Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №760/29803/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 760/29803/25

пр.№ 2/464/805/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої - судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Констанинова С.С. .

представника відповідача Семенюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути з відповідача кошти пов`язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 78 982,30 грн., витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 3000 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 08.02.2025, приблизно о 10.15 годин, в м. Києві, на вул. Жилянська, 59, керуючи автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч, почав змінювати напрямок руху, виконуючи перестроювання з другої в першу смугу руху та не надав переваги в русі, автомобілю «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в першій смузі руху прямо, внаслідок чого здійснив зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху. Оскільки відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому з настанням події, передбаченої п. п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем здійснено регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 78 982 грн. 30 коп., а також понесено витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 3 000 грн. У відповідності до ст.1191 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача, як з особи винної у заподіянні шкоди, в порядку регресу зазначену суму страхового відшкодування та понесені витрати.

Відповідач подав відзив на позов, у якому заперечив проти стягнення із нього виплаченого страхового відшкодування, оскільки добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_2 заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, про що свідчить укладений між ними 11.06.2025 договір. Про здійснену на час укладення договору регламентну виплату страховою компанією потерпілому, відповідачу повідомлено не було. Крім того, на час здійснення позивачем виплати постанова, якою встановлено його вину у ДТП не набрала законної сили, оскільки оскаржувалась ним у апеляційному порядку. Таким чином, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування за відсутності даних про його вину у заподіянні шкоди .

Ухвалою від 04.03.2026 ОСОБА_2 залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов`язки щодо однієї із сторін.

21.03.2026 третьою особою ОСОБА_2 надано письмові пояснення на позов та додаткові пояснення, у яких зазначено, що фактична вартість відновлювального ремонту його пошкодженого з вини відповідача транспортного засобу склала орієнтовно 160 000 грн., про що було відомо відповідачу та підтверджується перепискою між ними. Регламентна виплата МТСБ покрила лише частину цих фактичних витрат на ремонт. 30.05.2025 за ініціативою ОСОБА_1 відбулась їх зустріч, під час якої він повідомив про те, що МТСБ здійснило виплату, однак, така не покрила всіх витрат на ремонт. Таким чином, станом на домовленість про сплату 1500 доларів була досягнута з відповідачем з розумінням того, що це сума не покритих МТСБ витрат. ОСОБА_1 був повністю обізнаний про факт виплати МТСБУ, що підтверджується скріншотами переписок долучених до пояснення, тому платіж від відповідача не є подвійним відшкодуванням однієї і тієї ж шкоди, оскільки останній охоплює лише непокриту частину збитків. При цьому, ані регламентна виплата, ані кошти сплачені ОСОБА_1 не покрили у повному обсязі витрат понесених на ремонт автомобіля, таким чином він пішов на поступки відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, в останнє судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов заперечили, надали пояснення аналогічні змісту відзиву на позов, просять відмовити у його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, незважаючи на визнання його явки обов`язковою, однак, зважаючи на наявність його письмових пояснень, суд вважав можливим розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2025, приблизно о 10.15 годин, в м.Києві, на вул. Жилянська, 59, мала місце дорожньо-транспортна пригода між автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Зазначена подія сталась з вини відповідача, який керуючи автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч, почав змінювати напрямок руху, виконуючи перестроювання з другої в першу смугу руху, не надав переваги в русі, автомобілю «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в першій смузі руху прямо, внаслідок чого здійснив із ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Зазначені обставини підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2025 у справі № 752/3946/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП .

У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, вина ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, пошкодженні транспортного засобу марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 та завданні матеріальної шкоди встановлена і не підлягає доказуванню.

Судом встановлено та не заперечується учасниками процесу, що на час дорожньо-транспортної пригоди у відповідача був відсутнім чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Також встановлено, що 10.02.2025 третя особа ОСОБА_2 як власник пошкодженого транспортного засобу «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , який на момент дорожньо-транспортної пригоди мав чинний поліс страхування цивільно-правової відповідальності, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

Як вбачається із звіту №114982 від 16.03.2025 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 становить 105 968 грн. 44 коп.

З наказу Моторного транспортного страхового бюро України «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» вбачається, що позивачем на підставі ст.43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 78 982 грн. 30 коп. за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Із копії платіжної інструкції №15288 від 16.05.2025 вбачається, що позивачем виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 78 982 грн. 30 коп. Крім того, копією платіжної інструкції №14455 від 09.05.2025 підтверджується понесення позивачем витрат на послуги оцінки (аварійного комісара) в розмірі 3000 грн.

Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, зокрема завданої джерелом підвищеної небезпеки, врегульовані статтями 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зокрема, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

За наведеним у статті 1 Закону України "Про страхування" визначенням, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Зазначеним Законом у статті 7 встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон «Про обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Учасниками ринку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, потерпілі особи (їхні законні представники, спадкоємці, правонаступники), інші особи, які відповідно до цього Закону мають право на отримання страхової виплати, страховики, надавачі супровідних послуг на ринку страхування, МТСБУ (ст. 3 вказаного Закону).

МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. До основних завдань та функцій МТСБУ віднесено, зокрема, здійснення регламентних виплат та компенсацій із централізованих страхових резервних фондів на умовах, визначених цим Законом (ст.41 Закону). Регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому (ст.43 Закону).

Порядок здійснення страхового відшкодування на території України, у тому числі МТСБУ у передбачених Законом випадках, врегульовано розділом ІІІ вказаного Закону.

Так, відповідно до положень цього Закону потерпілим страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із, зокрема, відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини. Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Відповідно до ст.38 зазначеного Закону рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку.

Крім того ч.2 ст.26 цього ж Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було прийнято рішення у формі наказу про виплату потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 78 982 грн. 30 коп. за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Третя особа ОСОБА_2 вказаного розміру не оспорював, таким чином, погодившись із таким розміром та здійсненою виплатою.

Крім того, судом встановлено, що 11.06.2025 між відповідачем та третьою особою ОСОБА_2 укладено договір про добровільне відшкодування відповідачем матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 у дорожньо-транспортній пригоді 08.02.2025 в м.Києві по вул. Жилянська, 59, за яким ним отримано обумовлене відшкодування. За умовами договору сторони погодили розмір відшкодування такої шкоди в сумі 1500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на той час становило 62 334 грн. 90 коп. Таким чином, третя особа ОСОБА_2 отримав відшкодування шкоди, як внаслідок регламентної виплати позивача, так і безпосередньо від особи винної у заподіянні шкоди, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, внаслідок чого позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому.

При цьому, із укладеного договору не вбачається, що сторонами обумовлювалась виплата лише частини шкоди, яка не була покрита за рахунок регламентної виплати. Не вбачається також і факту повідомлення третьою особою відповідачу про вже здійснену регламентну виплату, оскільки листування, на яке він покликається не можливо ідентифікувати, як таке, що відбулось між сторонами, окрім того, у такому листуванні відсутня згадка про здійснену виплату, а наявне лише твердження, що така не зможе покрити всіх витрат, однак яка буде сума ще не відомо. Достатніх та належних доказів, які б свідчили про більший розмір заподіяної шкоди суду не надано. Окрім того, і зазначений третьою особою розмір не перевищував лімітів регламентної виплати, натомість, третя особа ОСОБА_2 не оспорював рішення МТСБ щодо розміру регламентної виплати

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним добровільне відшкодування відповідачем шкоди заподіяної ним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 62 334 грн. 90 коп., який відповідно до ч.2 ст.26 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має бути врахований при здійсненні регламентної виплати.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що позивачем здійснено регламентну виплату у відповідності до п.1 ч.1 ст.43 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», останній набув права регресу до відповідача, однак, за вирахуванням здійсненого відповідачем добровільного відшкодування шкоди в розмірі 62 334 грн. 90 коп., оскільки у протилежному випадку матиме місце подвійне відшкодування завданої шкоди. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 16 732 грн. 30 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу (78 982 грн. 30 коп. (сума регламентної виплати) - 62 334 грн. 90 коп. (добровільне відшкодування відповідачем), а також 3 000 грн. понесених витрат на послуги з визначення вартості шкоди (послуги аварійного комісара).

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про відсутність підстав для виплати, у зв`язку із відсутністю відносно відповідача постанови про адміністративне правопорушення, яка б набрала законної сили, у зв`язку із оскарженням такої на той час у апеляційному порядку. Так, відповідності п.12. ч.2 ст.32 Закону страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди. Відомості про наявність зазначених обставин в матеріалах справи відсутні. Окрім того, суд враховує, що в подальшому така постанова набрала законної сили.

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 728, 80 грн., що є пропорційним розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: м. Киїів, Русанівськийбульвар, буд. 8, ЄДРПОУ: 21647131) 16 732 грн 30 коп виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 3 000 грн понесених витрат на послуги аварійного комісара та 728 грн 80 коп сплаченого судового збору.

В решті вимог позоу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026.

Головуюча: