Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №317/1534/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №317/1534/26

Суддя: Холод Р. С.

Дата документу 09.10.2026 Справа № 317/1534/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/1534/26 Головуючий у 1-й інстанції – Каряка Д. О. Провадження № 33/807/1120/26 Доповідач у 2-й інстанції – Холод Р. С.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Холод Р.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Рикуна А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Рикуна А. В. на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 серпня 2026 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Постановою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 27 лютого 2026 року о 15 год. 01 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 , по трасі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», 475 км., в Запорізькому районі Запорізької області, перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість шкіри обличчя; порушення координації рухів. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Рикун А. В. просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. На думку захисника, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, враховуючи таке.

1. Судом не надано оцінку доводам сторони захисту про те, що зафіксовані у направленні на огляд ознаки наркотичного сп`яніння не відповідають зафіксованим на відеозаписі даним, і такі обставини впливають на процедуру огляду водія на стан сп`яніння. Так, працівниками поліції не дотримані вимоги законодавства щодо підстав, умов та порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння. Працівниками поліції, без повідомлення передбачених законом підстав для цього, проведено поверхневу перевірку транспортного засобу, яка мала ознаки безпідставного обшуку.

Зафіксовані відеозаписом обставини, на думку захисника, свідчать про відсутність об`єктивних підозр перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, що в свою чергу, впливає на встановлену ст. 266 КУпАП процедуру огляду на стан сп`яніння, а недотримання вказаної процедури є суттєвим порушенням.

2. Захисник вказує на провокацію з боку поліцейського на відмову від проходження огляду, оскільки після формального оголошення ознак наркотичного сп`яніння, поліцейський зазначив про право водія відмовитись від проходження огляду. ОСОБА_1 одразу погодився на пропозицію, але через певний час змінив свою позицію після подій, які певний час не охоплювались змістом наявного відеозапису. За версією сторони захисту, такі обставини свідчать про ймовірний тиск на ОСОБА_1 .

Роз`яснюючи ОСОБА_1 про наявне в нього право на відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейським в такий спосіб було роз`яснено право водія транспортного засобу на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є неприпустимим. Поліцейський фактично спровокував вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, створивши у останнього хибну уяву про його малозначність.

3. Захисник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незастосування положень ст. 266-1 КУпАП, з огляду на статус ОСОБА_1 військовослужбовця. Вся процедура огляду, яку було застосовано поліцейськими до ОСОБА_1 , є недійсною, а її результати – недопустимими доказами.

Таким чином, на думку апелянта, постанова судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14.08.2026 щодо ОСОБА_1 є необґрунтованою та прийнятою без дотримання норм чинного законодавства, практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Позиція сторін провадження у справі про адміністративне правопорушення

У судовому засіданні захисник Рикун А. В. зазначив про можливість проведення розгляду справи без участі ОСОБА_1 , підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі і просив її задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце проведення судового розгляду в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання до апеляційного суду від нього не надходило.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час, дату та місце проведення судового розгляду в суді в суді апеляційної інстанції, а також відсутність клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього, що не суперечить вимогам ч.6 ст.294 КУпАП.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції вказані норми закону дотримався в повному обсязі.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі – Порядок №1103); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395); Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з приписами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 №602126 від 27.02.2026, суд першої інстанції послався на дані: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.02.2026, в якому зазначені виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді неприродної блідості шкіри обличчя; вираженого тремтіння пальців рук; порушення координації рухів, а також вказано про відмову водія від проходження огляду; відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських.

Дослідивши вказані вище докази, суд встановив, що поліцейськими на блокпосту було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . У зв`язку з виявленням ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, від якого останній відмовився, про що й було відображено у направленні водія на огляд.

Щодо доводів апелянта про порушення поліцейськими встановленого порядку огляду особи на стан сп`яніння

Як зазначив у апеляційній скарзі захисник, зафіксовані у направленні ОСОБА_1 на огляд ознаки наркотичного сп`яніння не відповідають зафіксованим відеозаписом даним, що впливає на процедуру огляду водія на стан сп`яніння та є суттєвим порушенням порядку, передбаченого ст. 266 КУпАП, щодо проведення такого огляду.

За положеннями ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом п.2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.п.2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п.п.9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З огляду на вказані норми, повноваження виявляти й оцінювати ознаки сп`яніння у водія має виключно поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України. Встановлення таких ознак з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством.

При цьому закон не вимагає підтвердження цих ознак свідками, їх фіксації на відео або проведення окремої процедури встановлення. За наявності відповідних підстав поліцейський має законне право вимагати від водія пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту. При цьому, поліцейський одразу озвучив ознаку наркотичного сп`яніння, яка привернула його увагу, а саме: неприродна блідість обличчя. У подальшому, виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді неприродної блідості обличчя, вираженого тремтіння пальців рук та порушення координації рухів, були озвучені працівником поліції під час пропозиції огляду на стан сп`яніння (час відеозапису – 15:15:18).

Крім того, в ході перевірки транспортного засобу поліцейськими були виявлені маленькі ваги та пристрій, призначений для вживання марихуани, належні ОСОБА_1 , що також підтвердив останній, та на запитання працівника поліції відповів, що точно не пам`ятає, коли востаннє вживав наркотичні речовини, зазначивши, що можливо пару днів тому (час відеозапису – 15:07).

Зафіксовані відеозаписом обставини щодо виявлення в транспортному засобі, яким керував ОСОБА_1 , належних йому пристрою та вагів додатково засвідчують обґрунтованість виниклої у поліцейських підозри вживання останнім наркотичних речовин та перебування в стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлено обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння, а тому суддя вважає, що невиконання такого обов`язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.

Відповідаючи на доводи захисника про безпідставність проведення огляду транспортного засобу ОСОБА_1 , апеляційний суд зауважує на такому.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування, розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється стороною захисту, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 поліцейські зупинили на блокпосту

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема: зупинення транспортного засобу.

За положеннями підпункту 1 пункту 20 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування, руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введений воєнний стан, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1455 від 29.12.2021, заходи контролю в`їзду/виїзду на блокпостах включають: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу щодо відповідності документам на вантаж; затримання осіб, транспортних засобів, вантажу, проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження, заборону руху транспортних засобів та осіб.

Відповідно до пункту 4 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу, вантажів, службових приміщень, житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ №1456 від 29.12.2021, перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу, вантажів, службових приміщень, житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями.

Таким чином, поліцейські, на виконання своїх законних повноважень щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, в умовах воєнного стану мають право на застосування превентивних заходів, зокрема таких як зупинення та огляд транспортного засобу. Такі заходи є необхідними в умовах воєнного стану для захисту прав і свобод громадян, дотримання громадського порядку, недопущення правопорушень.

Щодо провокації з боку працівників поліції

Не погоджуючись з висновком суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, захисник вказує на провокацію з боку поліцейського на відмову від проходження огляду, оскільки після формального оголошення ознак наркотичного сп`яніння, поліцейський зазначив про право водія відмовитись від проходження огляду.

Працівник поліції після роз`яснення процедури огляду на стан сп`яніння та питання з боку ОСОБА_1 чи може він відмовитися від проходження такого огляду, дійсно зазначив, що останній може відмовитися, але за таку відмову буде складено протокол про порушення п.2.5. ПДР і краще проїхати та пройти відповідний огляд (час відеозапису – 15:20:04).

Тобто, фактично поліцейський попередив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, відносно останнього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Після цього, ОСОБА_1 одразу погодився на пропозицію, але через певний час змінив свою позицію після подій, які певний час не охоплювались змістом наявного відеозапису. За версією сторони захисту, такі обставини свідчать про ймовірний тиск на ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту про те, що залишення працівником поліції нагрудної відеокамери у приміщенні та його вихід з нього на певний час свідчать про можливий психологічний тиск на ОСОБА_1 , внаслідок якого останній через деякий час відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, суд вважає необґрунтованими.

Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, регулюється Інструкцією

із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом МВС України №1026 від 18.12.2028.

Згідно з розділом ІІ «Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів» Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (пункт 4).

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (пункт 5).

Так, дійсно, з дослідженого відеозапису вбачається, що на короткий проміжок часу (приблизно 4 хвилини) працівник поліції залишав бодікамеру в приміщенні блокпосту для відвідування вбиральні (час відеозапису – 15:36:22-15:40:26).

Водночас сам по собі факт відсутності працівника поліції у безпосередньому полі зору нагрудної відеокамери протягом певного проміжку часу не є доказом здійснення ним або іншими працівниками поліції незаконного впливу на особу.

Припущення сторони захисту про можливий тиск не підтверджене жодним належним та допустимим доказом: з матеріалів справи не встановлено погроз, примусу, фізичного впливу, обіцянок негативних наслідків чи інших дій працівників поліції, спрямованих на схиляння особи до відмови від огляду.

Суд оцінює не лише окремий фрагмент відеозапису, а його зміст у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема даних з протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія, відеозапису з нагрудних камер поліцейськиї та іншими наявними матеріалами.

При цьому, з відеозапису вбачається, що після повернення працівника поліції ОСОБА_1 цікавився, що було швидше - складання протоколу про адміністративне правопорушення чи проходження огляду на стан сп`яніння, на що поліцейський роз`яснює останньому, що в його інтересах пройти огляд у медичному закладі, результат якого може бути негативним (час відеозапису – 15:44:45).

Будь-яких об`єктивних даних про те, що озвучена ОСОБА_1 відмова від проходження огляду була наслідком неправомірного впливу працівників поліції, судом не встановлено.

Сам по собі часовий збіг між виходом працівника поліції з приміщення та подальшою відмовою особи від огляду не доводить причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами. Висновок про здійснення тиску не можу ґрунтуватися виключно на припущенні сторони захисту.

Таким чином, твердження сторони захисту про ймовірний тиск є припущенням та не спростовує інших доказів, якими підтверджується добровільна відмова особи від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Щодо доводу захисника про порушення встановленого ст. 266-1 КУпАП порядку проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовця

Згідно положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Стаття 266-1 КУпАП передбачає огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який проводиться відповідно до Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2024 року №32, та стосується військовослужбовців/військовозобов`язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

На переконання судді апеляційного суду, посилання захисника на не застосування поліцейськими встановленого ст. 266-1 КУпАП порядку під час огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу є помилковим, оскільки повністю спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , був зупинений на блокпосту, має цивільний номерний знак. Дійсно, після його зупинки, ОСОБА_1 повідомив поліцейському про те, що він є військовослужбовцем, пояснивши, що повертається на службу з відпустки, прямує з м. Бершаді до м. Запоріжжя.

Починаючи з моменту зупинки транспортного засобу та до завершення оформлення матеріалів, ОСОБА_1 жодного разу не зазначив про виконання службового завдання на вказаному транспортному засобі.

Тому, за таких обставин у поліцейських були відсутні підстави для застосування вимог ст.266-1 КУпАП для огляду ОСОБА_1 .

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду першої інстанції з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критеріям належності, допустимості та достатності для такого висновку.

Висновки суду, викладені в постанові, належним чином вмотивовані, повністю відповідають фактичним обставинам справи, тому суддя першої інстанції дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів у суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Рикуна Антона Вадимовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 серпня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р. С. Холод

Оригінал: reyestr.court.gov.ua