Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №712/12216/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12216/26

Провадження № 1кп/712/1182/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12026255330000419 від 08.07.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнобай, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні маючого неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, учасником бойових дій, депутатом, інвалідом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 10.10.2025 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до сплати штрафу у розмірі 17000 грн.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи особою засудженою протягом року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 КК України, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, за допомогою Telegram-бота «Легалаіз», придбав наркотичну речовину без мети її подальшого збуту. Зокрема, у м. Черкаси, використовуючи фото- та географічні дані, надіслані йому через месенджер «Telegram», ОСОБА_4 виявив та забрав полімерний пакет із застібкою, всередині якого знаходилася психотропна речовина. З моменту придбання вказаної речовини він зберігав її при собі для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання без мети збуту раніше придбаної ним, порошкоподібної речовини, незаконно зберігав її при собі у власному рюкзаку, який мав при собі.

08.07.2026 року, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, гр. ОСОБА_4 рухаючись по м. Черкаси, пров. Медичному, біля магазину «Делві», що розташований за адресою: м. Черкаси, пров. Медичний, буд. 7, був помічений працівниками поліції, які виконували службові обов`язки по забезпеченню громадського порядку на території м. Черкаси, після чого в ході застосування до останнього превентивних заходів повідомив, що зберігає при собі заборонені в обігу речовини.

Так, 08.07.2026 року у період часу з 15 год. 14 хв до 15 год. 25 хв., в ході затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 2982 КПК України, останній добровільно видав працівникам поліції з власного рюкзака, який мав при собі полімерний пакет із застібкою з порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/124-26/9166-НЗПРАП від 13.07.2026 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальна маса якого становить 0,395 г. Після чого виявлений працівниками поліції полімерний пакет з застібкою із особливо небезпечною психотропною речовиною вилучено у якості доказу працівниками.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та пояснив, що він придбав та незаконно зберігав при собі без мети збуту для особистого вживання психотропну речовину, а саме: «PVP». В скоєному щиро кається, просив суд суворо не карати, шкодує про вчинене.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, чи правильно обвинувачена розуміє зміст тих обставин, які він не оспорює, чи є добровільною та істинною її позиція, а також роз`яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, сторони будуть позбавлені права в апеляційному порядку оскаржити обставини, які не оспорювалися.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування в кримінальному проваджені, від сторін не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчиненого діяння, будь-які заперечення відсутні.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за:

ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчинених кримінальних правопорушень, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся. Його позиція щодо повного визнання вини і надання детальних показань щодо вчиненого є послідовною, сформована під час досудового розслідування і підтверджена у судовому засіданні. Обвинувачений неодноразово висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Згідно з ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.ст. 65 -67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який неофіційно працює, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і приходить до висновку, призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.309 КК України у виді штрафу.

Підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає у зв`язку з відсутністю передумов, за яких ці правові норми можуть бути застосовані.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання здійснюється на підставі внутрішнього переконання судді і оцінки особистості обвинуваченого з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Суд виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення експертиз наркотичних засобів та психотропної речовини, які становлять у сумі 1925,44 грн.

Питання про речові докази по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_4 за:

- ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати процесуальні витрати за проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на загальну суму 1925,44 грн.

Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні в камері схову СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, а саме: кристалічна речовина, що відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів яка, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP. Маса особливо небезпечної психотропної речовини PVP становить 0,395 г. – знищити.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.

Головуючий ОСОБА_1