Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №714/1084/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2-о/714/96/26

ЄУН 714/1084/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

Головуючого судді Костишин Н.Я.

секретар судових засідань Ротар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Герцаївська міська рада Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, –

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника адвокат Козачук С.А. звернувся до суду із вказаною заявою в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно.

Як спадкоємець за законом після смерті чоловіка, заявниця спадщину прийняла своєчасно та звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецькоїобласті Єнакаке Ю.А. для її оформлення. Однак, через розбіжність щодо імені чоловіка заявниці у свідоцтві про смерть ( ОСОБА_3 ) та в актовому записі про шлюб ( ОСОБА_3 ), нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. За таких обставин, просить встановити юридичний факт, а саме, що заявниця ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання представник заявниці адвокат Козачук С.А. не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує у повному обсязі.

Герцаївська міська рада Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання свого представника не направила, однак подала суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, проти задоволення вимог заявниці не заперечують.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 13.11.1988 р. Байраківською сільською радою депутатів трудящих Глибоцького району Чернівецької області, заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13 листопада 1988 р. уклала шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований Байраківською сільською радою депутатів трудящих Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 37.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Частиною 1 ст.1220 ЦК України встановлено, що внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина.

Відтак, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Статтею 1217ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї, право на спадкування одержують спадкоємці за законом (ст. 1223 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст. 1270ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи щодо померлого ОСОБА_2 вбачається, що останній був зареєстрований та проживав по день смерті в АДРЕСА_1 . Разом із спадкодавцем проживали: його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто заявниця по справі, яка прийняла спадщину, про що свідчить довідка Герцаївської міської ради Чернівецької області № 01.2-32/14 від 06.06.2026 р., а також сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які відмовились від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_1 , про що свідчать подані нотаріусу заяви від 30.03.2026 р. та 16.01.2026 р. відповідно.

02 липня 2026 р. заявниця ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Єнакаке Ю.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Однак, через розбіжності щодо імені чоловіка, який у свідоцтві про укладення шлюбу записаний як « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть як « ОСОБА_3 », нотаріусом повідомлено заявницю про необхідність звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних та інших відносин між нею та померлим ОСОБА_2 .

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено , що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зі змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України слідує, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту родинних відносин між дружиною чи чоловіком чинним законодавством не передбачено, оскільки між ними не має кровного споріднення, для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках.

Відповідно п.п. 10, 18 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року, суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, якщо в органах реєстрації актів громадського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадського стану. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв`язку із встановленням судом фактом.

Як вбачається з матеріалів справи, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту перебування у шлюбі з тих підстав, що в документах міститься невідповідності щодо імені померлого чоловіка, через що вона невзмозі оформити спадщину.

Тим самим, встановити факт реєстрації шлюбу судовим рішення у даній ситуації не можливо, оскільки факт реєстрації шлюбу підтверджено наявним у справі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 13.11.1982 р., з якого вбачається, що наречений записаний як « ОСОБА_3 », що у свою чергу різниться із іменем останнього за свідоцтвом про смерть « ОСОБА_3 ».

За даними Хряцьківського старостинського округу №3 Герцаївської міської ради Чернівецького району № 336 від 06.08.2026 р., померлий ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic), «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France).

Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Слід прийняти до уваги, що суд не наділений повноваженнями розглядати в порядку окремого провадження справи про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, однак судом в порядку ч.2 ст.315 ЦПК України можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, або він не може бути встановлений у відмінний від судового порядку/способу.

Враховуючи вищенаведені докази у своїй сукупності, зокрема, дані про реєстрацію шлюбу заявниці із померлим ОСОБА_2 , вік останніх на час укладення шлюбу, відомості про їх місце проживання, що повністю збігається із місцем проживання спадкодавця на час його смерті, то суд знаходить встановленним, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебували у юридичному шлюбі, зареєстрованому 13 листопада 1988 р. Байраківською сільською радою депутатів трудящих Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 37.

Приймаючи до уваги, що встановлення даного факту, який просить встановити заявниця має для неї юридичне значення, а саме, надає право на оформлення спадщини, то її вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263-265, 273, 294, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та перебували у юридичному шлюбі, зареєстрованому 13 листопада 1988 р. Байраківською сільською радою депутатів трудящих Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 37.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 жовтня 2026 р.

Суддя