Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №441/1693/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1693/26 2/441/1254/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.10.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Тетерук І.Р. в інтересах ТОВ «Укр Кредит Фінанс», 20.07.2026 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 89 911 грн. 00 коп. боргу за договором про відкриття кредитної лінії № 1598-3023 від 08.09.2025. Позов обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачкою 08.09.2025 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1598-3023, згідно умов якого позивач відкрив для відповідачки кредитну лінію шляхом надання останній 23 800 грн. 00 коп. кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором. Окрім цього, 27.09.2025 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1598-3023 від 08.09.2025, згідно умов якої, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 200 грн. 00 коп. У порушення умов договору відповідачка свої зобов`язання за таким належним чином не виконувала, через що у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 10.04.2026 склала 89 911 грн. 00 коп. з яких: 25 000 грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом, 48 661 грн. 00 коп. – заборгованість за процентами, 3 750 грн. заборгованість по комісії та 12 500 грн. 00 коп. заборгованість за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України. Просила стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 23.07.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 15).

Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєв Є. у заяві № 1598-3023 від 29.05.2026 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у відзиві від 07.08.2026 позов в частині стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25 000 грн. визнала, окрім цього, на підставі ст. 551 ЦК України, принципів справедливості й пропорційності, з урахуванням її скрутного матеріального становища, просила суттєво зменшити розмір нарахованих процентів, в решті позовних вимог - відмовити за безпідставністю, розгляд справи проводити за її відсутності (а.с. 17).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту заяви від 20.07.2026, із долучених до неї матеріалів, зокрема копії договору про відкриття кредитної лінії № 1598-3023, правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «»MiniKasa, паспорта споживчого кредиту, розрахунку заборгованості, правил акції, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що 08.09.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1598-3023, за умовами якого позивач відкрив для відповідачки кредитну лінію шляхом надання останній 23 800 грн. 00 коп. кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`ялався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором.

Пунктом 4.6. договору передбачено спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Із довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредиту Вих. 279677167091608715042026 від 15.04.2026 та довідки ТОВ «Укр Кредит фінанс» про перерахування коштів убачається, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на підставі договору № 02.06.2020, укладеного 10.06.2020 з ТОВ «Укр кредит фінанс», 08.09.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 23 800 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , вказану ОСОБА_1 у договорі № 1598-3023 від 08.09.2025.

Згідно п. 4.14. договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 07.09.2026.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою :

-1.00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору;

-0, 74 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення своєї суми кредиту.

Окрім цього, 27.09.2025 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1598-3023 від 08.09.2025, згідно умов якої, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1200 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.3. додаткової угоди, після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 25000.00 грн., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі – Сума Кредиту).

Позичальник зобов`язується повернути Суму Кредиту у строк, що становить 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит. Крім того, Позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед Кредитодавцем сплатити Несплачені проценти та Несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі (п. 2.4 договору).

Із довідки ТОВ «Укр Кредит фінанс» про перерахування коштів убачається, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 27.09.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 1 200 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 , не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання за означеним кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яку просить стягнути позивач та яка станом на 10.04.2026 склала 89 911 грн. 00 коп. з яких: 25 000 грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом, 48 661 грн. 00 коп. – заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, 3 750 грн. заборгованість по комісії та 12 500 грн. 00 коп. заборгованість за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене, а саме те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 08.09.2025 між сторонами кредитного договору допустила заборгованість перед позивачем, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідачки на користь позивача 73 661 грн. 00 коп. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1598-3023 від 08.09.2025, з яких 25 000 грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом та 48 661 грн. 00 коп. – заборгованість за процентами.

Підстав для зменшення розміру нарахованих процентів з мотивів, наведених відповідачкою у відзиві від 07.08.2026, суд не вбачає, оскільки частина третя статті 551 ЦК України передбачає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Разом із тим, проценти за користування кредитними коштами за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою чи іншим видом штрафних санкцій. Відтак положення частини третьої статті 551 ЦК України не поширюються на договірні проценти за користування кредитом, відтак покликання відповідачки на означену норму закону не є підставою для зменшення їх розміру.

Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача 12 500 грн. 00 коп. заборгованості за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України за договором про відкриття кредитної лінії № 1598-3023 від 08.09.2025, суд зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, ураховуючи перехідні положення ЦК України, вимога Товариства в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за річними процентами згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 12 500 грн. 00 коп., задоволенню не підлягає.

Покликання представника позивача у позові від 20.07.2026 про застосування в цій частині п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, суд оцінює, як безпідставні, з огляду на положення частини 2 статті 4 ЦК України, яка закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі№ 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Окрім цього, суд не убачає підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в розмірі 3750 грн., з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011, держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Пунктом 4.11 договору про відкриття кредитної лінії № 1598-3023 від 08.09.2025 передбачена комісія за видачу кредиту в розмірі 15.00 % від суми виданого Кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Однак, встановивши в кредитному договорі сплату разової комісії, що нараховується в день видачі кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідачка має сплатити згідно з договором проценти.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.

Умова, зазначена у договорі, порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за видачу кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією у розмірі 3 750 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 2 181 грн. 21 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 526, 536, 549, 610, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407 в м. Київ, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_3 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) 73 661 грн. 00 коп. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1598-3023 від 08.09.2025, з яких 25 000 грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом та 48 661 грн. 00 коп. – заборгованість за процентами, також 2 181 грн. 21 коп. судового збору, а всього 75 842 грн. 21 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер