Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №709/982/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

09 жовтня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 (далі – відповідач), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що з 2017 року позивач та відповідач мали стосунки, проживали спільно однією сім`єю та вели спільне господарство. Під час спільного проживання у них народилися діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дитини у актових записах про народження були зазначені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, оскільки сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а батько дітей ОСОБА_2 був на заробітках для забезпечення сім`ї.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 вважав себе батьком дітей, постійно приймав участь у їх вихованні та утриманні, цікавився навчанням дітей, навчав і проводив з ними вільний час.

Проте, відповідач ОСОБА_2 був призваний на військову службу та 09 вересня

2024 року на ім`я позивача надійшло повідомленням про зниклого безвісти № 1/1402 військовослужбовця ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, діти не можуть отримати виплату належних їх батькові коштів на підставі п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми сімейного законодавства, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 батьком дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та внести відповідно зміни до актових записів про народження дітей.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 24).

05 червня 2026 року та 03 липня 2026 року від представника третьої особи військової частини НОМЕР_1 Павленка О.М. надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких останній звертав увагу суду, що визначальним доказом у підтвердження або спростування факту батьківства являється висновок експерта за результатом судово-біологічної (генетичної) експертизи. Крім цього, представник третьої особи вказував на необхідність з`ясування повного кола потенційних отримувачів грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, оскільки таких необхідно залучати до участі у справі (а.с. 33 – 34, 54 - 55).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 43).

Ухвалами Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2026 року та від 09 вересня 2026 року витребувано докази у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 79 – 80, 99 - 100).

У судове засідання 01 жовтня 2026 року позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, від останнього надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, має статус військовослужбовця зниклого безвісно.

У судове засідання представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 не з`явився, у письмових поясненнях просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Виходячи з приписів ст.ст.43, 223, 280 ЦПК України суд постановив слухати справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Крім цього, у судовому засіданні 14 липня 2026 року, у якості свідка було допитано ОСОБА_6 , яка суду показала, що з 2018 року проживає у с. Кліщинці неподалік від позивача та вони тісно спілкуються. Так, відповідач ОСОБА_2 приїхав до с. Кліщинці на роботу та став проживати із позивачем ОСОБА_1 однією сім`єю, у них народилося двоє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідач дбав про дітей та виховував. Також, свідок пояснила, що, як їй відомо, батьки відповідача померли, інші близькі родичі у нього відсутні.

У судовому засіданні 14 липня 2026 року у якості свідка було допитано ОСОБА_7 , яка суду показала, що проживає у с. Кліщинці. Так, позивач та відповідач проживали разом однією сім`єю. Після спливу майже трьох років спільного проживання у них народилася перша дитини, через деякий час друга. Свідок досить часто бувала у них вдома, оскільки теж мала малих дітей та приходила з ними гуляти. Відповідач ОСОБА_2 був дбайливим батьком та опікувався дітьми, вона жодного разу не чула, щоб він сумнівався з приводу батьківства.

У судовому засіданні 19 серпня 2026 року у якості свідка було допитано ОСОБА_8 , яка суду показала, що проживає у с. Кліщинці та досить тісно спілкується із позивачем, вони являються подругами. Так, позивач та відповідач познайомилися у 2016 року, у той час позивач ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_2 однією сім`єю. Вони жили у матері позивача, потім купили собі будинок. Через деякий час у них народилася дочка ОСОБА_9 , яку відповідач дуже чекав, потім народився син ОСОБА_10 . Також, свідок вказувала, що їй не відомо про наявність інших чоловіків у житті позивача.

У судовому засіданні 19 серпня 2026 року у якості свідка було допитано ОСОБА_11 , яка суду показала, що являється рідною сестрою позивача. Так, відповідач ОСОБА_2 приїхав до с. Кліщинці на роботу де познайомився із позивачем ОСОБА_1 , вони стали проживати разом у її матері. Через деякий час у них народилася донька ОСОБА_9 , потім син ОСОБА_10 . Вони купили будинок де і проживали. Відповідач був дбайливим батьком та дуже любив дітей, постійно за ними доглядав. Сумніву з приводу батьківства у свідка не має. Крім цього, за період спільного проживання позивача та відповідача інших чоловіків і житті ОСОБА_1 не було.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18 грудня

2019 року (справа № 761/29966/16-ц).

Так, рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 січня 2025 року, яке набрало законної сили 25 лютого 2025 року, встановлено факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 (а.с. 8 – 11).

Крім цього вказаним рішенням було встановлено те, що ОСОБА_2 був мобілізований та проходив військову службу.

06 вересня 2024 року військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Невське Сватівського району Луганської області, що підтверджується відповідними сповіщеннями сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти

№ 715 від 08 вересня 2024 року та № 1/1402 від 09 вересня 2024 року (а.с. 6 – 7).

У свою чергу, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 вересня 2017 року (а.с. 12) та копією Витягу з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження (а.с. 13). Як вбачається із вказаного витягу відомості про батька дитини вказані на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Також, батьками ОСОБА_5 , зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії

НОМЕР_3 від 19 березня 2020 року (а.с. 14) та копією Витягу з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження (а.с. 15). Як вбачається із вказаного витягу відомості про батька дитини вказані на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до довідки Кліщинського старостинського округу № 54 від 03 березня

2026 року ОСОБА_1 проживає з 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім`ї: співмешканець ОСОБА_2 та діти: ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 16).

Згідно з довідкою Кліщинської гімназії імені М.П. Старицького Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 26 від 04 березня 2026 року ОСОБА_2 , на утриманні якого знаходяться ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за час їх перебування в дошкільній установі та з моменту зарахування доньки до першого класу з 01 вересня 2023 року і до моменту його мобілізації сумлінно займався вихованням дітей, відповідально ставився до виконання своїх обов`язків, регулярно відвідував школу та дошкільний підрозділ, цікавився усіма питаннями, які пов`язані з навчанням його дітей (а.с. 17).

Також, у підтвердження позовних вимог, позивачем долучено до матеріалів справи фотокартки, на яких, за слів позивача, зображено відповідача ОСОБА_2 разом із дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 18 – 19).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із позовом про визнання батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для визнання батьківства. Підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Так, для проведення судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи експерту потрібно надати біологічні зразки дитини та батька, а у разі відсутності останнього, його близьких родичів.

За повідомленням сторони позивача, жодних близьких родичів ОСОБА_2 не залишилось.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_4 від 19 лютого 2015 року, батьками ОСОБА_2 вказані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с. 71), які, на момент розгляду даної справи, померли, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 08 грудня 2018 року (а.с. 72), листами Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 575/4261/05.3-04-01 від 28 серпня 2026 року та № 628/4784/05.3-04-05 від 17 вересня 2026 року та відповідними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану (а.с. 88 – 95).

Крім цього, судом не встановлено наявність інших близьких родичів ОСОБА_2 , зокрема дітей або рідних братів та сестер.

Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Національні органи влади, дозволяючи або відхиляючи позов про встановлення батьківства, користуються дискреційними повноваженнями, спрямованими на захист найкращих інтересів дитини та збалансування інтересів як дитини, так і передбачуваного біологічного батька, що не суперечить гарантіям, які містяться у статті 8 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Krisztian Barnabas Toth v. Hungary», № 48494/06,

12 лютого 2013 року, § 33).

За таких обставин, суд, враховуючи досліджені у судовому засіданні докази, вважає доведеним наявність родинного зв`язку між малолітніми дітьми та відповідачем. Однак позивач, як законний представник малолітніх дітей, позбавлений можливості встановити юридичний зв`язок з дітьми у позасудовому порядку.

Нормами ст. 134 СК України передбачено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила), передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пп. 2.16.7 п. 12.6 розділу ІІ Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

За таких обставин суд вважає за необхідне внести відповідні зміни в частині відомостей про батька в актовий запис про народження малолітніх дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на позицію позивача, розподіл судових витрат судом не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 109, 141, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства – задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 119 від 05 вересня 2017 року, складений Чорнобаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який проживав за адресою:

АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 ». Всі інші відомості залишити без змін.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 37 від 19 березня 2020 року, складений Чорнобаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 ». Всі інші відомості залишити без змін.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 .

Суддя І.М. Кваша