Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №344/6626/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/6626/26

Провадження № 22-ц/4808/1386/26

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В.М., Максюти І. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скарг у представника ОСОБА_1 – адвоката Атаманюка Володимира Михайловича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Бородовського С.О. у місті Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Бойчук М.Й. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що судовим наказом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2018 року у справі № 344/10923/18 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ним повноліття. Відповідач працює та має щомісячний заробіток. Дитина займається у дитячо-юнацькому футбольному клубі «НІКА-05», за що щомісяця сплачується 1 000 грн, а також хворіє, у зв`язку з чим позивачка несе витрати на лікування.

Зважаючи на вказане, позивач просила змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2018 року та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року позов задоволено частково.

Ухвалено змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі Судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2018 року та стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів за розміром, визначеним цим судовим рішенням, розпочати з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Суд першої інстанції, врахувавши матеріальне та сімейне становище сторін, стан здоров`я дитини, наявність у відповідача іншої дитини на утриманні, а також недоведеність позивачкою обґрунтованості заявленого розміру аліментів, дійшов висновку про часткове задоволення позову та збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на утримання сина сторін до 5000 грн щомісячно.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ОСОБА_1 – адвокат Атаманюк В.М. подав апеляційну скаргу, оскільки не погоджується з оскарженим рішенням.

Апелянт зазначає, шо не ухиляється від виконання батьківського обов`язку та сплати аліментів, однак визначений судом першої інстанції їх розмір у сумі 5 000 грн щомісячно є для нього непосильним та не відповідає його матеріальному становищу. Вказує, що є особою з інвалідністю III групи, отримує пенсію у розмірі 3 725 грн, має лише незначні нерегулярні доходи від приватних робіт, заощаджень не має, а стан здоров`я обмежує його можливість повноцінно працювати.

Також зазначає, що систематично сплачує аліменти, бере участь у вихованні та матеріальному забезпеченні сина, додатково надає кошти на його потреби, зокрема купляє одяг і шкільне приладдя. Водночас апелянт має іншу сім`ю та малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також перебуває на його утриманні, у зв`язку з чим вважає, що збільшення аліментів на одного з дітей не повинно обмежувати можливість належного утримання іншої.

Крім того, апелянт посилається на недоведеність позивачкою недостатності отримуваних аліментів для забезпечення потреб дитини та вважає, що суд першої інстанції належним чином не обґрунтував визначений ним розмір аліментів і не врахував стан здоров`я, матеріальне становище, наявність іншої дитини та фактичну участь відповідача в її утриманні.

Просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

Позивач ОСОБА_2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

Враховуючи категорію справи та ціну позову в цій справі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Судовим наказом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2018 року у справі № 344/10923/18 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Син сторін займається в дитячо-юнацькому футбольному клубі «НІКА-05» та оплачує членські внески в сумі 1 000 грн в місяць.

Згідно з випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, у сина сторін діагностовано синдром подразненого кишківника із закрепами, гіперметропію слабкого ступеня обох очей, функціональну кардіоміопатію, дисфункцію жовчного міхура, головний біль напруги, гострий гастрит та дефіцитну анемію легкого ступеня.

ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .

У відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_4 згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.11.2022.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини визначає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 51 Конституції України, статтею 180 СК України закріплено обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За загальним правилом, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі статтями 182, 183 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Зазначене також роз`яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року у справі №343/945/19 (провадження №61-2057св20), від 12 січня 2022 року у справі №545/3115/19 (провадження №61-18145св20), від 23 травня 2022 року у справі №752/26176/18 (провадження №61-16697св21), від 22 серпня 2022 року у справі №712/6313/21 (провадження №61-3728св22) та інших.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів бере до уваги той факт, що з моменту винесення судового наказу від 24.09.2018 потреби дитини сторін істотно зросли. Встановлений раніше розмір аліментів наразі є недостатнім для забезпечення належних умов життя, розвитку та харчування дитини з огляду на зміну економічної ситуації в країні, підвищення цін на товари першої необхідності та збільшення витрат у зв`язку з віком дитини, що вказує на погіршення матеріального становища матері, враховуючи, що дитина проживає з нею. Суд також врахував, що обов`язок утримання дитини покладається на обох батьків, натомість існуючий розмір аліментів створює дисбаланс у виконанні цього обов`язку, оскільки основний тягар утримання фактично несе мати.

Водночас суд першої інстанції врахував, що відповідач отримує пенсію по інвалідності.

Однак наявність у ОСОБА_1 третьої групи інвалідності сама по собі не звільняє від обов`язку утримувати дитину, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що стан здоров`я обмежує його здатність виконувати певні види роботи або отримувати дохід.

Судом також враховано, що у відповідача є інша дитина, що очевидно впливає на його матеріальний стан та потребує додаткових фінансових витрат, проте вказане не позбавляє відповідача обов`язку надавати матеріальну допомогу його сину. Ці обставини обґрунтовано взято судом першої інстанції до уваги та задоволено позовні вимоги частково.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи, а також надані на їх підтвердження докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розмір присуджених аліментів необхідно змінити, а новий розмір визначити з врахуванням положень статті 182 СК України.

Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів у сумі 5000 грн є помірною сумою, враховуючи принцип рівності батьків в утриманні дитини, відповідає встановленим обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що, що відповідач періодично самостійно забезпечує дитину одягом та предметами першої необхідності не підтвердженні матеріалами справи.

Також не підтверджено належними доказами аргументи скаржника щодо його матеріального становища. Подаючи апеляційну скаргу апелянт своїм обов`язком має довести такі обставини як працевлаштування, розмір заробітку чи допомоги, витрати, наявність чи відсутність майна та ін. Апелянт зазначає тільки про отримання пенсії в розмірі 3725 грн. Апеляційний суд зауважує, що позивач наразі є особою працездатного віку та не позбавлений можливості працевлаштуватися, щоб мати можливість належним чином забезпечувати себе та своїх дітей.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовано всебічно та повно, їм надано правильну правову оцінку, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Атаманюка Володимира Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текс постанови складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта