Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №441/1386/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1386/26 2/441/1105/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07.10.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Андрущенко М.В. в інтересах ТОВ «ІННОВА-НОВА», 12.06.2026 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 45 612 грн. 00 коп. боргу за електронним договором № 7466360325 надання грошових коштів у кредит (далі – договір) від 17.03.2025. Позов обґрунтовує тим, що 17.03.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», яке в подальшому перейменовано на «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 укладено договір № 7466360325, згідно умов якого Товариство строком на 360 днів, надало відповідачці 7 000 грн. кредиту, шляхом перерахунку коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , а остання зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за таким належним чином не виконувала, через що у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на дату підготовки позову склала 45 612 грн. 00 коп., з яких 7 000 грн. тіло кредиту, 23 562 грн. проценти, 1 050 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту та 14 000 грн. неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строк. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15.06.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 11).

Представник ТОВ «ІННОВА-НОВА» Андрущенко М.В. у заяві від 12.06.2026 просив про задоволення позову та розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 7).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, її представник Мартин В.І. у додаткових поясненнях від 02.10.2026 позов визнала частково, не заперечила щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 23 562 грн., врешті позовних вимог просила відмовити за безпідставністю, розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із змісту заяви від 12.06.2026, із долучених до неї матеріалів, зокрема копії договору надання грошових коштів у кредит № 7466360325 від 17.03.2025 з додатком №1 до нього, анкети клієнта, Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», паспорта споживчого кредиту, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що 17.03.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», яке в подальшому перейменовано на «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір надання грошових коштів у кредит № 7466360325, який підписано останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «4916». За умовами договору, позивач строком на 360 днів, надав відповідачці 7 000 грн. кредиту, шляхом перерахунку коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , а остання зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено тип процентної ставки - фіксований.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов :

2.6.1. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою.

0, 87 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Із квитанції до платіжної інструкції №20164-1354199315956 від 17.03.2025, інших матеріалів справи убачається, що ТОВ «ФК "Контрактовий дім» на підставі договору № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023, укладеного з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», 17.03.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 7 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , на виконання умов договору № 7466360325 від 17.03.2025.

Відповідачка ОСОБА_1 , не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання за означеним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яку просить стягнути позивач та яка станом на 11.03.2026 склала 45 612 грн. 00 коп., з яких 7 000 грн. тіло кредиту, 23 562 грн. проценти, нараховані за період з 17.03.2025 по 11.03.2026, тобто в межах строку кредитування, 1 050 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту та 14 000 грн. неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 17.03.2025 між сторонами договору допустила заборгованість перед Товариством, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідачки на користь позивача 30 562 грн. 00 коп. заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит № 7466360325 від 17.03.2025, з яких 7 000 грн. тіло кредиту та 23 562 грн. проценти.

Підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача 14 000 грн. неустойки за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строк, суд не убачає, з огляду на наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Розділом 7 договору № 7466360325 від 17.03.2025 передбачено відповідальність сторін за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України і зокрема сплата позичальником неустойки (штраф, пеня).

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, ураховуючи перехідні положення ЦК України, вимога Товариства в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 14 000 грн. неустойки за кожен день прострочення повернення позики, задоволенню не підлягає.

Також суд не убачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 комісії за надання кредиту в розмірі 1 050 грн. 00 коп., з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011, держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Пунктом 2.7. договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту, яка нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту.

Однак, встановивши в кредитному договорі сплату разової комісії, що нараховується в день видачі кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідачка має сплатити згідно з договором проценти.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.

Умова, зазначена у договорі, порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією у розмірі 1 050 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 1 783 грн. 92 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ: 44127243, 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) 30 562 грн. 00 коп. заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит № 7466360325 від 17.03.2025, з яких 7 000 грн. тіло кредиту та 23 562 грн. 00 коп. проценти, а також 1 783 грн. 92 коп. судового збору, а всього 32 345 грн. 92 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер