Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №713/2547/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2547/26

Провадження №2-о/713/246/26

РІШЕННЯ

іменем України

12.10.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Холіван В.П., з участю представника заявниці Ткач В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткач Валентина Василівна, про видачу обмежувального припису, де заінтересованою особою є ОСОБА_2 , -

УСТАНОВИВ:

07.10.2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткач В.В., звернулась в суд із заявою про видачу обмежувального припису, де заінтересованою особою є ОСОБА_2 .

У заяві вказувала, що з 14 лютого 2009 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу є троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя не склалось, сімейні відносини фактично припинились, на даний час у Вижницькому районному суді Чернівецької області перебуває позов про розірвання шлюбу. Впродовж останніх декілька років відносини між заявницею та чоловіком постійно погіршувалося, але останні два роки вони стали просто нестерпними та неможливими.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/79/26 від 22 січня 2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУПАП та звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, закрито провадження та оголошено усне зауваження. Постанова набрала законної сили 02 лютого 2026 року. Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/1925/26 від 07.08.2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч.2 ст. 173-8 КУПАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень Постанова набрала законної сили 18 серпня 2026 року.

20 вересня 2026 року за фактом протиправних дій ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, у зв`язку з тим, що 19.09.2026 року близько 21 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, у ході якого останній наніс заявниці удар рукою в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження, 05.10.2026 року Вижницьким районним судом Чернівецької області по вище зазначеному кримінальному провадженні винесено вирок. 20 вересня 2026 року, ОСОБА_2 , вчинив словесну сварку у зв`язку з чим відносно ОСОБА_2 був винесений терміновий заборонний припис на 5 діб. Незважаючи на те, що проживають за різними адресами, ОСОБА_2 продовжує вчиняти домашнє насильство.

Просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: - заборонити наближення на 50 м до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 пройти програму для кривдників..

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_6 заяву підтримала, просила задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення заяви, вважав, що підстав для винесення обмежувального припису немає.

Суд, заслухавши заявницю та її представника, заінтересовану особу ОСОБА_2 , дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 лютого 2009 року зареєстрували шлюб, місце реєстрації виконавчий комітет Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №07, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 14.02.2009 року.

Від шлюбу є троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

У провадженні Вижницького районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа №713/1546/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/79/26 від 22 січня 2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУПАП та звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, закрито провадження та оголошено усне зауваження.

Постанова набрала законної сили 02 лютого 2026 року. Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/1925/26 від 07.08.2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч.2 ст. 173-8 КУПАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Постанова набрала законної сили 18 серпня 2026 року.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 жовтня 2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 510,00 грн. в дохід держави. Згідно фабули: ОСОБА_2 , 19.09.2026, о 21.50 год перебував разом із дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У цей час, між ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_1 раптово виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення дружині ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень. Надалі ОСОБА_2 , реалізовуючи вказаний умисел, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди здоров`ю дружині ОСОБА_1 , в присутності неповнолітнього сина ОСОБА_3 , підійшов до дружини, яка в той час перебувала біля металевих сходів, які ведуть на другий поверх будинку, та наніс їй один удар правою рукою в область обличчя з лівого боку. Після цього ОСОБА_2 зловив ОСОБА_1 правою рукою за волосся, та утримуючи штовхнув її до металевих сходів. Від завданого удару ОСОБА_1 вдарилась правою частиною сідниці до металевих сходів. Вказаними протиправними діями ОСОБА_2 спричинив дружині ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №122 від 22.09.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно вироку обставиною, що обтяжує покарання визнано вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

20 вересня 2026 року, ОСОБА_2 , вчинив словесну сварку з ОСОБА_1 у зв`язку з чим відносно ОСОБА_2 був винесений терміновий заборонний припис на 5 діб, що підтверджується копією припису.

Звертаючись до суду з вимогами про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , заявниця обґрунтувала заявлені вимоги тим, що останній вчиняє щодо неї психологічне та фізичне домашнє насильство.

Відповідно до правил ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено п.3, 6, 7, 8 та 14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Враховуючи викладені вище обставини справи, а також зазначені положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених в КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини щодо наявності домашнього насильства, яке чинить ОСОБА_2 щодо дружини ОСОБА_1 , суд вважає, що існує реальна вірогідність повторного вчинення домашнього насильства кривдником, а тому заявниця, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідність встановлення певних обмежень щодо ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження, тому вимоги заявниці обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Водночас вимога заявниці про зобов`язання ОСОБА_2 пройти програму для кривдників не підлягає задоволенню в межах розгляду заяви про видачу обмежувального припису, оскільки такий захід не передбачений статтею 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» як захід, що може бути визначений обмежувальним приписом.

В силу ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести за рахунок держави.

Згідно ч.4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 4, 13, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 350-1 - 350-8, 354, 430 ЦПК України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис, відносно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог заяви - відмовити.

Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість) місяців.

Про видачу обмежувального припису кривднику повідомити Вижницький районний відділ поліції ГУНП в Чернівецької області, для взяття громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на профілактичний облік, а також Вижницьку районну державну адміністрацію Чернівецької області, Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Допустити негайне виконання рішення суду про видачу обмежувального припису, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Іван КИБИЧ