Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №725/7412/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Чернівці

Справа №725/7412/26

Провадження №22-ц/822/1957/26

Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача - Литвинюк І. М.,

суддів: Одинака О. О., Перепелюк І. Б.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чайка Сергій Вадимович, на ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 липня 2026 року, головуючий у І-й інстанції – Скуляк А. І.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна.

У порядку поділу майна, яке перебуває у їхній спільній сумісній власності в натурі:

виділити у власність ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 38,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2939688273060.

право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 38,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2939688273060 припинити.

виділити у власність ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38 кв. м., житловою площею 11,90 кв. м., з належними до нього надвірними спорудами: сарай, літ. Б, сарай літ. В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2939856973060 та земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:13:004:0128, площею 0,095 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2939865173101.

право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на житловий будинок садибного типу з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38 кв. м., житловою площею 11,90 кв. м., з належними до нього надвірними спорудами: сарай, літ. Б, сарай літ. В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2939856973060 та земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:13:004:0128, площею 0,095 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2939865173101 припинити.

Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 липня 2026 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що основна частина нерухомого майна знаходиться за адресою: земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:13:004:0128, площею 0,095 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2939865173101, що згідно адміністративно-територіального поділу м. Чернівці знаходяться на території Шевченківського району м. Чернівці.

На вказану ухвалу суду представник позивача ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до Чернівецького районного суду м. Чернівці для продовження розгляду.

Посилається на те, що предметом позовних вимог є поділ майна подружжя, а саме двох об`єктів нерухомості.

Вартість квартири згідно з висновком судового експерта складає 1 500 358,00 грн, тоді як вартість будинку із земельною ділянкою згідно з тим же висновком судового експерта складає 1 383 200,00 грн.

При зверненні до суду нею враховано правила виключної підсудності передбачені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи, що в даному випадку найвищою є вартість квартири, яка знаходиться на території підсудній Чернівецькому районному суду м. Чернівців, позивачка звернулась саме до даного суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки у даній справі оскаржується ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду, справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на суд повинно бути забезпечено судовими процедурами, які мають бути справедливими.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Підсудність це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Для визначення підсудності спору суду необхідно з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Територіальна підсудність (юрисдикція) це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Підстави та порядок передачі справи з одного суду до іншого визначено статтею 31 ЦПК України.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з частиною першою статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Системний аналіз частини першої статті 30 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 181 ЦК України дає підстави для висновку, що у разі пред`явлення пов`язаних між собою вимог щодо кількох об`єктів нерухомого майна територіальна підсудність визначається за місцезнаходженням того об`єкта нерухомості, вартість якого є найвищою як цілісного об`єкта цивільних прав, а не за розміром частки у праві власності на нього чи вартістю заявлених щодо нього позовних вимог.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 442/4490/18 та постановах Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 753/23614/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 366/3185/18.

Закон використовує категорію "об`єкт, вартість якого є найвищою", а не категорію "ціна позовних вимог", тому для визначення виключної територіальної підсудності враховується вартість відповідного об`єкта нерухомого майна в цілому.

Такий підхід відповідає меті правил виключної територіальної підсудності, забезпечує стабільність судової юрисдикції та узгоджується з принципом процесуальної економії, оскільки розмір позовних вимог або частка у праві власності можуть змінюватися під час розгляду справи, тоді як місцезнаходження і вартість об`єкта нерухомості як критерії визначення компетентного суду залишаються сталими.

Схожий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15 липня 2026 року у справі № 175/3635/22.

У справі, яка переглядається, встановлено, що предметом спору є поділ майна подружжя, а саме об`єктів нерухомого майна. Згідно з висновком експерта №3/25 від 12 травня 2025 року ринкова вартість квартири по АДРЕСА_3 , становить 1 500 358,00 грн, а ринкова вартість житлового будинку з належними спорудами і земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , — 1 383 200,00 грн.

Отже, вартість квартири в порівнянні з сукупною вартістю зазначеного в позові будинку та земельної ділянки, дорожчим є об`єкт, розташований на АДРЕСА_3 , який знаходиться території Чернівецького району м. Чернівці.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спір повинен розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим загальним судом за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою, однак суд першої інстанції на вищенаведені обставини належної уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чайка Сергій Вадимович, задовольнити.

Ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 липня 2026 року про направлення справи за підсудністю скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І. М. Литвинюк

Судді: О. О. Одинак

І. Б. Перепелюк