Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №938/704/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 938/704/25

Провадження № 22-ц/4808/825/26

Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В. Томин О.О.,

секретаря Кузнєцова В.В.,

з участю представника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Органу опіки та піклування – виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_1 , про призначення над недієздатним опікуна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Верховинського районного суду від 16 лютого 2026 року під головуванням судді Чекан Н.М. у селищі Верховина,

в с т а н о в и в:

В травні 2025 року орган опіки та піклування – виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області звернувся з заявою про призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Він є особою з інвалідністю 1 групи з дитинства внаслідок психічного розладу та проживає разом з племінником ОСОБА_2 , який здійснює за ним постійний догляд. Згідно з висновком судово-психіатричного експерта Івано-Франківської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інституту судової психіатрії, Міністерства охорони здоров`я України» № 434/2024 від 21.11.2024, ОСОБА_1 страждає психічним розладом – важкою розумовою відсталістю внаслідок хвороби Дауна.

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2025 в ОСОБА_1 визнано недієздатним. Строк дії цього рішення суду - два роки, який обчислюється з дня набрання ним законної сили. Вказаним рішенням суду до призначення опікуна недієздатному ОСОБА_1 обов`язки зі здійснення опіки над ним покладено на орган опіки та піклування – виконавчий комітет Верховинської селищної ради.

Оскільки опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна, кандидатом в опікуни є його племінник ОСОБА_2 , який здійснював за ним належний догляд до служби в Збройних Силах України та опікується на даний час, оскільки перебуває вдома.

ОСОБА_2 звернувся до Верховинського районного суду зі заявою про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_1 та призначенням його опікуном. Верховинським районним судом 28.04.2025 прийнято ухвалу про повернення заяви ОСОБА_2 , який не має процесуальної дієздатності, оскільки попередньо обов`язки зі здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_1 до призначення опікуна покладено на державу в особі органу опіки та піклування виконавчого комітету Верховинської селищної ради і тільки орган опіки може бути в даному випадку ініціатором звернення до суду щодо призначення опікуна ОСОБА_1 . З родини ОСОБА_1 більше ніхто не виявив бажання бути його опікуном, крім ОСОБА_2 .

Рішенням Верховинського районного суду від 16 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні заяви Органу опіки та піклування – виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області про призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Вважає, що рішення постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Підставою для відмови у задоволенні заяви є висновок суду про те, що з 18.09.2012 по 31.10.2023 за ОСОБА_1 догляд здійснювала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька с. Ільці.

Однак суд не звернув увагу на пояснення ОСОБА_2 щодо ваги ОСОБА_1 , а також, що остання здійснювала патронатне обслуговування, тобто придбавала продукти, тощо. Натомість в даний час, ОСОБА_1 практично не рухається є лежачою особою.

Вважає, що через свій вік та фізичний стан ОСОБА_3 не може опікуватися ОСОБА_1 .

Судом не визнано подання виконавчого комітету Верховинської селищної ради Івано-Франківської області сфальсифікованим або таким, що містить недостовірні факти. Тому незрозумілим є твердження суду про відсутність обґрунтування та належної мотивації без зазначення їх причин та підтвердження належними доказами.

Суд некоректно виклав посилання на постанову від 28.05.2025, оскільки у ній також зазначено, що «Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повного цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою зайвою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник недієздатного Боцвінок М.М. та представник Ветощука І.Д., апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Інші учасники справи в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.

Встановлено, що рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недієздатним. До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язки зі здійснення опіки над ним покладено на орган опіки та піклування - виконавчий комітет Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області.

Із подання Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 22.05.2025 року, рішення №767 від 23.05.2025 року виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, яким затверджено протокол опікунської ради вбачається, що опікуном ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю І групи з дитинства внаслідок психічного розладу, який в судовому порядку визнаний недієздатним, слід призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Верховина, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 .

Подання органу опіки та піклування обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 - одружений, його дружина фізично не може справлятися із дядьком, але заявою від 07.03.2025 року № В-424 не заперечує проживання ОСОБА_1 в їх сім`ї.

ОСОБА_2 з 01.11.2023 по 30.04.2024 отримував допомогу по догляду за ОСОБА_1 , як за особою з інвалідністю І групи з дитинства внаслідок психічного розладу, що вбачається з довідки управління соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації від 14.04.2025 року № 428/04-01/08);

Брат Боцвінок М.М. - ОСОБА_4 , в будинку якого на даний час проживає недієздатна особа та ОСОБА_2 , не може опікуватися ним, оскільки є особою похилого віку та особою з інвалідністю III групи загального захворювання і в січні 2025 року переніс ішемічний інсульт в басейні правої середньої мозкової артерії.

Згідно з висновком КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради від 31.10.2023 року № 540, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , проживає разом з дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і здійснює за ним постійний сторонній догляд.

Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов та фактичного місця проживання від 03.03.2025 року № 87/11-11/22 та від 04.03.2025 року № 88/11-11/22, ОСОБА_1 зареєстрований разом зі своїм племінником ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , але в квартирі на даний час проводиться капітальний ремонт і вони разом проживають тимчасово в будинку брата ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; будинок, в якому вони в даний час проживають обладнаний всією необхідною технікою, меблями, санвузлом, пічним опаленням, тобто створені всі комфортні умови для проживання особи з інвалідністю І групи, яка визнана недієздатною.

Із довідок консультативної поліклініки КНП «Верховинська багатотрофільна лікарни» Верховинської селищної ради від 10.03.2025 року № 81,82 встановлено, що ОСОБА_6 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.

Згідно з Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявні судимості», стосовно ОСОБА_2 відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук відсутні.

ОСОБА_2 на даний час є військовослужбовцем.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Положенням ч. 1 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Аналіз змісту ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч.1 ст. 300 ЦПК України дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями ст. 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99р. № 34/166/131/88 (далі-Правила), опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Відповідно до п.1.7 Правил, органи опіки та піклування вирішують в тому числі питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.

Пунктом 3.1 Правил передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування, опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у справах цієї категорії обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Проаналізувавши конкретні обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що подання органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_1 не є обґрунтованим та мотивованим належним чином, а також не враховує якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зокрема, суд встановив, що брат недієздатного ОСОБА_1 - ОСОБА_4 опікуватися ним не може, внаслідок того, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання і в січня переніс ішемічний інсульт в басейні правої середньої мозкової артерії та його похилого віку, з приводу чого долучено відповідні докази.

Однак, подання не містить належного обґрунтування об`єктивної неможливості інших родичів ОСОБА_1 бути його опікунами, в тому числі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою с. Ільці, яка є дружиною брата ОСОБА_7 . Саме вона здійснювала догляд з 18.09.2012 року до 31.10.2023 року за ОСОБА_1 , який у подальшому визнаний недієздатним (а.с. 13).

В поданні вказано про неможливість дружини ОСОБА_2 фізично справлятися з дядьком ОСОБА_1 та її згода на його проживання в їх сім`ї, однак таке обгрунтування не може вважатися належною мотивацією, без зазначення їх причин та підтвердження належними доказами.

Крім того, поданням не встановлено та у ньому не зазначено про інших близьких осіб недієздатного ОСОБА_1 , а лише формально вказано, що кандидатом в опікуни є тільки його племінник ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що з наявних у справі виписок-епікриз із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» ВСР вбачається, що він неодноразово лікувався стаціонарно з приводу наявних у нього хвороб.

Вищевказані обставини спростовують твердження ОСОБА_2 про здійснення ним належного догляду за недієздатним ОСОБА_1 .

Також варто зауважити, що у постанові від 28.05.2025 року в справі №641/7190/23 (провадження № 61-16711 св24) Верховний Суд зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність цього, уникаючи можливих зловживань, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном.

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.06.2025 року №181, ОСОБА_2 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, старшого техніка дев`ятої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 переміщено від 14.06.2025 року на посаду інструктора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Із військового квитка серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що його зараховано до ІНФОРМАЦІЯ_7 30.06.2025 року.

У зв`язку з зазначеним вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що на теперішній час відсутні підстави для призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_1 .

З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду і вважає їх такими, що не суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2026 у справі №305/1557/24 щодо особливостей процедури звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами (абз. 15 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

У названій постанові ОП КЦС ВС дійшла висновку, що сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як безумовна перешкода для призначення особи опікуном, оскільки інше тлумачення призводило б до дискримінації та порушення принципу рівності прав громадян.

У таких випадках, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їхньої здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів і враховуючи визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Верховний Суд неодноразово формулював висновки щодо застосування положень ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Суд наголосив, що закон не вимагає попереднього звільнення зі служби для призначення опікуном. Навпаки, саме таке призначення є передумовою для можливого звільнення.

Водночас ОП КЦС ВС підкреслила, що під час розгляду таких справ суди повинні ретельно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами, та оцінювати їхню здатність виконувати такі функції.

У справі що розглядається, суд першої інстанції піддав сумніву висновок органу опіки і піклування про необхідність призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_1 тільки мобілізованого племінника ОСОБА_2 і встановив що у хворого є інші близькі родичі, тому обґрунтовано відмовив у призначенні його опікуном.

Доводи апелянта зводяться до незгоди з судовим рішенням в цілому з наведених у ньому мотивів, тому відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки суд при його постановленні дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та встановив їх належність і допустимість, постановивши законне і обґрунтоване рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом цієї справи судом апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Верховинського районного суду від 16 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин