Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №705/5113/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5113/26

3/705/1894/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723159 від 19.07.2025, ОСОБА_1 19.07.2026 о 00 годині 32 хвилини в м. Умань по вул. Небесної Сотні, керував автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, блідість шкіри, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме боді камеру номер 967580 та медичним лікарським висновком номер 2310/181 від 19.07.2026 року. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Цімоха Р.Р. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП оскільки відеозапис, наданий працівниками поліції, не містить доказу того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Навпаки останній проїхав з поліцейськими до КНП «Уманська центральна міська лікарня», де фізично не зміг здати для дослідження біоматеріал (сечу) в зв`язку з фізіологічними особливостями свого організму.

Суд, враховуючи позицію сторони захисту, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З досліджених матеріалів справи вбачається порушення працівником поліції вимог ст. ст. 251, 256, 266 КУпАП, а викладені в протоколі обставини не підтверджені належними доказами, що викликає обґрунтовані сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Склад правопорушення включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об`єкт адміністративного правопорушення, - об`єктивну сторону правопорушення; - суб`єкт адміністративного правопорушення; - суб`єктивну сторону правопорушення, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння.

При цьому, у випадку відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частино 1 статтею 130 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У даному випадку ОСОБА_1 інкриміновано відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 (в подальшому по тексту - Інструкція).

Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та відмова водія від проходження такого огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Згідно п.п.7-8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів (п.10 розділу ІІІ Інструкції).

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.п.12-13 розділу ІІІ Інструкції).

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.15 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до положень п.22 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Разом з тим, доказами у справі підтверджується, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Ця обставина підтверджується відеозаписом події з нагрудної камери поліцейського. З огляду на виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння йому було запропоновано для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення речовин, що спричинили стан наркотичного сп`яніння, здати зразок біологічного середовища – сечу. ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність у нього позивів до сечовипускання сечу для проведення лабораторного дослідження не здав.

Також ОСОБА_1 , перебуваючи у закладі охорони здоров`я, не висловлював заперечень щодо його огляду на стан наркотичного сп`яніння, просив взяти у нього кров на дослідження, шо було проігноровано працівниками медичного закладу, не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, які могли би були розцінені як відмова від проведення огляду на стан сп`яніння.

Суд звертає увагу на те, що наданий відеозапис не містить будь-яких даних, які би указували на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, яка би проявилась у його відповідних висловлюваннях, діях чи бездіяльності.

Крім цього, з доданого до матеріалів справи Висновку №2310/181 від 19.07.2026 КНП «Уманська центральна міська лікарня» не вбачається категоричного висновку щодо перебування ОСОБА_1 саме в стані наркотичного сп`яніння, а лише зазначено про можливий такий стан, що судом розцінюється як припущення.

Разом з цим, як вбачається з наданих стороною захисту медичних документів, у ОСОБА_1 клінічно встановлений діагноз – нейгоренна слабкість сечового міхура по типу затримки сечі.

Отже можна дійти висновку, що в даному випадку, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не ухилявся, за своїм станом здоров`я не міг здати біологічний аналіз у виді сечі.

Так, згідно з п.13 розділу ІІІ Інструкції, у разі неможливості взяти зразки біологічних середовищ, зокрема сечі, лікар пропонує особі, яка підлягає огляду, використати для дослідження кров.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зазначити, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вищевказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на обґрунтування його провини матеріали справи не містять достатніх об`єктивних та безсторонніх доказів, які б дозволили суду на підставі ст.252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.

Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247, ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП – закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Р.В. Піньковський