Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №686/32641/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/32641/25

Провадження № 22-ц/820/1814/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар: Дубова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2026 року (суддя Порозова І.Ю.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – ГУ ПФУ в Хмельницькій області) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 отримував пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №560/197/22 позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2021 №ХС-33051. Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2021 №ХС-33051, з урахуванням раніше виплачених сум.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області на підставі вказаного рішення здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , розмір пенсії становить 243016,28 грн.

ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За заявою позивачів, які є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мілашевською А.В. заведена спадкова справа до майна померлого.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як сини та спадкоємці першої черги, прийняли спадщину після померлого ОСОБА_3 , інша спадкоємиця – дружина покійного ОСОБА_4 від спадщини відмовилася, що підтверджується копією заяви від 14.06.2023 року.

14 листопада 2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали договір про поділ спадщини.

Також, згідно листа ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 11.03.2025 року позивачам було відмовлено у виплаті нарахованих, але не виплачених сум, посилаючись на відсутність фінансування та те, що нарахована доплата не входить до складу спадщини.

Із урахування викладеного, позивачі просили суд стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на їхню користь недоотриману пенсію, набуту ними в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках по 121508,14 грн. кожному (разом 243016,28 грн.)

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2026 року позов задоволено, стягнуто з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємців за законом, нараховану та недотриману пенсію за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в рівних частинах по 121508,14 грн. кожному, а також судовий збір у розмірі по 215,08 грн. кожному.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що за життя ОСОБА_3 не було виплачено пенсію в розмірі 243016,28 грн. Отже, ці пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини, а позивачі, як єдині спадкоємці за законом прийняли цю спадщину в рівних частинах в установленому порядку.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 що мають право на одержання сум нарахованих на виконання рішень судів позивачами не надано. Отже висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 в рівних частинах по 121508,14 грн. кожному недоотриманої пенсії, є помилковим та необґрунтованим.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.

В судове засідання представник апелянта ГУ ПФУ в Хмельницькій області не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 07.07.2026 року.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №560/197/22 позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2021 №ХС-33051. Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2021 №ХС-33051, з урахуванням раніше виплачених сум.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.12.2022 року (а.с.8).

Загальна сума доплат складає 243016,28 грн., однак за життя ОСОБА_3 вказані суми виплачені не були.

ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 є синами померлого ОСОБА_3 про що свідчать дані свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 15.01.1975 року та серії НОМЕР_3 (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку в установленому законом порядку прийняли його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мілашевською А.В. заведено спадкову справу №27/2023 до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами цієї спадкової справи, згідно з якою сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом, про що видано свідоцтва про право на спадщину за законом.

Дружина померлого ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви від 14.06.2023 року.

14 листопада 2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали договір про поділ спадщини.

25 лютого 2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Головного управління пенсійного фонду в Хмельницькій області із заявою про виплату недоотриманої пенсії.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області листом від 11.03.2025 № 3467-2880/Б-04/8-82200/25 повідомило заявників, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року, яке набрало законної сили 28.03.2022 року у справі №560/197/22 ОСОБА_3 нараховано доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 на загальну суму 243016,28 грн.

Станом на дату смерті ОСОБА_3 з урахуванням виділених коштів ГУ ПФУ в Хмельницької області проведено виплати заборгованості з пенсійних виплат згідно з рішеннями суду, які набрали законної сили по 07.07.2020 року. Кошти в сумі 243016,28 грн. не виплачені. Вказали, що нарахована доплата не входить до складу спадщини, тому відсутні підстави для виплати коштів, нарахованих ОСОБА_3 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.

Таким чином, за життя ОСОБА_3 не отримав пенсію на підставі рішення суду в загальному розмірі 243016,28 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

В силу частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із положень статті 1227 ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Як передбачено статтею 52 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 5 листопада 1991року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно зі статтею 61 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби» (далі Закон №2262-ХІІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.

Діти спадкодавця відносяться до спадкоємців першої черги за законом.

Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім`ї (або їх неможливо встановити).

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя ОСОБА_3 було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року у справі №560/197/22, а позивачі як спадкоємці за законом в установленому порядку прийняли спадщину після його смерті, тому вони набули право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії.

Стягнення спадкоємцем у судовому порядку нарахованої на підставі вказаного рішення, але не виплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Таким чином, суд першої інстанції, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених відповідними доказами, дійшов правильного й обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Посилання ГУ ПФУ в Хмельницькій області на те, що позивачами не надано до суду доказів того, що вони є єдиними спадкоємцями померлого ОСОБА_3 , що мають право на одержання спірних коштів, спростовуються наявними у справі доказами.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі з положеннями Закону №1058-IV та Закону №2262-ХІІ. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк