Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №459/2411/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2411/26

Провадження № 2/459/1019/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Отчак Н. Я.,

за участю секретаря судового засідання Савіцької Б. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

12.06.2026 представник позивач ТОВ «Новий колектор» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018 у розмірі 12 460 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 19.11.2018 укладено Кредитний договір №19.11.2018-100003761 шляхом підписання заявки, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язувався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах строковості, платності і поворотності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 14 днів. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі надавши відповідачеві кредитні кошти. Кредитний договір укладений шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».В подальшому, 13.09.2023 між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий колектор» було укладено Договір факторингу №130923-9 (далі - Договір факторингу), на підставі якого ТОВ «Новий колектор» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним договором №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 12 460,00 грн, яка складається з: 7 000 грн заборгованості за тілом кредиту; 1 960 грн заборгованості за відсотками; 3500 грн штрафу. Термін повернення кредиту настав, але вказана заборгованість за кредитним договором відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляддо розгляду по суті, який відкладався у зв`язку з неявкою відповідача.

07.10.2026 сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, вказавши, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останнього до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.

На підставі норм ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що19.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (надалі – Позичальник) було укладено кредитний договір №19.11.2018-100003761 (надалі – Кредитний договір) шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписання Заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора.

Із пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) ТОВ «Споживчий центр» від 19.11.2018, яка є складовою кредитного договору №19.11.2018-100003761, вбачається, що кредитний договір складається з електронних документів, які містять його істотні умови, а саме: пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, сформованої на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної за допомогою одноразового ідентифікатора.

Пунктом 1.1. пропозиції встановлено, що за цим Договором кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Того ж дня, 19.11.2018 за допомогою одноразового ідентифікатора «9229» ОСОБА_1 підписав Заявку до кредитного договору №19.11.2018-100003761,яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору. Відповідно до умов Заявкидата надання кредиту 19.11.2018,сума кредиту - 7 000 грн; строк користування кредитом становить 14 календарних днів з дати отримання; проценти становлять 1960 грн, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка); графік платежів: сума кредиту та проценти сплачуються до 02.12.2018 включно.

Із підтвердження укладання кредитного договору №19.11.2018-100003761,складеного 19.11.2018 ТОВ «Споживчий центр» підтвердив відповідачу наступне: відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 19.11.2018, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджується укладення електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та позичальником. Сума кредиту становить 7000 грн, строк користування кредитом - 14 календарних днів з дати отримання, проценти – 1960 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №114810928 від 19.11.2018 ТОВ «Споживчий центр» перерахував гроші кошти у сумі 7000 грн за договором №19.11.2018-100003761.

Із договору факторингу №130923-9 від 13.09.2023, укладеного між ТОВ «Новий колектор» та ТОВ «Споживчий центр», вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» як клієнт відступає фактору право вимоги до боржників за кредитними договорами, а ТОВ «Новий колектор» як фактор набуває право вимагати від боржників належного виконання зобов`язань за відповідними кредитними договорами.

Із пункту 2.3 Договору факторингу № 130923-9 від 13.09.2023 вбачається, що клієнт відступає право вимоги до боржника за кредитним договором факторові, внаслідок чого клієнт передає, а фактор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за кредитним договором.

Із пункту 2.4 Договору факторингу № 130923-9 від 13.09.2023 вбачається, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі переліку.

Згідно актом приймання-передачі переліку №1 до Договору факторингу № 130923-9 від 13.09.2023, клієнт передав в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді, шляхом направлення даного файлу захищеними каналами зв`язку, а фактор прийняв перелік №1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору. Фактор цим підтверджує, що перелік №1, який передається за цим актом, складено в повному обсязі з дотриманням вимог договору та він містить всю інформацію, що вимагається цим договором.

Відповідно до платіжної інструкції №446 від 15.09.2023 ТОВ «Новий колектор» сплатив ТОВ «Споживчий центр» гроші кошти у сумі 2 965 100 грн за відступлення прав вимоги, згідно Договору факторингу № 130923-9 від 13.09.2023.

Із переліку № 1 від 13.09.2023, який є додатком № 2 до Договору факторингу № 130923-9 від 13.09.2023, вбачається, що під порядковим номером 28398 зазначено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата кредитного договору - 19.11.2018, номер кредитного договору - 19.11.2018-100003761, сума заборгованості разом - 12460 грн, у тому основний борг 7000 грн, відсотки -1960 грн, штраф- 3500 грн.

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за Кредитним договором, складеною позивачем, заборгованість позичальника ОСОБА_1 за період з 19.11.2018 по 04.03.2026 складає 12460 грн, з яких: основний борг 7000 грн, відсотки -1960 грн, штраф- 3500 грн.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за даним Кредитним договором у нього станом на 11.06.2026 утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та правочини.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 627-629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частини 4, 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 укладено з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018 шляхом використання одноразового ідентифікатора «9229», що був надісланий на номер його мобільного телефону.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 629, 525, 612, 611 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання.

Щодо переходу права вимоги до ТОВ «Новий колектор».

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

13.09.2023 між ТОВ «Новий колектор» та ТОВ «Споживчий центр» був укладений договору факторингу №130923-9.

Підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі переліку № 1 від 13.09.2023, підтверджує факт переходу від ТОВ «Споживчий центр» до ТОВ «Новий колектор» прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

З огляду на наведене, а також, враховуючи, що договір факторингу не є нікчемним за законом та не визнаний судом недійсним, суд вважає, що ТОВ «Новий колектор» на підставі чинного договору набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 3500 грн суд зазначає таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф є видом неустойки, тобто способом забезпечення виконання зобов`язання та формою цивільно-правової відповідальності боржника за порушення зобов`язання.

На відміну від процентів за користування кредитом, які є платою за користування кредитними коштами та прямо погоджені сторонами в заявці до кредитного договору №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018, штраф у розмірі 3500 грн є санкцією за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання.

Із довідки ТОВ «Новий колектор» про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018 від 04.03.2026, вбачається, що позивачем заявлено до стягнення прострочену заборгованість за штрафом у розмірі 3 500 грн.

Із переліку № 1 від 13.09.2023, який є додатком № 2 до договору факторингу № 130923-9 від 13.09.2023, вбачається, що в боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018 вказано суму штрафу у розмірі 3 500 грн.

Разом з тим, зазначені документи містять лише підсумкову суму штрафу, однак не містять детального розрахунку цієї суми із зазначенням конкретної умови договору, на підставі якої штраф нараховано, дати його нарахування, періоду прострочення, порядку обчислення та арифметичного розрахунку.

Крім того, у довідці ТОВ «Новий колектор» про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018 від 04.03.2026, одночасно зазначено про наявність простроченої заборгованості за штрафом у розмірі 3 500 грн та про те, що неустойка не нарахована. Оскільки штраф відповідно до статті 549 ЦК України є видом неустойки, такі відомості є внутрішньо неузгодженими та не дають суду можливості беззаперечно встановити підстави й порядок нарахування заявленої суми штрафу.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Оскільки позивачем ТОВ «Новий колектор» не доведено, коли саме та за який період було нараховано штраф у розмірі 3 500 грн, а також не надано належного розрахунку, який би давав можливість суду відокремити суму штрафу, нараховану до періоду дії воєнного стану, від суми штрафу, нарахованої у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у цій частині.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 141 ЦПК України.

Позивачем ТОВ «Новий колектор» при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №3720478607 від 11.06.2026.

Також позивачем ТОВ «Новий колектор» заявлено до стягнення витрати, понесені у зв`язку з відправленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 195 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 12460 грн, задоволено позовні вимоги у розмірі 8960 грн.

Загальний розмір заявлених судових витрат становить 2 857 грн 40 коп, з яких: 2 662 грн 40 коп. - судовий збір; 195 грн - витрати, понесені у зв`язку з відправленням копії позовної заяви з додатками відповідачу.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Новий колектор» підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 055 грн.

Керуючись ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором №19.11.2018-100003761 від 19.11.2018 у розмірі 8960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, з яких: 7 000 (сім тисяч) гривень - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1960 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят) гривень - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) гривень.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, М. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Н. Я. Отчак