Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №686/28999/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28999/26

Провадження № 3/686/6421/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 09.09.2026 близько 11 год. 30 хв. перебуваючи ну КЗЗСО «Гімназія №26 Хмельницької міської ради» АДРЕСА_2 , наніс удар рукою по голові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим завдав йому фізичного болю та публічного приниження.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушила ст. 150 Сімейного кодексу України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до положень ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Згідно із ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно із ст.150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення визнала.

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, окрім її зізнавальних пояснень підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме протоколом №1 засідання комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, педагогічними та іншими працівниками від 10.09.2026, про вчинення правопорушення від 09.09.2026, протоколом серії ГП 138403 від 17.09.2026, поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка є класним керівником 6-В класу та в судовому засіданні підтвердила, що 09.09.2026 перед уроком трудового навчання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посперечалися через місце на стільці, ОСОБА_7 відмовився звільнити місце на прохання ОСОБА_8 та той першим його вдарив.

Суд вважає, що виховні заходи щодо дитини з боку батьків мають носити постійний, систематичний характер, з урахуванням особливостей дитини, відомих батькам, що обумовлено положеннями ст. 150 СК України та має забезпечувати таку поведінку дитини, яка під час, зокрема навчального процесу має не порушувати прав інших дітей та батьки мають сприяти взаємоввічливому ставленню дитини до однокласників та учасників навчального процесу, не посягати на честь і гідність інших людей.

Суд зазначає, що в теорії права під обов`язком традиційно розуміють належну поведінку, яка відповідає суб`єктивному праву. Вона може полягати як у здійсненні певних активних дій, так і в утриманні від дій, які порушують права інших осіб, перешкоджають їх здійсненню. У сімейно-правовій доктрині обов`язок батьків щодо виховання дитини визначається як «міра належної поведінки, яка виявляється у особистому впливі на дитину, порівнюючи свої дії з вимогами педагогіки, нормами моралі та моральності».

Повага до прав та свобод інших людей є одним з елементів правової культури особи, яку покликані виховати батьки дитини.

Правова культура є, в свою чергу, результатом правового виховання, яке полягає у передачі, накопиченні та засвоєнні знань, принципів і норм права, а також у формуванні відповідного ставлення до права та практиці його реалізації, вміння використовувати свої права, дотримуватися заборон та виконувати обов`язки.

Таким чином, повага до прав та свобод інших людей означає як знання своїх прав, виконання обов`язків, так і знання прав, свобод і обов`язків інших осіб, а також дотримання загально правової заборони, яка міститься у ст. 67 Конституції України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ч. 2 ст. 13 ЦК України). Саме на засвоєння вказаних принципів і має бути спрямоване правове виховання дитини.

Отже, ОСОБА_1 у вказаному випадку відповідно до вимог ст.150 СК України вжила недостатніх заходів щодо виховання сина, тобто цілеспрямованого впливу на свідомість та поведінку її дитини ОСОБА_2 з метою формування у нього установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій щодо поваги до інших осіб та суспільства в цілому, що спричинило вказані наслідки.

З урахуванням вищенаведеного та відомостей про особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, беручи до уваги, що ситуація обговорена в тому числі на засіданні комісії з розгляду випадків насильства , ОСОБА_1 провела бесіду з сином щодо важливості взаємоповаги, стриманості та конструктивного спілкування суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП, звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

Керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності звільнити, обмежитись усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Олександр ДЗЮБАК