Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №702/827/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Суд: Монастирищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №702/827/26

Суддя: Барська Т. М.

Справа № 702/827/26

Провадження № 2/702/853/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Барської Т.М.

секретар судового засідання Карабань З. І.

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

30.07.2023 через підсистему «Електронний суд» позивач в порядку самопредставництва звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник, боржник) на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі у тексті також позивач, фактор) заборгованість за Кредитним договором №4913313 від 10.12.2021 у загальній сумі 12543,68 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 гривень.

Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що 10.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 4913313.

Відповідно до умов цього правочину ТОВ «МІЛОАН» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 на умовах, визначених договором, на строк, визначений п. 1.3. Договору, грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн.; проценти за користування кредитом - 3000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування ним; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним; умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, шляхом переказу коштів на його картковий рахунок.

Сторони правочину обумовили, що позичальник може збільшити строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку Договору. Таке збільшення відбувається щораз, коли позичальник продовжує користуватися кредитом, але не може перевищувати 60 днів.

Позивач переконаний, що підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами і йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

ТОВ «МІЛОАН» виконало свої зобов`язання, перерахувавши суму кредиту відповідачу. Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого заборгував кредитодавцю грошові кошти.

Укладеним 25.07.2024 Договором №25-07/24 ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за Договором №4913313.

Набувши право вимоги до відповідача, ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Договором №4913313.

За твердженням позивача, станом на день формування позовної заяви, відповідач за Кредитним договором №4913313 заборгував 12543,68 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5600,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5423,68 грн; заборгованість за комісіями 1520,00 грн.

Для захисту свого порушеного права позивач звернувся з позовом до суду.

Постановленою 06.08.2026 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий термін для подання відзиву на позов.

У призначене судове засідання представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у тексті позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.6 на звороті).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак судова повістка про виклик повернута суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, в силу вимог процесуального закону відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з`явився, жодних заяв чи клопотань не подавав, правом на надання відзиву на позов не скористався.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення судового засідання судом не встановлено, а тому справу розглянуто за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Оскільки відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд встановив, що 10.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит №4913313 (індивідуальна частина) (далі у тексті також Договір №4913313, правочин, Кредитний договір).

Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця (а.с. 8-12).

Відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.1) ТОВ «МІЛОАН» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 на умовах, визначених цим правочином, на строк, визначений п. 1.3. Договору, грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Надання кредиту здійснюється з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

У пунктах 1.2-1.4 Договору сторони обумовили параметри та умови кредиту, порядок і графік повернення позики та сплати процентів.

Зокрема, сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 15 днів з 10.12.2021 (строк кредитування) (п. 1.3 Договору); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 25.12.2021; комісія за надання кредиту - 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору); проценти за користування кредитом - 3000.00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним (п. 1.6 Договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 4520,00 грн в грошовому виразі та 5,409,714.00 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 12520,00 грн (п. 1.5 Договору).

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, шляхом переказу коштів на картковий рахунок.

Сторони правочину погодили, що продовження вказаного у п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або на стандартних (базових) умовах.

Пунктом 2.3.1.1 Договору визначено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче: на 3 дні зі сплатою комісії в розмірі 3% від поточного залишку кредиту; на 7 днів зі сплатою комісії в розмірі 5% від поточного залишку кредиту; на 15 днів зі сплатою комісії в розмірі 10% від поточного залишку кредиту

Пунктом 2.3.1.2 Договору сторони правочину дійшли угоди про те, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Із п.2.4.1 Договору суд встановив, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого 1.4 договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

Крім того, досліджуючи п.6.1, 6.5 Договору, суд встановив, що цей правочин укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний, зокрема, на сайті ТОВ «МІЛОАН» та/або відповідному мобільному додатку чи іншому засобі, і прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Титульна сторінка Договору №4913313 містить відомості про його підписання представником ТОВ «МІЛОАН» Вініченко О.В. о 22 год 14 хв 10.12.2021 та ОСОБА_1. одноразовим ідентифікатором Z85662 10.12.2021 о 22:15 (а.с.8).

Довідка про ідентифікацію підтверджує, що позичальник ОСОБА_1 , як сторона Договору №4913313, ідентифікований кредитодавцем за датою народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 та РНОКПП - НОМЕР_1 (а.с.22). Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) - одноразовий ідентифікатор Z85662, дата відправки ідентифікатора позичальнику 10.12.2021, номер телефону НОМЕР_2 .

Разом із Договором №4913313 відповідач, на виконання умов п. 6.3 означеного правочину, погодився із графіком платежів за Договором, як додатком №1 до Договору №4913313, так і з даними паспорта споживчого кредиту №4913313, як додатком №2 до Договору №4913313 (а.с.14, 15).

Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» в редакції від 13.07.2021 регламентували єдиний порядок надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» на час укладення Кредитного договору з відповідачем, визначали порядок і умови укладення кредитних договорів, загальні права та обов`язки сторін договору, правила обліку та порядок зберігання кредитних договорів та інших документів, пов`язаних з наданням фінансових послуг товариством, порядок доступу споживачів фінансових послуг до документів та іншої інформації, пов`язаної з наданням фінансових послуг, а також інші питання вказані у Правилах (а.с.17-21).

Пункт 6 Правил містить норми щодо порядку повернення заборгованості, пролонгації (продовження) строку кредитування та змін умов договору (а.с.19).

Дослідженням квитанції №4316ca0f-3221-4b78-ab59-53f29dc86cf1_637747713221553823 суд встановив, що 10.12.2021 через систему платежів ТОВ «ФК «Елаєнс» ТОВ «МІЛОАН» на карту маска карти № НОМЕР_3 перерахувало 8000,0 гривень одержувачу ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , згідно кредитного договору №4913313 від 10.12.2021 (а.с.24).

Зі змісту відомості про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за Кредитним договором №4913313 суд встановив, що кредит в розмірі 8000,00 гривень наданий 10.12.2021, комісія за надання кредиту нарахована також 10.12.2021 в розмірі 1520,00 гривень.

10.01.2022 відповідач на виконання умов Договору сплатив первісному кредитору 1832,00 гривні, з яких 800,00 гривень первісний кредитор врахував як сплачений кредит, 100,00 гривень як комісію за управління і обслуговування кредиту, а 932,00 гривні - як сплачені проценти за користування кредитом (а.с.25).

26.02.2022 відповідач також вніс на рахунок первісного кредитора 1832,00 гривень, які аналогічним чином враховані як сплачений кредит 800,00 гривень, сплачені проценти 932,00 гривні та 100,00 гривень - як комісія за управління і обслуговування кредиту (а.с.25 на звороті).

10.02.2022 відповідач також сплати на користь первісного кредитора на виконання умов Договору 1832,00 гривні, з яких 800,00 гривень враховані як повернення кредиту, 932,00 гривні - як сплачені проценти, а 100,00 гривень - як комісія за управління і обслуговування кредиту (а.с.25 на звороті).

Згідно відомості про щоденні нарахування ТОВ «МІЛОАН» заборгованість за Кредитним договором №4913313 виникла у період з 10.12.2021 по 25.02.2022 включно, тобто за 75 днів користування кредитними коштами, і складає 12543,68 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5600,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 5423,68 грн; заборгованість за комісією 1520,00 грн (а.с. 26).

За укладеним 25.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» Договором факторингу №25-07/24 ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне в майбутньому, а ТОВ «Факторинг Партнерс», здійснивши фінансування, приймає право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників до цього договору (а.с. 30-32).

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором №25-07/24 від 25-07/2024 ТОВ «МІЛОАН» передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 15000, після чого, з урахуванням умов Договору факторингу №25-07/24 від 25.07.2024, від клієнта до фактора перейшли права вимоги заборгованості до боржників і фактор став кредитором по відношенню до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с.36, 37).

Реєстр боржників передано в повному обсязі відповідно до умов договору Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с.39).

Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №4913313 від 10.12.2021. Загальна сума заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором становить 12543,68 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5600,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5423,68 грн; заборгованість за комісіями 1520,00 грн (а.с. 38-41).

Факт оплати ТОВ «Факторинг Партнерс», як фактором, ТОВ «МІЛОАН», як клієнту, грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №25-07/24 від 25.07.2024 суд встановив із дослідженого платіжного доручення №448090004 від 26.07.2024, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало ТОВ «МІЛОАН» 2574925,00 гривень (а.с.35).

Тобто право вимоги до відповідача за Договором №4913313 набуло ТОВ «Факторинг Партнерс», яке і висунуло вимогу про стягнення цього боргу.

За розрахунком заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 25.07.2024 ОСОБА_1 за Договором 4913313 від 10.12.2021 заборгував 12543,68 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5600,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 5423,68 грн, комісія 1520,00 грн (а.с.23).

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Встановлені і перевірені судом обставини доводять, що позивач, як новий кредитор, набув права вимоги до відповідача за Договорам №4913313.

Частина 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Договору №4913313, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого правочину на таких умовах шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів, як неотримання ним кредиту від ТОВ «МІЛОАН», так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов цього правочину у строки, як первісним кредиторам, так і його правонаступнику в означених правовідносинах - ТОВ «Факторинг Партнерс».

Отже, зважаючи на відсутність доказів, які б підтверджували факт виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність у відповідача зобов`язання за Кредитним договором №4913313.

Визначаючи розмір заборгованих сум, суд виходить із такого.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

У п.1.3, 1.4 Договору №4913313 сторони обумовили, що кредит надається строком на 15 днів з 10.12.2021; термін повернення кредиту … та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 10.12.2021.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.5.2. та 1.6 Договору).

За ставкою 2,5%/день проценти сплачуються упродовж строку користування кредитом, що сторони обумовили у п.1.4, тобто до 25.12.2021.

У випадку продовження позичальником строку користування кредитом, на нього покладається обов`язок сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти у розмірі 5,00%/день (п.п.2.2,2.3. Договору, а.с.8-8 на звороті).

Сторони погодили, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче: на 3 дні зі сплатою комісії в розмірі 3% від поточного залишку кредиту; на 7 днів зі сплатою комісії в розмірі 5% від поточного залишку кредиту; на 15 днів зі сплатою комісії в розмірі 10% від поточного залишку кредиту

Також позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

З аналізу означених умов Договору №4913313 суд робить висновок, що його сторони домовилися про те, що у період строку кредитування, тобто з 10.12.2021 до 25.12.2021, ОСОБА_1 має сплачувати ТОВ «МІЛОАН» проценти в розмірі 2,5% від суми кредиту щоденно; надалі, у випадку сплати позичальником відповідного розміру комісії, строк дії Договору пролонгується на пільгових умовах від 3 до 15 днів, у період якого ОСОБА_1 має сплачувати ТОВ «Мілоан» відсотки в розмірі 2,5% від суми кредиту щоденно; загальний строк пролонгації дії Договору не може перевищувати 60 днів, у період якого (після закінчення пролонгації на пільгових умовах) позичальник сплачує кредитодавцю відсотки за користування кредитом за базовою процентною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача за Договором №4913313, керуючись ст. 627 ЦК України та умовами Договору, встановив таке.

Відповідач на виконання умов Договору №4913313 отримав 8000,00 гривень, і 10.01.2022 сплатив первісному кредитору 932,00 гривень процентів; 800,00 грн. тіла кредиту та 100,00 грн. комісії за управління та обслуговування кредиту; 26.01.2022 сплатив первісному кредитору 932,00 гривень процентів; 800,00 грн. тіла кредиту та 100,00 грн. комісії за управління та обслуговування кредиту; 10.02.2022 сплатив первісному кредитору 932,00 гривень процентів; 800,00 грн. тіла кредиту та 100,00 грн. комісії за управління та обслуговування кредиту.

В загальному первісний кредитор здійснював нарахування відповідачу процентів упродовж 75 днів - з 10.12.2021 по 25.02.2022, і позивач - просить їх стягнути, оскільки при укладенні Договору №4913313 його сторони обумовили, що загальний строк пролонгації дії цього правочину не може перевищувати 60 днів.

Перевіривши заборгованість у цій частині, суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії Кредитного договору і їх розмір обрахований відповідно до умов укладеного сторонами кредитного договору.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4913313 від 10.12.2021 в сумі 12543,68 гривень, з яких 5600,00 гривень основного боргу, 5423,68 гривень боргу за процентами та 1520,00 гривень комісії за надання кредиту.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви, позивачем згідно вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн згідно платіжної інструкції 0677790054 від 28.07.2026 (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги підлягають до повного задоволення, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 гривень сплаченого при подачі позову судового збору.

За змістом п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, разом з позовною заявою подано копії таких документів: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; тарифи на послуги Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в якому зазначені види послуг та їх вартість; заявка на отримання юридичної допомоги № 1765 від 01.06.2026 на суму 9000,00 грн; витяг з акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема, надання усної консультації (вартість 1 години 1500 грн) 3000 грн (за 2 години), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (вартість 1 години 3000 грн) 6000 грн (за 2 години) (а.с. 48-55).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подав, доводів щодо їх неспівмірності не заявляв.

Як встановлено судом, правнича допомога адвоката полягала фактично в ознайомленні з матеріалами кредитної справи, підготовці і складенні позовної заяви. Гонорар адвоката складає 9000,00 гривень.

Договір про правову допомогу умов щодо порядку обрахування гонорару адвоката не містить.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви, зміст якої є типовим і майже повністю дублює умови Кредитного договору, тому заявлений позивачем розмір витрат на правничу (правову) допомогу підлягає зменшенню до 2000,00 гривень.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про споживчий кредит №4913313 від 10.12.2021 в сумі 12543 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок три) гривні 68 копійок, з яких основного боргу (боргу за тілом кредиту) 5600,00 гривень, 5423,68 гривні боргу за процентами та 1520,00 гривень комісії за надання кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 00 копійок та 2000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , НОМЕР_4 .

Рішення ухвалене 09.10.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua