Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №712/9028/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/9028/26

Провадження № 2/712/4854/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого-судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкас у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У липні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з указаним позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 014/2061/5/13453 від 1 квітня 2008 року у розмірі 61 820 грн 85 коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що 11 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/2061/5/13453.

1.3. Згідно з п. 1.1. кредитного договору, відповідач отримав кредит у сумі 23 881 доларів США, зі сплатою відсотків річних: протягом першого року користування кредитом – 11,5 % річних; протягом другого року користування кредитом – 11,0 % річних; протягом третього року користування кредитом – 10,5 % річних; протягом четверного року користування кредитом – 10,0 % річних; протягом п`ятого року користування кредитом – 9,5 % річних; протягом шостого року користування кредитом – 9,0 % річних; протягом сьомого року користування кредитом – 8,5 % річних.

1.4. Відповідно до 2.1. та 3.6. кредитного договору, кредитні кошти надані відповідачу призначені на/для купівлю автомобіля, що є забезпеченням цього Договору – HYUNDAI, модель SONATA 2.0 5MT2, 2008 року випуску.

1.5. 13 липня 2009 року між ВАТ «Ерсте Банк» та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року. ВАТ «Ерсте Банк» виконав умови кредитного договору № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року та надав відповідачу (Позичальнику) кредитні кошти на цілі передбачені у п. 2.1. та 3.6. цього договору, а в свою чергу відповідач, не виконав умови кредитного договору щодо повернення наданих коштів і внаслідок чого виникла заборгованість.

1.6. Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (надалі - ПАТ «Фідобанк») (до 2012 року – СЕБ Банк, до 2004 року – Ажіо Банк) став власником Акціонерного банку «Факторіал-Банк» шляхом об`єднання 23 травня 2009 року, придбавши 97,25% акцій АБ «Факторіал-Банк», тим самим став правонаступником всіх прав та обов`язків АБ «Факторіал-Банк».

1.7. 29 квітня 2013 року ПАТ «Фідобанк» став власником АТ «Ерсте Банк», після закриття операції з Erste Group з купівлі 100 % акцій її українського дочірнього банку, ПАТ «Ерсте Банк» з 05 червня 2013 року змінив назву на ПАТ «Фідокомбанк», а після його приєднання до ПАТ «Фідобанка» у жовтні 2013 року, а саме злиття ПАТ «Фідокомбанка» і ПАТ «Фідобанка», банк продовжив діяти під єдиною назвою - ПУАТ «Фідобанк», а всі права та обов`язки АТ «Ерсте Банк», включно з кредитними договорами та іншими фінансовими зобов`язаннями, перейшли до ПАТ «Фідобанк», як його правонаступника (дані відомості є загальновідомими).

1.8. 20 травня 2016 року Національний банк України визнав ПАТ «Фідобанк» неплатоспроможним, а 19 липня 2016 року ухвалив рішення про його ліквідацію, у зв`язку з чим, 2018 році в рамках ліквідаційної процедури Фонд гарантування вкладів фізичних осіб організував відкриті торги (аукціон) з продажу майнових прав, які належали ПАТ «Фідобанк».

1.9. 07 листопада 2018 року між публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ТОВ «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги. За умовами договору відступлення банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-000016-b, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитним договором № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року.

1.10. 01 грудня 2020 року укладено договір факторингу № 435/ФК-20 між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року.

1.11. Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

1.12. Станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 61 820 грн 85 коп, з яких: 57 829 грн 62 коп – заборгованість за тілом кредиту; 3 991 грн 23 коп – заборгованість за відсотками.

1.13. Заборгованість розрахована станом на дату укладання Договору факторингу № 435/ФК-20 від 01 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку № 1 до договору.

1.14. Розрахунок заборгованості на підставі договору № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року проводився ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

1.15. Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; витребувано докази.

2.2. У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

2.3. Відповідачка у судове засідання 16 вересня 2026 року повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила; про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що відповідає положенням ч. 7 ст. 128 ЦПК України.

2.4. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 16 вересня 2026 року вирішено розглядати справу з ухваленням заочного рішення.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

3.7. Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

3.8. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

3.9. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3.10. Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

3.11. Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3.12. Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

3.13. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

3.14. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.15. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

3.16. Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

3.17. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

3.18. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3.19. Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

3.20. Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

3.21. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що 11 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/2061/5/13453.

4.2. Згідно з п. 1.1. кредитного договору, відповідач отримав кредит у сумі 23 881 доларів США, зі сплатою відсотків річних: протягом першого року користування кредитом – 11,5 % річних; протягом другого року користування кредитом – 11,0 % річних; протягом третього року користування кредитом – 10,5 % річних; протягом четверного року користування кредитом – 10,0 % річних; протягом п`ятого року користування кредитом – 9,5 % річних; протягом шостого року користування кредитом – 9,0 % річних; протягом сьомого року користування кредитом – 8,5 % річних.

4.3. Відповідно до 2.1. та 3.6. кредитного договору, кредитні кошти надані відповідачу призначені на/для купівлю автомобіля, що є забезпеченням цього Договору – HYUNDAI, модель SONATA 2.0 5MT2, 2008 року випуску.

4.4. Згідно з п. 3.1. кредитного договору, кредит видавався відповідачу (позичальникові) на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

4.5. Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, відповідач (позичальник) зобов`язувався використати кредит на зазначені у договорі цілі, забезпечити повернення одержаного кредиту, сплатити нараховані відсотки та інші платежі на умовах, передбачених кредитним договором.

4.6. Згідно до п. 8.1. кредитного договору, договір набув чинності з дати його укладення та діє до повного виконання кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, комісій, штрафів та пені).

4.7. 13 липня 2009 року між ВАТ «Ерсте Банк» та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року. ВАТ «Ерсте Банк» виконав умови кредитного договору № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року та надав відповідачу (Позичальнику) кредитні кошти на цілі передбачені у п. 2.1. та 3.6. цього договору, а в свою чергу відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення наданих коштів і внаслідок чого виникла заборгованість.

4.8. Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (надалі - ПАТ «Фідобанк») (до 2012 року – СЕБ Банк, до 2004 року – Ажіо Банк) став власником Акціонерного банку «Факторіал-Банк» шляхом об`єднання 23 травня 2009 року, придбавши 97,25% акцій АБ «Факторіал-Банк», тим самим став правонаступником всіх прав та обов`язків АБ «Факторіал-Банк».

4.9. 29 квітня 2013 року ПАТ «Фідобанк» став власником АТ «Ерсте Банк», після закриття операції з Erste Group з купівлі 100 % акцій її українського дочірнього банку, ПАТ «Ерсте Банк» з 05 червня 2013 року змінив назву на ПАТ «Фідокомбанк», а після його приєднання до ПАТ «Фідобанка» у жовтні 2013 року, а саме злиття ПАТ «Фідокомбанка» і ПАТ «Фідобанка», банк продовжив діяти під єдиною назвою - ПУАТ «Фідобанк», а всі права та обов`язки АТ «Ерсте Банк», включно з кредитними договорами та іншими фінансовими зобов`язаннями, перейшли до ПАТ «Фідобанк», як його правонаступника (дані відомості є загальновідомими).

4.10. 20 травня 2016 року Національний банк України визнав ПАТ «Фідобанк» неплатоспроможним, а 19 липня 2016 року ухвалив рішення про його ліквідацію, у зв`язку з чим, 2018 році в рамках ліквідаційної процедури Фонд гарантування вкладів фізичних осіб організував відкриті торги (аукціон) з продажу майнових прав, які належали ПАТ «Фідобанк».

4.11. 07 листопада 2018 року між публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ТОВ «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги. За умовами договору відступлення банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-000016-b, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитним договором № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року.

4.12. 01 грудня 2020 року укладено договір факторингу № 435/ФК-20 між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року.

4.13. Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

4.14. Станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 61 820 грн 85 коп, з яких: 57 829 грн 62 коп – заборгованість за тілом кредиту; 3 991 грн 23 коп – заборгованість за відсотками.

5. Оцінка Суду

5.1. Оскільки позичальник отримав кошти за кредитним договором та не повернув їх у визначені строки, не сплативши погоджені сторонами договору відсотки за кредитом та має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року у розмірі 61 820 грн 85 коп.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

6.2. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.3. Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

6.4. Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

6.5. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.6. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6.7. Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., підтверджуються: договором № 118 від 27 травня 2026 року про надання правової допомоги, копією детального опису наданих послуг.

6.8. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

6.9. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

6.10.Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

6.11. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

6.12. Судом вбачається, що заявлені представником позивача вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

6.13. Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, встановлені обставини справи та її незначну складність, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 264-266, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 16, 192, 509, 526, 533, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 627, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором 014/2061/5/13453 від 11 квітня 2008 року у розмірі 61 820 грн 85 коп, судовий збір – 2 662 грн 40 коп., витрати на правничу допомогу – 3 000 грн, а всього стягнути 67 483 грн 25 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Соснівським районним судом м. Черкас за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Соснівського районного суду м. Черкас протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406 Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Я.В. Пересунько