Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №463/2173/20 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/2173/20

Провадження № 2-др/463/56/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

при секретарі судового засідання Патуляк Х.В.,

представника позивача Гудза Б.Д.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Цап О.Р., Бардина М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львові заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовною заявою Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 третя особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради як орган опіки і піклування, про виселення з незаконно займаного приміщення, -

в с т а н о в и в :

21.09.2026 до Личаківського районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_3 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У заяві зазначає, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом цивільної справи № 463/2173/20, становить 37 800 грн 00 коп. На підтвердження понесених витрат до заяви долучено договір про надання правничої допомоги № 27/24 від 08.05.2024 на 3 арк., рахунки-фактури про виконання робіт/надання послуг від 25.09.2024 до 17.09.2026 на 15 арк. та платіжні інструкції про перерахування коштів від 25.09.2024 до 17.09.2026 на 15 арк. Просить стягнути на користь ОСОБА_4 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 800 грн.

22.09.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У заяві ОСОБА_1 зазначає, що нею укладено договір з адвокатом Мацієвською А.І., яка є адвокатом АО «ГПОА Личаківського району м. Львів «Палата адвокатів», про надання правничої допомоги. Зазначає, що розмір понесених нею витрат на професійну правничу допомогу становить 18 700 грн, що підтверджується актом виконаних робіт та оригіналами квитанцій про сплату адвокатських послуг. Просить стягнути з позивача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 700 грн.

25.09.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про стягнення судових витрат. У заяві зазначає, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Статум», становлять 20 000 грн 00 коп., що підтверджується договором про надання правничої (правової) допомоги № 57/26 від 17.06.2026, актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 24.09.2026 та рахунком на оплату послуг № 1 від 24.09.2026. Крім того, зазначає про понесення витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 7 169 грн 40 коп., на підтвердження чого подано копію виписки з рахунка за 08.08.2023. Просить стягнути з Львівського національного університету імені Івана Франка на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп. та витрати на проведення експертизи в розмірі 7 169 грн 40 коп.

01.10.2026 представником позивача Гудзом Б.Д. подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що рішенням суду від 28.09.2026 у задоволенні позову Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Виконавчий комітет Львівської міської ради як орган опіки і піклування, про виселення відмовлено. Вказує, що ОСОБА_1 24.09.2026 подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертизи, а представником ОСОБА_1 – адвокатом Цап О.Р. 30.09.2026 подано заяву про ухвалення додаткового рішення. Зазначає, що відповідач просить стягнути з Університету на її користь 18 700 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Мацієвською А.І., 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Статум», та 7 169 грн 40 коп. витрат на проведення експертизи. Позивач вважає заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірах 18 700 грн та 20 000 грн завищеними, необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатами послуг і витраченим часом. Також зазначає, що відповідачами не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат разом із першими заявами по суті справи. Посилаючись на зазначені обставини, просить відмовити у відшкодуванні ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 700 грн та 20 000 грн.

05.10.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 – Цап О.Р. надійшли заперечення на клопотання позивача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги від 01.10.2026. Представник вважає клопотання позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивач не навів конкретних аргументів щодо неспівмірності заявлених витрат, не зазначив, які саме послуги адвокатів є надмірними, який обсяг робіт не підлягає компенсації та який розмір витрат вважає співмірним. Вказує, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Мацієвською А.І., у розмірі 18 700 грн підтверджуються квитанціями, розрахунком судових витрат та актом виконаних робіт від 21.09.2026. Витрати на правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Статум», у розмірі 20 000 грн підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 57/26 від 17.06.2026, актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 24.09.2026, рахунком на оплату послуг № 1 від 24.09.2026 та квитанцією від 02.10.2026 про оплату послуг. Зазначає, що договором з Адвокатським об`єднанням «Статум» погоджено фіксований розмір гонорару – 20 000 грн, а тому відсутність погодинного розрахунку не свідчить про неспівмірність витрат. Також зазначає, що справа перебувала на розгляді суду з 2020 по 2026 рік, представниками відповідача підготовлено значну кількість процесуальних документів, у справі проведено судову будівельно-технічну експертизу та допитано свідків. На думку представника, заявлені витрати відповідають складності справи, обсягу наданої правничої допомоги, тривалості судового розгляду та значенню справи для ОСОБА_1 , оскільки предметом спору було виселення її з житла, яке є її єдиним місцем постійного проживання. Посилання позивача на статус Львівського національного університету імені Івана Франка, належність майна до державної власності та перебування відповідних будівель на балансі Університету вважає такими, що не стосуються питання розподілу судових витрат. Просить врахувати наведені заперечення та задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

06.10.2026 представником позивача Гудзом Б.Д. подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що представником ОСОБА_4 – ОСОБА_3 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_4 37 800 грн витрат на професійну правничу допомогу. Позивач вважає заявлений розмір витрат завищеним та необґрунтованим, неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим часом. Зазначає, що відповідачами при поданні відзиву та подальших заяв по суті спору не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. Також зазначає, що у більшості судових засідань ОСОБА_3 брав участь у режимі відеоконференції, а спір є немайновим. Вважає, що наведені обставини свідчать про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі. Просить відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37 800 грн, заявлених до стягнення на користь ОСОБА_4 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 проти задоволення заяв про відшкодування судових витрат заперечив, вважаючи заявлені витрати на професійну правничу допомогу неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатами послуг та витраченим часом.

Відповідач ОСОБА_1 та представники відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заяви про відшкодування судових витрат підтримали, просили їх задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши зазначені вище заяви, суд прийшов до наступного висновку.

За правилами ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 28.09.2026 в задоволенні позову Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Виконавчий комітет Львівської міської ради як орган опіки і піклування, про виселення відповідачів із незаконно займаної квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 відмовлено.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд враховує характер та складність спору, тривалість його розгляду, обсяг процесуальних дій, здійснених представниками відповідачів, кількість підготовлених процесуальних документів, участь представників у судових засіданнях, а також значення справи для відповідачів.

Суд також враховує, що позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_1 . При цьому саме по собі підтвердження факту понесення витрат та погодження сторонами договору про надання правничої допомоги відповідного розміру гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї заявленої суми на іншу сторону, оскільки суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат зобов`язаний оцінити їх співмірність з критеріями, визначеними ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Судом встановлено, що представником ОСОБА_4 – ОСОБА_3 заявлено до відшкодування 37 800 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом справи. Представником ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

ОСОБА_1 заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за договорами з адвокатом Мацієвською А.І. 18 700 грн, а також 7 169 грн 40 коп. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 звернула увагу на необхідність розмежування повноважень суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України та повноважень суду під час розподілу судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України.

Так, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, у зв`язку з недотриманням критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, можливе лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечень сторони щодо їх розміру або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу або присудити такі витрати частково.

Отже, саме по собі документальне підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування в заявленому розмірі. Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат має оцінити їх реальність, необхідність та розумність, а також співвідношення розміру таких витрат із предметом спору, його складністю, значенням справи для сторони, обсягом наданих послуг та іншими конкретними обставинами справи.

У даному випадку позивач скористався своїм правом на заперечення проти розміру заявлених відповідачами витрат на професійну правничу допомогу та подав клопотання про їх зменшення, посилаючись, зокрема, на їх завищений розмір, неспівмірність зі складністю справи, обсягом наданих адвокатами послуг та витраченим часом.

Разом з тим суд враховує, що справа перебувала на розгляді суду тривалий час, предметом спору було виселення відповідачів із житлового приміщення, у справі досліджувалася значна кількість доказів, проводилася судова будівельно-технічна експертиза, допитувалися свідки, представниками відповідачів здійснювалася підготовка та подання процесуальних документів, а вирішення спору мало істотне значення для відповідачів.

Водночас з урахуванням характеру спору, обсягу фактично виконаної роботи, кількості та характеру процесуальних дій, участі представників у судових засіданнях, а також співвідношення заявлених сум із предметом спору суд доходить висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є надмірними та підлягають обмеженню до розумного розміру.

Витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Мацієвською А.І., підтверджені актом виконаних робіт та квитанціями про оплату адвокатських послуг на загальну суму 18 700 грн, а витрати на правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Статум», підтверджені договором про надання правничої допомоги № 57/26 від 17.06.2026, актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 24.09.2026, рахунком на оплату послуг № 1 від 24.09.2026 та квитанцією про оплату на загальну суму 20 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл зазначених витрат, суд бере до уваги тривалість розгляду справи, характер і складність спору, обсяг досліджених доказів, проведення судової будівельно-технічної експертизи, допит свідків, кількість підготовлених процесуальних документів та участь представників відповідачів у судових засіданнях. Суд також враховує значення справи для відповідачів, оскільки предметом спору було їх виселення з житлового приміщення.

Водночас суд бере до уваги заперечення позивача щодо розміру заявлених витрат і доходить висновку, що з огляду на критерії розумності, необхідності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу їх відшкодування у повному заявленому розмірі не відповідатиме вимогам статей 137, 141 ЦПК України.

За результатами оцінки наданих доказів та обставин справи суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, та визначити їх у розмірі 20 000 грн на користь ОСОБА_4 за послуги адвоката Бардина М.Б., 10 000 грн на користь ОСОБА_1 за послуги адвоката Мацієвської А.І. та 10 000 грн на користь ОСОБА_1 за послуги Адвокатського об`єднання «Статум».

Щодо витрат ОСОБА_1 на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 7 169 грн 40 коп. суд враховує, що такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом справи, а їх понесення підтверджено наданими доказами. Підстав для зменшення зазначених витрат судом не встановлено, відтак вони підлягають відшкодуванню за рахунок позивача в повному обсязі.

Таким чином, з позивача Львівського національного університету імені Івана Франка підлягають стягненню на користь ОСОБА_4 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, на користь ОСОБА_1 - 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7 169 грн 40 коп. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 463/2173/20 за позовом Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Виконавчий комітет Львівської міської ради як орган опіки і піклування, про виселення з незаконно займаного приміщення, яким:

стягнути з Львівського національного університету імені Івана Франка на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Бардиним М.Б., у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

стягнути з Львівського національного університету імені Івана Франка на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Мацієвською А.І., у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

стягнути з Львівського національного університету імені Івана Франка на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Статум», у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

стягнути з Львівського національного університету імені Івана Франка на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 7 169,40 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень сорок копійок) гривень.

В іншій частині заяв про відшкодування судових витрат – відмовити.

Рішення суду складено та підписано суддею 12.10.2026.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівський національний університет імені Івана Франка, місцезнаходження: м. Львів, вул. Університетська, 1, код ЄДРПОУ 02070987.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 79008, Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 26256622.

Суддя Г.Б. Жовнір