Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №704/1164/26 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1164/26

12.10.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуюча - суддя: Воронкова І.Г.

секретар судового засідання: Джуська Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

ТОВ «Стар Файненс Груп» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 29640 грн. за кредитним договором № 18102-12/2025 від 08.12.2025 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 , за яким позичальник отримав кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а відповідач не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, через що позивач звертається до суду.

Ухвалою від 11.08.2026 року ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.08.2026 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позовні вимоги за відсутністю доказів, просить в позові відмовити.

25.08.2026 року надійшла відповідь на відзив від позивача, в якому ТОВ «Стар Файненс Груп» наполягає на своїх позовних вимогах в повному обсязі, та просить їх задовольнити.

В порядку ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем наявні наступні правовідносини.

08.12.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем був укладений кредитний договір № 18102-12/2025 на суму 16000 грн. шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами (а.с. 17-20).

Відповідно до п. 1.1 -1.6. данного Договору кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 16000 грн. на умовах його строковості, зворотності, платності і поворотності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Строк користування кредитом – 120 днів, дата видачі кредиту – 08.12.2025, сума кредиту 16000 грн., дата повернення кредиту - 06.04.2026 року, денна відсоткова ставка складає 0,90%, одноразова комісія за видачу кредиту становить 1600 грн. (а.с. 17).

Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 34880 грн., загальні витрати по кредиту - 18880 грн.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, зазначеної клієнтом у договорі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18102-12/2025, загальна сума заборгованості відповідача становить 29640 грн., з яких основний борг (тіло) становить – 16000 грн., відсотки по кредиту – 5640 грн., залишок відсотків за ст. 625 ЦК України – 8000 грн., 00 грн. – комісії. Також з розрахунку вбачається, що по даному договору була проведена оплата в сумі 13240 грн., яку позивач спрямував на погашення тіла кредиту, відсотків та комісії. (а.с. 13-14).

Також позивачем наданий графік платежів, за яким сторони узгодили основні види платежів та строки їх сплати (а.с. 20 зв.).

Успішне зарахування коштів в сумі 16000 позивачем на банківську картку відповідача, підтверджується квитанцією № 942769880 від 08.12.2026 року. Листом від АТ «Універсал банк» до суду надано виписку з рахунку, з якої вбачається, що на банківську картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 08.12.2026 від ОСОБА_2 здійснено грошовий переказ в сумі 16000 грн.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 18102-12/2025 від 08.12.2025 року між сторонами був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування, способу надання кредиту та нарахування відсоткової ставки, повернення кредиту тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.

Наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 16000 грн. та відсотків в межах строку користування кредитом в сумі 5640 грн. за кредитним договором, суд не піддає сумніву, так як вони не суперечить умовам укладеного між сторонами договору та підтверджуються належними та допустимими доказами, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Так, як матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем отриманих у кредит за вказаним договором грошових коштів у строки, передбачені договором, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення загального залишку заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також враховує, що відповідач у встановлений судом строк надав свої письмові пояснення (відзив) на позов, разом з тим, не спростував вищевказані обставини справи, свій контррозрахунок заборгованості суду теж не надав.

Що стосується вимоги позивача про стягнення неустойки/штрафу в сумі 8000 грн., які нараховані позивачем за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором згідно ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нараховано неустойку/штраф за порушення грошового зобов`язання, а тому вимога в цій частині позову задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме, слід стягнути заборгованість за тілом кредиту - 16000 грн., відсотків за користування кредитом 5640 грн., а всього до сплати підлягає – 21640 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (73%), судові витрати у справі, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову, а саме: судовий збір в сумі 1943,55 грн.

Що стосується витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн., які просить стягнути позивач з відповідача, суд, враховуючи характер спірних правовідносин, суть спору та заявлені позивачем вимоги, з дотриманням положень ст. 137 ЦПК України, приходить до обґрунтованого та виваженого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою в сумі 3000 грн., що вважає обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін тощо.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 01350, вул. Фізкультури, 30-В, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 18102-12/2025 від 08.12.2025 року в сумі 21640,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судовий збір в сумі 1943,55 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Воронкова