Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №391/122/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 391/122/26

провадження № 22-ц/4809/1282/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді – Карпенко О.Л., Письменний О.А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року (суддя Ревякіна О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі – ТОВ «ФК «Ейс») у лютому 2026 року звернулось до Компаніївського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 284,31 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 24.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір № 706763109 на суму 9900 грн, який підписано відповідачем електронним підписом.

Відповідач збільшив суму кредиту, загальна сума якого становить 10 500 грн.

Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс».

В подальшому, на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, право вимоги до боржника перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Онлайн фінанс».

А потім на підставі договору факторингу № 10/07/2025-Е від 10.07.2025 - від ТОВ «Онлайн фінанс» до позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», яке набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у сумі 41284,31 грн, з яких 10499,60 грн - заборгованість по тілу кредиту, 30784,71 грн - заборгованість за відсотками.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 , відмовлено

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт набуття позивачем права грошової вимоги відносно відповідача за договором № 706763109 від 24.04.2021 є недоведеним, оскільки на момент укладення договору факторингу не виникло зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло права вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року, а тому таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, не могло передати таке право надалі на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «ЕЙС».

При цьому місцевий суд зазначив, що додатковими угодами лише продовжувався строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року, при цьому обсяг прав та обов`язків сторін за цим договором додатковими угодами не змінювався. Ці додаткові угоди не є новими договорами факторингу і не свідчать жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача за кредитним договором, який укладено 24.04.2021 року, тому в задоволенні позову відмовив.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції у даній справі, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідно до поданої апеляційної скарги ТОВ «ФК «ЕЙС» просить рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2026 скасувати. Постановити у справі нове рішення, яким позовну заяву ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором № 706763109 від 24.04.2021 року у розмірі 41 284,31 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 19 656,00 грн, а саме: судовий збір у розмірі 6 656,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. покласти на Відповідача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо переходу прав вимог за договорами факторингу до Скаржника.

Вважає суперечливим висновок суду першої інстанції, оскільки суд підтверджує, що право вимоги перейшло на кожному етапі факторингового ланцюга. Скаржник надав усі документи на підтвердження переходу прав вимоги до нього, зокрема, реєстр прав вимоги 144 від 27.07.2021 до договору факторингу 28/1118-01 з якого чітко вбачається що первісний кредитор відступив право вимоги саме до ОСОБА_1 .

Проте, ухвалюючи рішення суд першої інстанції помилково стверджує, що право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про неможливість переходу права вимоги, відмовляючи у задоволенні позовних вимог на підставі факту укладення договору факторингу, адже не врахував, що предметом договору є відступлення прав вимоги, які закріплені у реєстрі, який в свою чергу, належним чином оформлено та підписано сторонами в межах дії договору та подано разом з позовною заявою.

За таких обставин скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи та правовій природі договору факторингу, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру прав вимог.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

08 травня 2026 року (зареєстровано апеляційним судом 11 травня 2026 року) до Кропивницького апеляційного суду в системі «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга позивача на вказане рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2026 року витребувано із Компаніївського районного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи № 391/122/26, у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року у даній справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2026 року, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто до Компаніївського районного суду Кіровоградської області для усунення недоліків у оформленні матеріалів справи.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 червня 2026 року, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повторно направлено до Компаніївського районного суду Кіровоградської області для усунення недоліків у оформленні.

09 липня 2026 року апеляційним судом зареєстровано надходження матеріалів даної справи після усунення судом першої інстанції недоліків у оформленні.

На підставі відповідних наказів голови Кропивницького апеляційного суду у період з 29 червня 2026 року до 31 липня 2026 року (включно), член колегії з розгляду вказаної справи суддя Дуковський О. Л. перебувавав у відпустці.

14 липня 2026 року, на підставі службової записки судді-доповідача Дьомич Л.М. від 14.07.2026 щодо здійснення заміни судді з колегії Дуковського О.Л., у зв`язку з перебуванням у відпустці у цивільній справі провадження № 22-ц/4809/1282/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з метою дотримання строку вирішення процесуальних питань, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Визначений склад суду - головуючий суддя (суддя-доповідач): Дьомич Л.М., склад колегії суддів : Письменний О.А., Карпенко О.Л.

Ухвалою апеляційного суду від 15 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з ухвалою апеляційного суду від 29 липня 2026 року закінчено підготовчі дії; постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дата судового рішення

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, з урахуванням того, що розгляд даної справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення.

Позиція апеляційного суду

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Договір № 706763109 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 9 900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»). За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 604.99 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

09.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Додаткову угоду до договору № 706763109 від 24.04.2021 р, якою збільшили суму Кредиту на суму 600 грн з 09.05.2021 р. на строк дії Договору № 706763109 від 24.04.2021 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції: Термін платежу 24.05.2021, загальна сума кредиту 10500 грн, нарахований процент 1254,60 грн, до сплати (разом) 11 754,60 грн.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 11 754,60 грн та включає в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 1254,60 грн; 2) суму Кредиту у розмірі 10500 грн 00 коп.

У матеріалах справи наявні також заявка на отримання грошових коштів в кредит від 24.04.2021, правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які відповідачем не підписано.

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 24.04.2021 року о 10 год. 13 хв подав заявку на отримання кредиту, отримав договір, який підписав одноразовим ідентифікатором MNV8В67Y. Кошти позичальнику перераховано 24.04.2021 року о 10 год. 23 хв.

Як свідчать довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» первісним кредитором кошти на суму 9900 грн 24.04.2021 та на суму 600 грн 09.05.2021 за договором № 706763109 від 24.04.2021 перераховано відповідачу на платіжну картку № 5168-75XX-XXXX-6887.

Перерахування коштів відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 24.04.2021 в сумі 9900 грн. та 09.05.2021 в сумі 600 грн. підтверджується випискою по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» про надходження коштів на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

У розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вказана сума видачі 10500 грн, оплати 1265 грн.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» зазначено, що право вимоги до відповідача за договором № 706763109 від 24.04.2021 року перейшло до товариства на підставі договорів факторингу.

Так, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно з п. 2.1. якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, зазначених указаним договором.

Відповідно до п. 1.3, 4.1 цього договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Пунктом 3.1.3. договору визначено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої текст договору факторингу № 28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено так: право вимоги право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року.

31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до з якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 144 від 27.07.2021 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якого сторони підтверджують, що станом на 31.12.2021 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 144 від 27.07.2021 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Передбачено, що під правом вимоги є всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Зміст п. 3.1.1.-3.1.3. договору свідчить про те, що сума фінансування (належна до сплати клієнту сума грошових коштів) встановлюється сторонами у кожному окремому реєстрі прав вимоги окремо і сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог на банківський рахунок клієнта, зазначений в п. 12 цього договору, і вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Таліон Плюс», за кредитним договором № 706763109 від 24.04.2021 рахується заборгованість у розмірі 41 284,31 грн, з яких: заборгованість за кредитом 10 499,60 грн, заборгованість за відсотками 30 784,71 грн.

27.07.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано реєстр прав вимоги № 144, у витягу з якого зазначено боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 706763109 від 24.04.2021 року на загальну суму 28002,36 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10499,60 грн, заборгованість по відсотках 17502,76 грн., сума фінансування 4199,84 грн.

31.07.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано реєстр прав вимоги № 10, у витягу з якого зазначено боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 706763109 від 24.04.2021 року на загальну суму 41284,31 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10499,60 грн, заборгованість по відсотках 30784,71 грн.

Як свідчить копія платіжної інструкції в національній валюті від 01.08.2023 року № 4484 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 2586694,30 грн за відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року та договору факторингу №05/0820–01 від 05.08.2020 року.

10 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, за умовами якого фактор ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, а клієнт ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити факторові ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору.

10 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 10/07/25-Е від 10 липня 2025 року, відповідно до якого передано ТОВ «ФК «ЕЙС» реєстр боржників у кількості 18136 осіб.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10 липня 2025 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги заборгованостей, зокрема до відповідача за кредитним договором № 706763109 від 24.04.2021 року на загальну суму 41284,31 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10499,60 грн, заборгованість по відсотках 30784,71 грн.

Відповідно до копій платіжних інструкцій в національній валюті № 346 від 15.09.2025 року та № 359 від 24.09.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в рахунок часткової оплати за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 10/07/25-Е від 10 липня 2025 року.

У виписці з особового рахунку за кредитним договором № 706763109 від 24.04.2021 року щодо ОСОБА_1 зазначено, що заборгованість станом на 26.12.2025 року становить 41284,31 грн, з яких: прострочене тіло 10499,60 грн, прострочені відсотки 30784,71 грн.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, місцевим судом не поставлено під сумнів доводи позивача щодо укладення відповідачкою Кредитного договору, отримання від Кредитодавця кредитних коштів за цим договором та додатковою угодою до нього.

Водночас суд першої інстанції визнав недоведеним факт переходу до ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 706763109 від 24.04.2021.

Проте, такий висновок суперечить фактичним обставинам цієї справи та є помилковим з огляду на таке.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст.1078 ЦК України).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ч. 2 ст. 1078 ЦК України).

Виходячи з викладеного, Верховним Судом у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 зроблено наступні висновки.

Допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;

- наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (ч. 1 ст. 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

- майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (ч. 1 ст. 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

- у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);

- майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

Колегією суддів зважено на те, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи власні висновки, посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, 21 липня 2021 року у справі 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12, за якою належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

У справі, яка переглядається встановлено, що скориставшись правом на врегулювання відносин у договорі, первинний кредитор – TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на власний розсуд визначили момент виникнення у фактора права вимоги, а саме: з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку; право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує; підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 144 від 27.07.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу, саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 144 від 27.07.2021 до Договору факторингу (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору). Тобто, реєстр прав вимоги, до якого був включений кредитний договір № 706763109 від 24.04.2021, укладений 27.07.2021, тобто після укладення кредитного договору.

Таким чином, перехід права вимоги за Договором факторингу № 28/1118-01 був спрямований на фактично існуюче зобов`язання, що підтверджує реальність предмета передачі та узгоджується з вимогами чинного законодавства щодо правомірності відступлення права вимоги.

Приймаючи до уваги викладене вище та враховуючи, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за Кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору від 24.04.2021 року № 706763109 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» послідовно до ТОВ «ФК «Ейс», на переконання суду апеляційної інстанції, позивачем належним чином доведено факт виникнення у нього права вимоги за вказаним Кредитним договором.

Також до позовної заяви додано Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги. Дана обставина спростовує висновок місцевого суду про відсутність доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Викладене свідчить про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо відсутності доказів набуття позивачем прав вимоги до відповідача за укладеним ним Кредитним договором.

Посилання місцевого на те, що Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року був укладений до укладення відповідачем Кредитного договору з TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога», відхиляються апеляційним судом, оскільки право вимоги за Кредитним договором було передане від TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ФК «Ейс» вже після виникнення у Кредитодавця права вимоги до ОСОБА_1 за цим Кредитним договором.

Колегією суддів зважено на те, що Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Таким чином, оскільки доказів належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань матеріали справи не містять, натомість, належними доказами у справі підтверджується факт передання від TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» права дійсної вимоги за Кредитним договором, колегія суддів погоджується із доводами скаржника щодо наявності у останнього права вимоги до відповідача за Кредитним договором.

У зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, суму отриманих коштів не повернув, апеляційний суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для стягнення з Позичальника на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у сумі 10449,60 грн.

Разом з тим, зваживши на фактичні обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «Ейс» у заявленому розміру, враховуючи таке.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

У цій справі, умовами Кредитного договору передбачено, зокрема, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит за договором у сумі 9900,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 24 травня 2021 року; на момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду кредитування складає 30 днів від дати отримання Позичальником коштів; на момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування – 24 травня 2021 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником.

Отже, погоджений сторонами строк кредитування складає 30 днів, тобто - до 24 травня 2021 року включно.

У п. 1.3 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що основна сума Кредиту мас бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правила п. 1.7.1 Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його чи дати, його дострокового розірвання).

09.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Додаткову угоду до договору № 706763109 від 24.04.2021 р, якою сторони збільшили суму Кредиту на суму 600 грн з 09.05.2021 р. на строк дії Договору № 706763109 від 24.04.2021 р. на умовах строковості, зворотності, платності, Позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції: Термін платежу 24.05.2021, загальна сума кредиту 10 500 грн, нараховані проценти 1 254,60 грн, до сплати (разом) 11 754,60 грн.

Згідно довідки щодо дій Позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (сформована 30.08.2023), Позичальником сплачено нараховані проценти за користування кредитними коштами у сумі 1 255,00 грн, кількість днів на які продовжено строк кредитування – 30.

Відтак, у зв`язку зі сплатою Позичальником нарахованих процентів за користування кредитними коштами, погоджений сторонами Кредитного договору, строк кредитування, який був визначений до 24 травня 2021 року, продовжено на 30 днів, тобто до 23 червня 2021 року, включно.

Таким чином, встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що у Позичальника виникло зобов`язання по оплаті процентів за Кредитним договором у розмірі, що розрахований за погодженою сторонами договору процентною ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, яке складає 5 208,70 грн, з урахування оплати нарахованих процентів за користування кредитом 04.07.2021 та 20.07.2021 у сумі 10.00 грн.

Подальше, поза встановленим Кредитним договором строком кредитування, нарахування TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за Кредитним договором було безпідставним, чого не враховано позивачем при пред`явлені позову у даній справі.

Отже, стягненню з відповідача за Кредитним договором підлягають 10 449,60 грн основної заборгованості та 5 208,70 грн процентів за користування кредитом, всього – 15 658,30 грн.

Оскільки в іншій частині заборгованість по процентам за Кредитним договором стягненню з відповідача не підлягає, позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» належить задовольнити частково.

Відповідно подана ТОВ «ФК «Ейс» апеляційна скарга також підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення – скасуванню.

Судові витрати

Щодо заявлених до відшкодування відповідачем витрат позивача на правову допомогу у суді першої інстанції необхідно зазначити наступне.

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Належними у справі доказами підтверджується надання позивачу правової допомоги під час розгляду даної справи у суді першої інстанції Адвокатським бюро «Соломко та партнери» в особі керуючого бюро – адвоката Олексія Соломко, а саме: договором про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року № 20/08/25-01 з додатком (а.с. 107-108 на звороті), додатковою угодою від 01 вересня 2025 року № 25771235246 до договору про надання правничої допомоги (а.с. 109), актом прийому – передачі наданих послуг від 20 серпня 2025 року (а.с. 109 на звороті), довіреністю від 11 серпня 2025 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 19 жовтня 2018 року № 7073/10, що видане ОСОБА_2 (а.с. 106 на звороті).

Так, відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01 вересня 2025 року № 25771235246 до договору про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Ейс» (Клієнт) та Адвокатське бюро «Соломко та партнери» Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами: ПІБ Позичальника – ОСОБА_1 ; номер кредитного договору 706763109; дата кредитного договору 24 квітня 2021 року.

Позивачем та Адвокатським бюро «Солонко та партнери» підписано акт прийому – передачі наданих послуг від 20 серпня 2025 року, що є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги, яким засвідчено, що виконавець надав, а Клієнт отримав послуги згідно з переліком стосовно Позичальника, яким є ОСОБА_1 , а також погоджено кількість витрачених адвокатом годин та вартість послуг, що складає 7000,00 грн.

До апеляційної скарги долучений акт прийому - передачі наданих послуг від 06 травня 2025 року, який є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року № 20/08/25-01, Клієнт отримав послуги з складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі № 391/122/26 щодо ОСОБА_1 , а також погоджено кількість витрачених адвокатом годин та вартість послуг, що загалом складає 6000,00 грн.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх на предмет підтвердження понесення наведених витрат, апеляційний суд зважає на наступне.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Колегією суддів враховано, що відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Таким чином, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

За встановлених апеляційним судом у даній справі обставин надання позивачу правової допомоги на суму 13 000,00 грн, а також неподання відповідачем обґрунтованої заяви про зменшення таких витрат, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Водночас, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ч. 141 ЦПК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що за результатами апеляційного розгляду позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (37,9 %), визнані судом такими, що підлягають відшкодуванню відповідачем понесені витрати позивача на правову допомогу у сумі 13 000,00 грн, відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам та складають 4927,00 грн.

У відповідності до ч.13 ст.141 ЦПК України апеляційним судом також здійснений відповідний перерахунок витрат позивача зі сплати судового збору.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Викладене, а також встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В АЛ И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити частково.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року у даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" ( 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 706763109 від 24.04.2021 року у розмірі 15 678,70 грн, з яких: 10 449,60 грн – заборгованість по кредиту, 5 208,70 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" ( 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 009,00 грн, витрати на правову допомогу 4 927,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1513,57 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Карпенко

О. А. Письменний

: