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року по справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року по справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року по справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року по справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року по справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Через фактично незавершення процедури приватизації ОСОБА_3 за життя не отримала державний акт, а тому за спадкоємицею ОСОБА_1 , в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім`я спадкоємиці, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією спірної земельної ділянки.

Враховуючи те, що позивач по справі є єдиним спадкоємцем за законом, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, то зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1220-1223,1268,1269 ЦК України, статтями 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 , представник позивача та законного представника позивача - адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок загальною площею 62,3 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами, що складається з: житловий будинок «А-1», сарай «Б», прибудова «б», прибудова «б1», сарай «В», погріб «Г», огорожа №1, ворота №2, колодязь № 3 1/2 частини, та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_3 , право на завершення приватизації в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та одержання на ім`я спадкоємця ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель - 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,26 га, що розташовані на території села Куторжиха Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, приватизацію яких розпочала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення тридцятої сесії двадцять першого скликання Петраківської сільської Ради народних депутатів Хорольського району Полтавської області від 23 березня 1994 року «Про безоплатну передачу в приватну власність громадянам земельних ділянок».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Законний представник позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Представник позивача: адвокат адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна, адреса: вул. Шевченка, 43А, с. Вишняки, Лубенського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_5 , Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1414 від 25.06.2014;

Відповідач: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області (адреса: вул. 1-го травня, 4, м. Хорол, Лубенського району Полтавської області, ЄРДПОУ 22528612).

Повний текст рішення складений 09.10.2026.

Суддя Т. М. Лідовець